Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 1-77
31 жовтня 2011 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого-судді Волощука В.В.
при секретарі Федорчук О.В.
з участю:
прокурора Бородіної Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Олевську кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у цивільному шлюбі, на утриманні має одну неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, військовозобов'язаного, в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що в період часу з 02.06.2006 року по 01.01.2011 року злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Так рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26.06.2006 року стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розміри 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.06.2006 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 16.11.2020 року, чим допустив заборгованість за період з 02.06.2006 року по 01.01.2011 року в сумі 10100.30 грн.
Підсудний ОСОБА_1, у судовому засіданні свою винність в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. В ході судового слідства надав суду показання по суті вчиненого ним злочину, підтвердивши, що йому відомо про те, що він повинен сплачувати аліменти на свою неповнолітню дитину. Йому було роз'яснено про те, що він повинен регулярно сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття та повідомляти державного виконавця про працевлаштування. Аліменти не може сплачувати, так як ніде не працює, постійного заробітку не має. В зазначений період, тобто з 02.06.2006 року по 01.01.2011 року і на час розгляду справи в суді аліменти на утримання дитини не сплачував, оскільки не мав доходу за цей проміжок часу, із якого (доходу) можна було б сплатити аліменти та погасити заборгованість. Будь-якої іншої допомоги не надавав, заборгованість по аліментам на користь потерпілої не погасив. Неодноразово попереджався державним виконавцем щодо кримінальної відповідальності в разі несплати аліментів, але продовжував ухилятися від сплати аліментів. На даний час працевлаштовується. Перебуває сам в тяжкому фінансовому і матеріальному становищі та живе на випадкові заробітки. У вчиненому щиро кається. Просить суд не застосовувати до нього суворий вид та міру кримінального покарання.
Крім повного визнання своєї винності підсудним ОСОБА_1, його винність у вчиненні інкримінованого злочину стверджується також показаннями потерпілої, свідків, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
- показами потерпілої ОСОБА_2, наданими нею на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні із яких слідує, що ОСОБА_1, дійсно ухиляється від сплати аліментів, не надає їй будь-якої допомоги у вихованні дитини та не сплачує аліменти за вказаний період на її утримання. Дитина знаходиться на повному її утриманні та вихованні. Відповідно поданої до суду заяви, щодо застосування виду та міри кримінального покарання за вчинений злочин ОСОБА_1, покладається на розсуд суду;
- свідок ОСОБА_4, у судовому засіданні надала суду показання про те, що вона є співмешканкою ОСОБА_1, і на протязі останніх чотирьох років проживає спільно з ним. ОСОБА_1, вже досить тривалий час ніде не працює і проживає за рахунок випадкових заробітків. Їй відомо про те, що ОСОБА_1, має неповнолітню дитину на утримання якої за рішенням суду повинен сплачувати аліменти на її утримання. Однак аліменти не сплачує із дитиною не спілкується. На даний час вона та ОСОБА_1, мають намір поїхати на заробітки до Сумської області;
- показами свідків ОСОБА_5, та ОСОБА_6, наданими ним на досудовому слідстві та перевіреними і оголошеними у судовому засіданні, з яких слідує, що ОСОБА_1, допомагав їм на виробництві, за, що вони розраховувалися із ними готівкою. Чи сплачував підсудний аліменти із отриманого заробітку їм не відомо./а.с.27-28/.
Обставини вчинення ОСОБА_1, злочинної бездіяльності, а саме злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів), стверджуються також копією виконавчого листа про стягнення аліментів /а.с.7/; свідоцтвом про народження дитини/а.с.47/; поясненнями ОСОБА_1, наданими ним до відділу ДВС Олевського районного управління юстиції /а.с.11,12,24/, у період виконання рішення про стягнення аліментів; заявами потерпілої ОСОБА_2, з приводу ухилення ОСОБА_1, від сплати аліментів /а.с.10/; довідкою-розрахунком про заборгованість по аліментам ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2В./а.с.8/.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1, повністю й об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії підсудного ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він своєю умисною бездіяльністю вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Кваліфікуючи злочинну бездіяльність ОСОБА_1, за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішеннями суду коштів на утримання дитини (аліментів), суд прийшов до такого висновку виходячи з того, що ОСОБА_1, будучи зобов'язаним рішеннями суду до сплати аліментів умисно не з'являвся на виклики до виконавчої служби та не повідомляв державного виконавця про місце своєї роботи. Не зважаючи на відповідні попередження державного виконавця про обов'язок, як батька добровільно сплачувати аліменти та погасити виниклу заборгованість по аліментам, не реагував. Являючись фізично здоровою особою продовжував ухилятися від сплати аліментів навіть працюючи у приватних осіб, а також працюючи на посаді двірника ЖЕК-301 в м.Київ, у період з 15.04.2011 року по 01.10.2011 року, про що свідчить довідка № 282 від 22.07.2011 року, будь-якої матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надавав, хоча мав таку можливість, оскільки має відповідний молодий вік і має можливість працевлаштуватися та мати заробіток і сплачувати призначені судом аліменти та виниклу заборгованість по аліментам. Факт ухилення від сплати аліментів на утримання дитини визнав і сам підсудний у судовому засіданні. Крім того те, що ухилення від сплати аліментів має злісних характер, доведено як показаннями потерпілої, свідків наданими ними на досудовому слідстві так і матеріалами справи.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного.
Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Визначаючи міру і вид покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує також і те, що він раніше не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно, враховуючи його вік, щиро розкаявся у вчиненому про, що свідчить його повне визнання своєї винності в інкримінованому йому злочині у судовому засіданні, думку прокурора та потерпілої відносно обрання виду і міри кримінального покарання, зазначеної у її заяві та те, що підсудний має можливість надавати допомогу на утримання своєї дитини, на яку повинен відповідно до рішення суду сплачувати аліменти, суд приходить до висновку про можливість обрання йому покарання не пов'язаного з обмеженням волі, але обранням покарання у виді громадських робіт в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
На підставі наведенного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід у виді зобов'язання, обраний відносно засудженого ОСОБА_1, до набрання вироком чинності змінити на підписку про не виїзд.
Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
ОСОБА_7