справа № 2-а-92/11
провадження № 2-а-92/11
24.01.2011
Іменем України
24 січня 2011 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Петришин Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені кошти,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до - Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах (далі - Управління ПФУ у м. Броварах) про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії. Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи II категорії, а тому згідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року йому, як особі, що віднесена до II категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна бути теж призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У жовтні 2010 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй розміру пенсії, проте Управління ПФУ у м. Броварах відмовило в здійсненні перерахунку пенсії.
Із виплатою пенсії у розмірі, в якому на даний час отримує, позивач не погоджується, просила суд зобов'язати Управління ПФУ у м. Броварах провести перерахунок розміру додаткової пенсій як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, за період з 2007-2010 рік виходячи з того, що розмір додаткової пенсії повинен становити - 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач у судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи за її відсутності та письмові заперечення проти позову та обгрунтуванням необхідності залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущений шестимісячний термін звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Броварах та отримує пенсію відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ,
Відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року пенсії особам, віднесеним до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І,II,III,IV категорії встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ст. 51 вказаного Закону додаткова пенсія за" шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до II категорії, виплачується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що набрала чинності 31 жовтня 2006 року, передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до І, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Пунктом 28 Розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року внесено зміни до вищенаведених статей Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій особам, віднесеним до II категорії здійснюються виплати додаткової пенсії у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.
Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року вищенаведені положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року визнані неконституційними, тому згідно п. 5 резолютивної частини цього рішення вони втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Судом встановлено, що при виплаті ОСОБА_1 пенсії Управління ПФУ у м. Броварах керувалось нормами постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530 та постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року №654, відповідно до яких, особам, віднесеним до категорії II, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте суд вважає вказані дії відповідача неправомірними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у його рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року основні державні соціальні гарантії, до яких відноситься, зокрема і мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Виходячи із встановленого чинним законодавством України розміру мінімальної пенсії за віком та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, гарантований особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії, ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перевищує розмір пенсій зазначеній категорії осіб, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654.
Відтак, виходячи з наведеного та загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме положення ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам II категорії, виплачується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а не норми постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654.
Разом з тим, вищевказані зміни внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Ухвалою суду від 04.01.2011 року позовну заяву про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені кошти в частині відповідача перерахувати та виплатити додаткову пенсію з 2007 року по 14.06.2010 року залишено без розгляду.
Щодо нарахування та виплати додаткової пенсії позивачу з 14 червня 2010 року, то вони на думку суду підлягають задоволенню з огляду на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» ні будь-якими іншими нормативно-правовими актами не встановлено обмежень щодо подібних виплат. '
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління ПФУ у м. Броварах здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру додаткової пенсії як особі, віднесеної до II категорії, виходячи з того, що розмір додаткової пенсії повинен становити 30% мінімальної пенсії за віком з 14 червня 2010 року.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 8, 22, 151 Конституції України, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 року під 22 травня 2008 року, та, керуючись ст. ст. 4, 8, 9-12, 94, 128, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області здійснити перерахунок розміру додаткової пенсії ОСОБА_1 як особі віднесеної до II категорії, виходячи з того, що розмір додаткової пенсії повинен становити 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату пенсії у зазначеному розмірі з 14 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум, згідно вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Порядок набрання постановою законної сили передбачено ст. 254 КАС України.
Суддя Н. М. Петришин