Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/814/15-к
13.05.2015 рокум.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
та обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження № 42015110190000007 від 25.03.2015 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
· 07.12.2011 р. Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 286 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 14.02.2013 р. скасовано звільнення від відбування покарання та направлено для відбування призначеного покарання. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.06.2014 р. звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи обізнаним у застосуванні до нього вироком Кагарлицького районного суду Київської області додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на три роки та неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування даного виду покарання, починаючи з дня набрання вироком законної сили, неодноразово, умисно, ухилявся від позбавлення права займатись певною діяльністю як особа, засуджена до даного виду покарання, що виразилось у неодноразовому притягненні його до адміністративної відповідальності за правопорушення пов'язані з позбавленням його права керувати транспортними засобами.
Так, 07.12.2011 року вироком Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання, з призначенням йому випробування з іспитовим строком на 2 роки.
27.02.2012 р. до Кагарлицького районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (далі КРПКВІУДПСУ в м. Києві та Київській області) надійшло розпорядження Кагарлицького районного суду Київської області про виконання вироку від 07.12.2011 р. відносно ОСОБА_4 , що набрав законної сили.
28.02.2012 р. ОСОБА_4 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання, про що ОСОБА_4 написана розписка з поставленням власного підпису.
22.08.2012 р. ОСОБА_4 притягнутий Кагарлицьким районним судом Київської області до адміністративної відповідальності за вчинення 23.06.2012 р. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння) та на підставі постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 22.08.2012 р. підданий адміністративному стягненню у вигляді п'ятдесяти годин громадських робіт.
27.09.2012 р. заступником начальника КРПКВІУДПСУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 повторно, письмово попереджено про допущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки та кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України в разі допущення повторного порушення. З даним попередженням ОСОБА_4 ознайомлений особисто 27.09.2012 р., про що мається особистий підпис останнього.
16.01.2013 р. інспектором КРПКВІУДПСУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КК України (розпивання спиртних напоїв в громадських місцях), повторно, письмово попереджено про допущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки та кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України в разі допущення повторного порушення. З даним попередженням ОСОБА_4 ознайомлений особисто 16.01.2013 р., про що мається особистий підпис останнього.
14.02.2013 р. ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області подання інспектора КРПКВІУДПСУ в м. Києві та Київській області щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробування ОСОБА_4 задоволено. Засудженого ОСОБА_4 направлено для відбування покарання.
12.06.2014 р. ухвалою Ірпінського міського суду Київської області засудженого ОСОБА_4 звільнено від подальшого відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2015 р. роз'яснено ухвалу від 12.06.2014 р., а саме те, що ОСОБА_4 звільнено від основного покарання у вигляді обмеження волі. Від додаткового покарання (позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 р.) суд засудженого не звільняв.
Після чого, він, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на ухилення від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, засуджений ОСОБА_4 продовжив вчиняти адміністративні правопорушення пов'язані з порушення Правил дорожнього руху, за що тричі притягувався до адміністративної відповідальності, а саме, 26.08.2014 р. за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом без посвідчення водія), ч. 5 ст. 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами), ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення водіями транспортних засобів правил зупинки), за що 13.11.2014 р. інспектором КРПКВІУДПСУ в м. Києві та Київській області, письмово попереджений про допущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки та кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України в разі допущення повторного порушення. З даним попередженням ОСОБА_4 ознайомлений особисто 13.11.2014 р., про що мається особистий підпис останнього.
Наказом державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справа України від 19.12.03 № 270/1560 затверджено інструкцію «Про порядок виконання покарань не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань».
Розділ 1 Даної інструкції визначає порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю (ст. 55 КК України).
Згідно п. 1.2. Виконання цього покарання покладається на інспекцію.
Розділ 7 Визначає відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.
Згідно: п. 7.1 За порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовуються застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
п. 7.2. Ухиленням від відбування покарання вважаються: порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невиконання вимог вироку суду.
п. 7.4. Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, працівник інспекції направляє прокурору матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності до ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України.
19.11.2014 р. до Кагарлицької міжрайонної прокуратури надійшло подання інспектора КРПКВІУДПСУ в м. Києві та Київській області для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності засудженого ОСОБА_4 в порядку ст. 389 ч. 1 КК України за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..389 ч. 1 КК України визнав повністю та суду пояснив, що вироком Кагарлицького районного суду Київської області його було засуджено за порушення правил дорожнього руху по ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Відповідно до вимог ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання, з призначенням випробування з іспитовим строком на 2 роки. Проте, він відбував реально покарання і 2014 року його звільнено із колонії по амністії. Він працівниками кримінально-виконавчої інспекції ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки та попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання, про що ним написана підписка з поставленням власного підпису. Він достовірно знав про те, що у йому заборонено керувати транспортним засобом, але продовжував їздити на мотоциклі, так як нього виникала у цьому необхідність. Свою вину у вчиненні ухилення від відбування покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 роки визнає повністю та щиро розкаюється.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, та його правової кваліфікації, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, при цьому докази стосовно наявності діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , наявності у цьому діянні складу злочину та його правової кваліфікації, а також вини обвинуваченого у вчиненні злочину, визнав недоцільним досліджувати.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, підтверджується також матеріалами, зібраними під час досудового розслідування справи, які не були об'єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України (в редакції 2001 року) та щиро покаявся, що підтвердив це і у судовому засіданні.
Таким чином суд дійшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , яке містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.. 389 ч. 1 КК України (в редакції 2001 року) - як ухилення від позбавлення права займатися певною діяльністю особою, засудженою до цього виду покарання, обвинувачений винний у вчиненні даного злочину та підлягають покаранню.
Обставини, які характеризують особу обвинуваченого.
Згідно паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 18 січня 2000 року обвинувачений ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кагарлик Київської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.
Згідно характеристики № 440/02-41 від 08.04.2015 року, виданою виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . На гр.. ОСОБА_4 при виконкомі компрометуючих та інших матеріалів немає.
Згідно вимоги про судимість № 2603 від 07.04.2015 року станом на 07.04.2015 року ОСОБА_4 раніше судимий, а саме:
· 07.12.2011 р. Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 286 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 14.02.2013 р. скасовано звільнення від відбування покарання та направлено для відбування призначеного покарання. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.06.2014 р. звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 237 обвинувачений ОСОБА_4 за наркологічною допомогою не звертався і на обліку у наркологічному кабінеті не перебуває.
Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 145 обвинувачений ОСОБА_4 за психіатричною допомогою не звертався та на обліку в лікаря - психіатра не перебуває.
Обгрунтування судом призначення обвинуваченому ОСОБА_4 міри та виду покарання.
Так, санкція ч. 1 ст. 389 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України - злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 , є злочином невеликої тяжкості.
При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахування ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України (в редакції 2001 року), суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України (в редакції 2001 року), суд не вбачає.
Беручи до уваги кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і, вважаючи можливим, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст.. 389 ч. 1 КК України, а саме: у виді обмеження волі. Окрім того, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати положень ч. ч. 1, 3 ст. 71 КК України, відповідно до якого, призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків. Згідно вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 07.12.2011 року обвинуваченого ОСОБА_4 було засуджено по ч. 1 ст. 286 КК України та було призначено крім основного покарання у виді обмеження волі строком на три роки також призначено додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки. Обвинувачений ОСОБА_4 основне покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 07.12.2011 року відбув згідно Закону України «Про амністію в 2014 році». Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_4 було частково відбуто додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а саме: з 23.12.2011 року по 22.02.2013 року та з 17.06.2014 року по 13.05.2015 року обвинувачений відбував додаткове покарання, що в сукупності становить 2 р. 3 міс. 26 днів. Тобто, невідбута частина додаткового покарання становить 9 міс. 4 дня. За таких обставин, суд вважає за необхідне до покарання, призначеного судом по ст.. 389 ч. 1 КК України, на підставі ст. 71 ч. ч. 1 та 3 КК України, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 07 грудня 2011 року у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 09 місяців 4 дня.
На підставі 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо обвинувачений протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього судом обов'язки. Щодо покарання у виді виправних робіт, то вказане покарання суд не може призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки він не працює.
Однак, призначаючи покарання, суд також враховує і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відтак, приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства. Тобто, визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 1, 3 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 07.12.2011 року у виді 09 місяців 4 дня позбавлення права керувати транспортними засобами і остаточно визначити покарання у виді 1 року обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 09 (дев'ять) місяців 4 дня.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
· повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1