12 червня 2015 року Справа № 904/9739/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скаргиВідокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.15
у справі№904/9739/14 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
доПублічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг"
простягнення 6 080,88 грн
Касаційна скарга Відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" №НЮс-04\169 від 16.04.15 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.15, яка отримана судом 08.06.15, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей. За приписами частини 2 цієї ж статті у касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи.
Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на невірне застосування судами положень Статуту залізниць України, але виходить при цьому з переоцінки обставин установлених судами попередніх інстанцій.
Однак, у касаційній скарзі не допускаються недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.
Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судами обставин справи, наголошується на невідповідності висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.15 у справі №904/9739/14 з додатками, усього на 10 аркушах, серед яких оригінал платіжного доручення №1890 від 01.04.15 про сплату судового збору у розмірі 913,50 грн повернути скаржникові без розгляду.
Справу №904/9739/14 скерувати до Господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець