Справа № 361/3662/15-к
Провадження № 1-кп/361/246/15
15.06.2015
15 червня 2015 року м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого, судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
законного представника потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отриманий від Броварського міжрайонного прокурора Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110130001480 від 24 квітня 2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хмельовик, Баришівського району Київської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, працюючого транспортувальником у ПАТ ЗЗБК ім..С.Ковальської, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , міра запобіжного заходу на даний час не обиралась, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судом визнано доведеним, що 23 квітня 2015 року, близько 14год. 20хв., він, керуючи автомобілем марки «DAEWOO LANOS TF 69Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїжджій частині вул. Кірова, у районі розташування будівлі № 90, у м.Бровари Київської області, у напрямку від м.Суми до м.Києва, зі швидкістю 78-82 км/год., порушив Правила дорожнього руху України, зокрема: п.2.3 «б» - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п.12.4 - «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.» та п.18.1 «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїжджу частину вул.Кірова по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Броварської центральної районної лікарні.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 21.05.15 №59, ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: закритого перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків.
Порушення водієм обвинуваченим ОСОБА_6 п.п.2.3“б”;12.4;18.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_4 .
Органами досудового слідства ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення за ст.286 ч.1 КК України.
На підготовчому судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_5 заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 1189грн.58коп. матеріальної шкоди та 20000 -моральної (немайнової)шкоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину за обставин викладених в пред'явленому обвинуваченні та не визнав повністю пред'явлений до нього цивільним позивачем позов.
Щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди то визнає свою вину, як водій вважає, що допустив порушення внаслідок якого стався наїзд на пішохода неповнолітню потерпілу ОСОБА_4 . Дійсно він керував автомобілем і на пішохідному переході здійснив наїзд правою стороною автомобіля на потерпілу ОСОБА_4 . Автомобіль отримав механічні пошкодження, а потерпіла тілесні ушкодження.
Щодо цивільного позову то визнає пред'явлену матеріальну шкоду в повному обсязі, а моральну шкоду визнає на 3000 грн., оскільки на його думку було сказано, що в потерпілої немає перелому.
Також він показав суду, що бажав помиритись з потерпілою, але не зійшлися на розмірі відшкодування.
За себе повідомив, що працює транспортувальником на заводі ЗБК ім..С.Ковальської, отримує середньомісячну зарплату в розмірі 3000 грн. Він розуміє, що потрібно відшкодовувати потерпілій збитки.
Раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Покази обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його винність в судовому засіданні встановлена і доведена оголошеним прокурором висновком судово-медичної експертизи №59 від 21.05.2015р. згідно якого потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо при обставинах (ДТП-наїзд автомобіля на пішохода) та у строк (23.04.2015р.) та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, так як для зрощення перелому необхідний термін більше 21 доби.
Під час ДТП потерпіла ОСОБА_4 в момент первинного контакут знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні та вірогідніше за все, була обернута лівою боковою поверхнею тіла до автомобіля, що рухався.
Допитана судом потерпіла ОСОБА_4 показала, що вона з подружками переходила по нерегульованому переході проїжджу частину дороги Кірова, а автомобіль керований обвинуваченим вчинив на неї наїзд. Від отриманого удару вона тривалий час заліковувала отримані тілесні ушкодження. До цього часу насить пов'язку. Не могла прийняти участь у випускному вечорі.
Законний представник потерпілої ОСОБА_5 засвідчила суду, що її дочка отримала тілесні ушкодження внаслідок наїзду автомобіля. Тривалий час відбувалося амбулаторне лікування, було витрачено кошти на лікування, але не всі чеки збереглися. Також дочка місяць пропустила занять, не прийняла участі у випускному балі, не змогла надіти випускне плаття, яке було їй куплене на випуск. Лікування щей зараз продовжується, було проведе 10 флюорографій, куплено банато ліків. Тому цивільний позов вона підтримує в повному обсязі.
Також винність обвинуваченого ОСОБА_6 доведена оголошеними та наданими прокурором слідчими документами, матеріалами кримінальної справи, а саме: протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицями підтверджується і описується місце дорожньо-транспортної пригоди, а механічні пошкодження автомобіля вказують на зіткнення з людиною, висновки експерта №05-01360 від 18.05.2015р. вказують проте, що автомобіль та його системи на момент ДТП були в працездатному стані, несправностей що могли б викликати погіршення або відмову в роботі не виявлено, висновок експерта №5-01/343 від 12.05.2015р. вказує, що в даній дорожній ситуації слід гальмування, залишений автомобілем «Део Ланос», відповідає швидкості 78…82 км/год.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому злочині.
Суд вважає, що в судовому засіданні повністю доведена винність обвинуваченого в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив п.п.2.3“б”;12.4;18.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди - наїзд на потерпілу ОСОБА_4 і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку із наступившими наслідками, спричиненням потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.286 ч.1 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи покарання ОСОБА_6 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.286ч.1 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, який є працездатним і забезпечений робою, раніше не судимий, до скоєного характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає те, що він кається у вчиненому, визнав вину, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України суд не встановив.
Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_6 до покарання відповідно до санкції ч.1ст.286 КК України.
Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, думку прокурора та потерпілого, дані про особу ОСОБА_6 , що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, визнав вину в скоєному, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, як особа він не є небезпечним для суспільства, з урахуванням того, що він працевлаштований отримує зарплату, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе при призначенні покарання відповідно до ч.1ст.286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Згідно п.10ст.56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 визнана судом цивільним позивачем по цій справі, а тому відповідно до вимог ст.ст.61,128 КПК України має право підтримувати цивільний позов. Зокрема ч.2ст.128 КПК України вказує, що на захист інтересів неповнолітніх осіб цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений в підготовчому провадженні потерпілою про стягнення на її користь матеріальної шкоди в розмірі 1189грн.58коп., яку визнав обвинувачений, оскільки така сума належним чином підтверджується наданими копіями документів.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_6 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду. Заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 20000 гривень моральної (немайнової) шкоди підлягає розгляду по суті, а тому розглянувши такий позов, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, стягнувши кошти на користь цивільного позивача.
Згідно ст.ст.23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд приймає до уваги, що в результаті вчинення відносно ОСОБА_4 необережного злочину, потерпіла перенесла душевну і фізичну біль, тривалі переживання в зв'язку з втратою здоров'я, мали місце неповторні та негативні зміни в її житті, був порушений нормальний ритм життя та суспільні зв'язки, витрачено багато часу на відвідування лікувальних закладів та правоохоронних органів і судових засідань, що вплинуло на нормальну реалізацію її здібностей в суспільстві.
Враховуючи принципи розумності і справедливості, а також майновий стан обвинуваченого, суд вважає, що позов про відшкодування моральних збитків підлягає частковому задоволенню на суму 15000 гривень.
Речові докази по провадженню: автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF 69Y», державний номерний знак НОМЕР_2 слід вважати повернутим власнику ОСОБА_6 , в якого він перебуває на зберіганні.
Процесуальні витрати понесені за проведення експертизи суд вважає за необхідне стягнути відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися, в обрані вказаній особі до набрання вироком законної сили запобіжного заходу передбаченого ст.176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень (три тисячі чотириста гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст.ст.131,176 КПК України не застосовувати.
Стягнути із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хмельовик, Баришівського району Київської області, громадянина України, працюючого транспортувальником у ПАТ ЗЗБК ім.С.Ковальської, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах якої виступає законний представник, цивільний позивач ОСОБА_5 1189грн.58коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. - моральної(немайнової) шкоди, а всього стягнути 16189грн. 58коп.(шістнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 58 копійок).
Стягнути із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хмельовик, Баришівського району Київської області, громадянина України, працюючого транспортувальником у ПАТ ЗЗБК ім..С.Ковальської, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1104грн.84коп.(одна тисяча сто чотири гривні 84 копійки) за проведення експертиз по цьому кримінальному провадженню.
Речовий доказ по справі автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF 69Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 необхідно йому залишити, дозволити ним після вступу вироку в законну силу користуватися та розпоряджатися.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1