Суддя Матвієвська Г. В.
Справа № 644/8731/14-ц
Провадження № 2/644/203/15
09.06.2015
Справа № 644/ 8731/ 14-ц
№/п 2/644/203 /15
09 червня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Матвієвської Г.В.
при секретарі - Нестеренко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, -
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про визнання ОСОБА_2 1976 р.н., таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову вказала, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Орджонікідзевського району № 345/72 від 13.11.1990 року за нею закріплена квартира АДРЕСА_1, в якій вона на даний момент проживає та зареєстрована за даною адресою. Також, зазначає позивачка, разом з нею в квартирі зареєстрований її син - відповідач - ОСОБА_2 1976 р.н. та дочка ОСОБА_3 1983 р.н.
Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 з 1997 року не проживає в квартирі. Основною причиною його відсутності є неодноразові судимості, останній раз він був судимий 06.04.2005 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова до 3 років 6 місяців позбавлення волі та після звільнення з місця позбавлення волі додому ОСОБА_2 не з'явився, його місцезнаходження Позивачці невідоме.
Спираючись на положення Житлового кодексу УРСР та Цивільного кодексу України, оскільки ОСОБА_2 у даній квартирі не проживає більше року, не допомагає сплачувати комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участь у спільному побуті, Позивачка вважає, що його слід визнати таким, що втратив право користування нею.
Позивачка зазначила, що вирішення цього питання в судовому порядку надасть можливість мати законні підстави для зняття ОСОБА_2 з реєстрації у відповідності до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV та як наслідок уникнути необґрунтованих витрат за комунальні платежі, що є актуальним, виходячи з її складного матеріального становища.
В судове засідання представник Позивачки ОСОБА_4 надала заяву, котрою підтримала позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу у її відсутність та відсутність позивача, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі доказів, які знаходяться у матеріалах справи.
Представником Позивачки було подано клопотання про долучення до матеріалів справи:
1. Листа-відповіді з Харківського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, що згідно оперативно-довідкової картотеки Харківського слідчого ізолятору станом на 26.02.2015 року у період з 13.09.2010 року по теперішній час громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в Харківському слідчому ізоляторі не утримувався та не утримується.
2. Листа-відповіді з КП «Жилкомсервіс» стосовно адвокатського запиту, щодо статусу квартири за адресою: АДРЕСА_1. В листі повідомляється, що зазначена квартира не приватизована, була виключена з числа службових 13.11.1990 р. Орджонікідзевським райвиконкомом м. Харкова, та вказано перелік осіб, які зареєстровані за даною адресою.
Через канцелярію до суду були передані письмові пояснення свідків:
1. ОСОБА_5, 1982 р.н. ;
2. ОСОБА_6, 1978 р.н.,
в яких вони підтвердили той факт, що ОСОБА_2 з 1997 року не проживає в зазначеній квартирі, особистих речей Відповідача там давно немає, ніякої допомоги з його боку ані матері, ані його родині не надходить. Свідкам місцезнаходження Відповідача невідоме.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінив надані докази та пояснення свідків вважає, що викладені в позові обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної Ради № 345/72 від 13.11.1990 року м.Харків, квартиру АДРЕСА_1 виключено із числа службових ЖЕВ .
Відповідно до довідки КП «Жилкомсервіс» м.Харків № 9514/2/07-05 від 14.05.2015 року, квартира АДРЕСА_1 не приватизована, була виключена із числа службових 13.11.1990 року Орджонікідзевським райвиконкомом м.Харкова; за даною адресою зареєстровано : наймач - ОСОБА_1, 1957 року народження, син - ОСОБА_2, 1976 року народження, дочка - ОСОБА_3, 1983 року народження.
Таким чином, у квартирі зареєстрований з 07.09.1992 року , але не проживає тривалий час, а саме з 1997 року, відповідач ОСОБА_2, 1976 року народження, син позивачки, що підтверджується довідкою від 12 серпня 2014 року, виданою дільницею № 48 КП «Жилкомсервіс», поясненнями позивачки та свідків.
Відповідач більше одного року, а саме з 1997 року, в зазначеній квартирі не проживав, оплату комунальних платежів за житлоплощу не проводив, у витратах по утримуванню квартири участі не приймав, житлом не цікавився. Потреби для проживання в квартирі відповідач не має, даних щодо заяв відповідача про перешкоди в користуванні спірною житлоплощею або щодо заяв про відновлення порушеного права і вселення, суду не надано, відповідач не спростовує доводи позивачки, будь-яких заперечень проти позовних вимог не надав.
За таких обставин суд вважає, що відповідач не проживав без поважних причини понад один рік в зазначеній квартирі, тому втратив право користування нею.
Відповідно до ст. 71 ЖК України "При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разу спору - судом".
На підставі наданих позивачем доказів та відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд вважає, що відповідач відсутній спірному житловому приміщенні протягом одного року без поважних причин, і визнає його таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про поважність причин відсутності відповідача в спірному житловому приміщенні, і суд не вбачає підстав для продовження цього строку, бо із заявою про поновлення цього строку, або зі зустрічним позовом про поновлення його права користування спірним житловим приміщенням, відповідач до суду не звернувся.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 15, 209, 212,214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя