Справа № 2/0614/969/11
19 грудня 2011 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Єнько Т.А.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача борг за договорами позики станом на 01.07.2011 року, з урахуванням встановлених відсотків та індексу інфляції в розмірі 30000 гривень і моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що він надав відповідачу в борг 5700 гривень. В установлений в розписках строк відповідач кошти не повернув, а тому станом на 01.07.2011 року його заборгованість становить 30000 гривень з яких:
- 5700 гривень - основний борг,
- 5100 гривень - інфляційні,
- 19200 гривень - відсотки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. У зв'язку з цим справа, за згодою позивача, розглядається за правилами ст. ст. 224-227 ЦПК України.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 липня 2008 року та 16 березня 2008 року позивач та відповідач уклали між собою два договори. За договором від 19 липня 2008 року відповідач отримав у позивача гроші в розмірі 4700 гривень строком на два місяці. За кожен місяць користування вищевказаними коштами він зобов'язувався сплачувати позивачу гроші в розмірі 5% від отриманої суми (а.с. 13). За договором від 16.03.2008 року відповідач отримав від позивача гроші в розмірі 1000 гривень, які зобов'язаний був віддати 28.08.2008 року (а.с. 14).
Вищевказані розписки свідчить про те, що між сторонами склались відносини позики. Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 та 1050 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано доказів повернення позики, а тому позивач має право стягнути з відповідача на свою користь суму позики за договором від 19 липня 2008 року в розмірі 4700 гривень та за договором позики від 16 березня 2008 року в розмірі 1000 гривень.
Отже основна сума боргу становить 5700 гривень.
Також при простроченні повернення грошей позивач має право на отримання від відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції (а.с. 20-23).
За договором від 19 липня 2008 року відповідач зобов'язувався повернути кошти через два місяці з дня їх отримання, тобто 19 вересня 2008 року. Станом на 01 липня 2011 року його заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 6345 гривень, оскільки індекс інфляції за вищевказаний період становив 135%.
За договором від 16 березня 2008 року відповідач зобов'язувався повернути кошти 28 серпня 2008 року. Станом на 01 липня 2011 року його заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 1365 гривень, оскільки індекс інфляції за вищевказаний період становив 136,5%.
Отже основна сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 7710 гривень (6345 гривень + 1365 гривень).
Крім того за договором позики від 19 липня 2008 року відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу щомісяця 5% за користування коштами. Сума відсотків за період з 19.07.2008 року по 01.07.2011 року становить: 8315 гривень 97 копійок (4700 гривень/100% х 5% х 35 місяців + 4700 гривень/100% х 5%/31 день х 12 днів).
Загальна сума боргу з урахуванням відсотків та індексу інфляції становить 16025 гривень 97 копійок (7710 гривень + 8315 гривень 97 копійок). Цю суму суд стягує з відповідача. В стягненні решти суми суд відмовляє за безпідставністю.
В частині стягнення моральної шкоди суд також відмовляє позивачу за безпідставністю, оскільки законодавство не передбачає стягнення моральної шкоди у випадках невиконання зобов'язання за договором позики.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, понесені ним витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на користь держави судовий збір.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету КМУ «Про державне мито», як потерпілий внаслідок чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Враховуючи вищевказане, керуючись статтями 3, 11, 60, 88, 185, 196, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 625, 1046, 1049 та 1050 ЦК України,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики в розмірі 16025 гривень 97 копійок.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 55 гривен 20 копійок та на користь держави судовий збір в розмірі 160 гривень 26 копійок.
Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнений на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
ОСОБА_3