11 червня 2015 року Справа № 918/1617/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2015
у справі№918/1617/14 Господарського суду Рівненської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
провизнання укладеним договору на постачання теплової енергії
В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;
від відповідача: ОСОБА_5 - за дов. від 15.04.15.
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_4 про визнання укладеним договору на постачання теплової енергії № 1221 у запропонованій позивачем редакції. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що він надає послуги теплопостачання до приміщення відповідача з опалювального сезону 2013-2014 р., однак останній безпідставно ухиляється від укладання договору на постачання теплової енергії, чим порушує приписи статті 24 Закону України "Про теплопостачання" і статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.01.15 у справі №918/1617/14, ухваленим суддею Качур А.М., з урахуванням ухвали господарського суду Рівненської області від 16.02.15 про виправлення описки у резолютивній частині рішення, позов задоволено в повному обсязі.
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І., Крейбух О.Г. постановою від 02.04.15, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишив без задоволення.
Судові рішення мотивовані тим, що укладання договору на постачання теплової енергії є обов'язковим для сторін на підставі закону, а саме: ст.ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання".
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права зокрема приписів статей 54, 57, 63, 79, 81 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 27.01.15 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.15 у цій справі та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
На обґрунтування своїх вимог скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору та вважає, що судами помилково оцінений акт пуску теплової енергії від 22.10.14, що договірні правовідносини між відповідачем та позивачем відсутні, що система опалення спірного приміщення від'єднана від будинкової системи централізованого опалення, що в аспекті спірних правовідносин позивачем послуги з теплопостачання не надаються і відповідачем не отримуються, а обов'язковість укладання договору на постачання теплової енергії суперечить нормам про свободу договору. При цьому, приватний підприємець заперечує наявність повноважень позивача щодо укладення спірного договору та вважає помилковим застосування до спірних відносин приписів статті 24 Закону України "Про теплопостачання".
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою було укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. в реєстрі за № 1040. Вказаний договір укладений у відповідності з вимогами Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" від 21.10.2010 № 2624-VI. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає ТОВ "Рівнетеплоенерго".
Під час розгляду справи судами установлено, що 16.07.2014 інженерами теплової інспекції в присутності балансоутримувача житлового будинку інженера ЖКП "Покровське" проведено обстеження системи централізованого опалення в приміщенні фотоательє, яке розташоване в житловому будинку, за адресою м.Рівне, вул. Проспект Миру, б.14 та належить приватному підприємцю ОСОБА_4 За підсумками обстеження установлено, що система централізованого опалення в приміщенні самовільно порушена, технічна документація на відключення відсутня. У зв'язку з цим систему централізованого опалення в приміщенні фотоательє було відновлено.
Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що згідно наявного в матеріалах справи акту пуску теплової енергії від 22.10.2014, теплопостачальною організацією "Рівнетеплоенерго" 22.10.2014 було здійснено пуск теплової енергії, зокрема, на об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Листом № 55 від 22.01.2015 КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило суд, що станом на 31.12.2012 на 162/1000 частки приміщень, площа яких складає 33,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2, зареєстровано право приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4, на підставі договору розподілу колективного майна від 14.03.1997. Листом №04-01/2372/1930 від 23.10.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено для розгляду та підписання два примірники договору на постачання теплової енергії №1221 від 01.10.2013 року на приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач договір не підписав та відповіді на пропозицію укласти договір не надав.
Згідно приписів статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладення господарського договору, за приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено і статтями 24-25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону. Так, приписами статті 25 цього Закону визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право, укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас приписами статті 24 Закону встановлено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії.
Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до приписів статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Приписами статті 181 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок укладання господарських договорів, а саме господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідно до приписів статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, колегія визнає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що позивач має повноваження на укладення спірного договору, та фактичне постачання ним підприємцеві теплової енергії. Тому, суди вірно застосували норми матеріального права та прийшли до правильного висновку про визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору на постачання теплової енергії.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки установлених судами обставин, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому не можуть бути підставою для скасування переглянутої постанови апеляційного господарського суду, оскільки: за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Не підтверджене матеріалами справи і твердження скаржника про порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства, так як з апеляційною скаргою звертався сам скаржник, він мав змогу подати судові всі необхідні документи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.15 справі №918/1617/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець