Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 2-103/10
Іменем України
21.05.2010 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Король О.В., Василенко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ будинку в натурі між співвласниками, -
встановив:
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що домоволодіння по вулиці Карла Маркса, 106 в м. Боярка Києво- Святошинського району Київської області належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6., тобто кожному із співвласників належить 1/6 частина будинку.
В даний час виникла необхідність розподілу будинку в натурі між співвласниками, в добровільному порядку розділити будинок та встановити порядок користування житловим будинком відповідачі не бажають.
Просив суд поділити двоповерховий житловий будинок зі всіма спорудами за адресою: м. Боярка, вулиця Карла Маркса, 106 в натурі між співвласниками, виділивши йому у власність 1/6 його частини.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволиги позов в повному обсязі розділити домоволодіння в натурі, виділивши йому у власність 1 6 частину.
У судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх представник проти позову заперечували.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи встановлено, що за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 1999 року договір міни від 29 липня 1998 року частково недійсним. Визнано за ОСОБА_1. ОСОБА_9. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на житловий будинок по вулиці Карла Маркса. 106 в м. Боярка Києво-Святошинськог району Київської області, по 1/6 частині за кожним.
За ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
У ст. 364 ЦК України визначено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це
можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
При поділі житлового будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою суду від 02 квітня 2009 року по справі призначена експертиза.
*
Після надходження висновку експерта у судовому засіданні відповідно до ч.4ст. 10 ЦПК України роз'яснено право позивача на уточнення позовних вимог. Уточнення позовних вимог позивачем суду не подані.
Відповідно до висновку №4007/4008 від 12 березня 2010 року розподіл житлового будинку №106 в м. Боярка між співвласниками згідно часток (1/6 та 5/6 або по 1/6 частині кожному) співвласників в натурі не можливий із-за недостатньої загальної площі 1/6 частки для влаштування ізольованої квартири (ідеальна частка 21,95 кв.м, а мінімально необхідна - 30,0 кв.м), фактичного об'ємно-планувального рішення будинку та порядку користування будинком, який склався між співвласниками, що унеможливлює влаштування окремих ізольованих квартир співвласників, приміщення яких відповідали б вимогам нормативних документів.
Відповідно до ст. 364 ЦК України якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання компенсації вартості його частки від інших співвласників.
Враховуючи викладене та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», ст. ст. 364, 356 ЦК України, ст.ст. З, 10, 15, 143, 88. 208. 213-215 ЦПК України. -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 про поділ будинку в натурі між співвласниками - відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня; проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: