Справа № 275/284/15-ц
12 червня 2015 року
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Грищенка М.В.,
при секретарі - Дубчак Н.В.,
за участі: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, зобов'язання внесення змін до актового запису про народження,
22 травня 2015 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, згідно з яким просить суд визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року, уродженця с.Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, громадянина України, українця, батьком ОСОБА_1. Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області внести зміни до актового запису №8 від 28 травня 1992 року про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Морозівка Брусилівського району Житомирської області, зроблений Соловіївською сільською радою Брусилівського району Житомирської області, зазначивши наступні зміни про батька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року, уродженець с.Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, громадянин України, українець.
В обгрунтування позову зазначено, що з 1991 року матір позивачки ОСОБА_4 проживає однією сім'єю з відповідачем ОСОБА_3, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Під час їх спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася спільна дитина - позивачка ОСОБА_1 Даний факт був зареєстрований Соловіївською сільською радою Брусилівського району Житомирської області, про що в книзі реєстрації актів про народження був зроблений запис за №8 від 28 травня 1992 року і видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 28 травня 1992 року. При народженні позивачки запис про батька у книзі реєстрації актів про народження був проведений за прізвищем матері «ОСОБА_4», а ім'я та по батькові записане за її вказівкою «ОСОБА_3», тобто реального батька ОСОБА_3 Після народження позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають однією сім'єю, спільно займалися утриманням та вихованням позивачки. Крім позивачки у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народилося ще двоє дітей, батьком яких був записаний ОСОБА_3
У судовому засданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав повністю, у судовому засіданні підтвердив, що він є батьком позивачки, завжди це визнавав. Пояснив, що він до цього часу проживає з ОСОБА_4, яка є матір'ю позивачки, однією сім'єю як подружжя без реєстрації шлюбу. Під час реєстрації народження першої дочки у сільській раді не роз'яснили про можливість подання ним заяви для запису його батьком дитини.
Від начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області, який зазначений в позовній заяві як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшла до суду заява, в якій зазначено, що заперечень проти позову не мають і просить розглянути у відсутність працівників відділу.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача, допитавши свідка ОСОБА_4, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зважаючи на наступне.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Морозівка Брусилівського району Житомирської області, про що в книзі реєстрації актів про народження виконавчим комітетом Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області 28 травня 1992 року зроблений відповідний запис № 8. У виданому свідоцтві про народження батьками ОСОБА_1 вказані ОСОБА_3, українець, та ОСОБА_4, молдаванка. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження №00015463822 від 10 червня 2015 року вбачається, що в актовий запис про народження ОСОБА_1 відомості про батька були записані за вказівкою матері, при чому ім'я та по-батькові батька записані такими ж, які має відповідач: «ОСОБА_3».
Свідок ОСОБА_4, яка є матір'ю позивачки, в судовому засіданні підтвердила, що відповідач ОСОБА_3, з яким вона з 1991 року і до цього часу проживає в фактичному шлюбі, є батьком її дочки ОСОБА_1 ОСОБА_3 завжди визнавав своє батьківство, вони разом виховували дочку, у них народилися ще двоє дітей, батьком яких за їх спільною заявою був записаний ОСОБА_3
Оскільки обставини, які засвідчують походження дитини, яку народила ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 від відповідача ОСОБА_3, сторонами визнаються, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України вони доказуванню не підлягають.
Разом з тим сукупністю доказів у справі доведено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком позивачки ОСОБА_1, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з матір'ю позивачки відповідач проживає разом і вони ведуть спільне господарство з 1991 року до даного часу, спільно виховували, утримували та піклувалися про дитину ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу законів про шлюб та сім'ю України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 53 КпШС України, при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
На час виникнення спірних правовідносин діяла постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", п. 13 якої роз'яснювалось, що згідно ст. 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Оскільки на час народження позивачки були чинними норми КпШС України, якими не передбачалося визнання батьківства в судовому порядку, тому позов в цій частині підлягає задоволенню частково як встановлення батьківства відповідача, а не як визнання батьківства як про це зазначено в позовній заяві.
Також не підлягає задоволенню позов в частині покладення зобов'язання на відділ державної реєстрації актів цивільного стану Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області внести зміни до актового запису №8 від 28 травня 1992 року про народження ОСОБА_1, оскільки вказаний відділ не є відповідачем в справі.
Тому позов в цій частині підлягає задоволенню частково, оскільки суд вправі зазначити в рішенні про встановлення батьківства про внесення відповідних змін до актового запису про народження позивачки щодо відомостей про батька дитини, встановлених судом.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 243,60 гривень.
Керуючись ст.53 КпШС України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, зобов'язання внесення змін до актового запису про народження, задовольнити частково.
Встановити, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с.Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, громадянин України, українець, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Морозівка Брусилівського району Житомирської області.
Внести зміни до актового запису №8 від 28 травня 1992 року про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Морозівка Брусилівського району Житомирської області, вчиненого виконавчим комітетом Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, зазначивши наступні відомості про батька: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с.Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, громадянин України, українець.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243,60 гривень на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. В. Грищенко