Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 2-143/10
Іменем України
08.06.2010 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Скляренко О.П., Василенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2, до управління держкомзему в Києво-Святошинського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю „Еккер", Боярської міської ради Києво- Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 Яківліни, Київська обласна філія Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру" про скасування державної реєстрації державного акту на земельну ділянку та визнання його недійсним. -
встановив:
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що її син є власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Власником іншої частини є ОСОБА_3 У 1972 році під будівництво вказаного будинку була відведена земельна ділянка площею 320 кв.м, а у 1997 році надано ще додаткову земельну ділянку площею 449 кв.м по фактичному землекористуванню. Між співвласниками будинку склався певний порядок користування. У вересні 2003 року була погоджена схема землекористування, встановлені межові знаки. Схему затверджено рішенням Боярської міської ради 09 жовтня 2003 року.
При виготовлені державного акту ТОВ "Еккер" в порушення схеми розподілу присадибної ділянки, самовільно без згоди спільних користувачів виготовив кадастровий план, вказавши іншу межу користування та видав державний акт на право власності на земельну ділянку. При складанні технічної документації оспорюваного державного акту на право приватної власності на земельну ділянку не були виконані вимоги п.п. 1.14, 1.16, 18 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, а саме порушення у визначенні меж земельної ділянки.
Просила суд скасувати державну реєстрацію державного акту на земельну ділянку серії ЯБ №021441 та визнати його недійсним; визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: м.Боярка, вул. Ватутіна, 49, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по фактичному користуванню; виділити позивачу в користування земельну ділянку відповідно до рішень міськвиконкому від 26 квітня 1972 року та 3369/3 від 22 вересня 1997 року та схеми розподілу площею 544 кв.м.При розгляді справи позивач позовні вимоги уточнив. Просив суд визнати недійсним державний акт на земельну ділянку площею 0,0784га, яка знаходиться за адресою:. м.Боярка, вулиця Ватутіна, 49 Києво-Святошинського району Київської області, виданий на імя ОСОБА_3, серія ЯБ №021441, кадастровий номер 3222410300:01:029:0019; скасувати державну реєстрацію державного акту на земельну ділянку площею 0,0784га, яка знаходиться за адресою:. м.Боярка, вулиця Ватутіна, 49 Києво-Святошинського району Київської області, виданий на ім'я ОСОБА_3, серія ЯБ №021441.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали в повному розмірі. Просили суд задоволити позов повністю.
У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник проти позову заперечували. Вказали, що рішенням ради було проведено розподіл земельної ділянки. Просили суд
відмовити в задоволенні позову як за необґрунтованістю, так і за порушенням строку позовної давності.
У судовому засіданні представник Київської обласної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру" проти позову заперечував в частині скасування державної реєстрації. Вказав, що чинним законодавством не передбачено порядку скасування державної реєстрації державних актів на земельні ділянки. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстрації.
У судове засідання представник Боярської міської ради Києво-Сятошинського району Київської області не з'явився. Надіслав суду листа, в якому просив слухати справу у відсутність їхнього представника та вирішити спір відповідно до вимог закону.
У судове засідання представник ТОВ "Еккер" не з'явився. Надіслав суду письмові пояснення. Просили слухати справу у відсутність їхнього представника.
У судове засідання представник управління держкомзему в Києво-Святошинського району Київської області не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності, встановлений у ст. 257 ЦК України, становить три роки.
Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При розгляді справи встановлено, що судові спори між сторонами тривають з 2005 року, тому підстав для застосування пропуску строку позовну даності суд не вбачає.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2005 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Боярської міської ради Києво- Святошинського району Київської області про визнання недійсними рішення Боярської міської ради від 09 жовтня 2003 року про затвердження схеми розподілу земельної ділянки, рішення Боярської міської ради від 24 червня 2004 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 784 кв.м та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯБ №021441.
Встановлено, що співвласниками житлового будинку №49 по вулиці Ватутіна в м.Боярка Києво-Святошинського району Київської області є ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Відповідно до заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №20/896 від 09 жовтня 2003 року затверджена схема розподілу присадибної земельної ділянки між співвласниками будинковолодіння, а саме ОСОБА_3 переходить частина земельної ділянки площею 784 кв.м, в користування ОСОБА_2 - 307 кв.м; зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проводити оформлення права на вказані частини присадибної земельної ділянки згідно чинного законодавства.
Дана схема є додатком до цього рішення, містить підпис сторін (а.с. 99, 100) та відповідно до цієї схеми сторони мали розробляти технічну документації та отримати державний акт на земельну ділянку.
Відповідно до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3, наданої управління держкомзему в Києво-Святошинському районі Київської області, при виготовленні державного акту була використана інша схема розподілу (а.с. 124). На даній схемі відсутні підписи співвласників домоволодіння.
Твердження відповідача та її представника, що акт на зберігання межових знаків та встановлення, погодження меж землекористування АДРЕСА_2, містить дописки, абрис є виготовленим значно пізніш та не відповідає дійсності, суд оцінює критично, оскільки доказів цьому суду не надано. Пояснень чому була змінена схема розподілу відповідачкою суду не надано.
Відповідно до п. 1.16,1.17 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року, технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає виписку з рішення відповідної ради про передачу у власність земельної ділянки, журнал польових вимірювань, тощо.
Відповідно до ст. 89 ЗК України поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Оскільки при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку було порушено право іншого співвласника, схема розподілу ним не затверджувалась, тому позовні вимоги про скасування державного акту підлягають задоволенню.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування державної реєстрації, оскільки чинне законодавство не передбачає порядку проведення скасування реєстрації.
Керуючись ст.ст.88, 208, 213-215 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1, яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2, до управління держкомзему в Києво-Святошинського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю „Еккер", Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 Яківліни, Київська обласна філія Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру" про скасування державної реєстрації державного акту на земельну ділянку та визнання його недійсним - задоволити частково.
Визнати недійсним державний акт на право приватної власності серія (ЯБ №021441) на земельну ділянку площею 0,0784га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вулиця Ватутіна, 49 (кадастровий номер 3222410300:01:029:0019).
У решті позову - відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після /подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя