03 червня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславського О. Г.
суддів: Заводян К.І., Половінкіної Н.Ю.,
секретаря: Давньої Я.А.
за участю: позивача ОСОБА_1, представників відповідача Лашківської сільської ради - Сорохан Н.Д. та Близнюка С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про стягнення заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2015 року,-
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.
Посилався на те, що рішенням 29 сесії Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 6 скликання №50-29/14 від 15 травня 2014 року достроково припинено повноваження Лашківського сільського голови та цього ж числа звільнено його з займаної посади з виплатою компенсації за невикористану чергову відпустку за відпрацьований період з 12.11.2013 по 15.05.2014 - день припинення повноважень Лашківського сільського голови..
Зазначав, що в порушення ст.116 КзпП України відповідачем вчасно не виплачено кошти, що належали йому під час звільнення, а саме компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, що є підставою для стягнення з Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області на його користь середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 16 травня 2014 року по 18 березня 2015 року.
На цій підставі, просив стягнути з Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме: з 16 травня 2014 року по день фактичного розрахунку 18 березня 2015 року в сумі 27371 грн. 60 коп.
№22ц/794/812/15 Доповідач в І інстанції Мізюк В.М.
Категорія 55 Головуючий: Бреславський О.Г.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, з 16 травня 2014 року по день фактичного розрахунку 18 березня 2015 року в сумі 27371 грн.60 коп.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Лашківська сільська рада Кіцманського району Чернівецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що відповідач не мав об'єктивної можливості провести нарахування та виплату коштів у зв'язку з тим, що головний бухгалтер Лашківської сільської ради Ватрич М.В. з невідомих причин не виконала рішення 29 сесії Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 6 скликання №50-29/14 від 15 травня 2014 року; що останній не здійснив передачу гербової печатки Лашківської сільської ради та інших документів, що стосуються діяльності сільської ради.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області слід відхилити, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звільнення з позивачем не було проведено розрахунку, а тому він має право на отримання від відповідача належних сум на підставі ч.1 ст. 117 КЗпП України.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням 29 сесії Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 6 скликання №50-29/14 від 15 травня 2014 року достроково припинено повноваження Лашківського сільського голови ОСОБА_1 та цього ж числа звільнено його з займаної посади з виплатою компенсації за невикористану чергову відпустку за відпрацьований період з 12.11.2013 по 15.05.2014 - день припинення повноважень Лашківського сільського голови (а.с. 4,5,7).
За останні два календарні місяці роботи, березень та квітень 2014 року, сумарний розмір заробітної плати позивача без виключення сум відрахування на податки, становить 5608,18 грн. (а.с. 6). Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, за останні два місяці становить 133,52 грн.
Відповідно до додатку від 04 вересня 2013 року, додатку від 09 вересня 2014 року до листа Міністерства соціальної політики України «Про нарахування норми тривалості робочого часу» , період затримки розрахунку з 16 травня 2014 року по 18 березня 2015 року становить 213 днів. Судом першої інстанції стягнуто за 205 днів, як просив позивач.
Рішення суду першої інстанції щодо збільшення періоду розрахунку не оскаржувалося, а тому при апеляційному перегляді справи дане питання залишається без змін.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці», а також за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно з якими середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
При цьому згідно з п. 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 січня 2012 року № 6-87цс11, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Отже, нездійснення відповідачем виплати належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 117 КЗпП України, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Проаналізувавши наведені положення, оскільки відповідачем не було проведено з ОСОБА_1 повного розрахунку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не мав об'єктивної можливості провести нарахування та виплату коштів у зв'язку з тим, що головний бухгалтер Лашківської сільської ради Ватрич М.В. з невідомих причин не здійснила нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки; що останній не здійснив передачу гербової печатки Лашківської сільської ради та інших документів, що стосуються діяльності сільської ради; несвоєчасності отримання ухвали про відкриття провадження у справі не є належними доказами відсутності вини відповідача у не проведенні розрахунку із позивачем в розумінні ст. 116 КЗпП України.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, відхилити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: