33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" лютого 2014 р. Справа № 903/1100/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Павлюк І. Ю.
суддя Саврій В.А. ,
суддя Савченко Г.І.
при секретарі Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: Мандзюк Б.Ю. - представник за довіреністю від 31.12.2013р. №1396/21-13
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", м.Київ
на рішення господарського суду Волинської області
від 11.12.13 р. у справі № 903/1100/13 (суддя Костюк С.В.)
за позовом Луцької міської ради, м.Луцьк
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області, с.Забороль, Луцького району Волинської області
про внесення змін до договору оренди землі від 22.05.2005р.
Рішенням господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1100/13 позов Луцької міської ради до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області про внесення змін до договору оренди землі від 22.05.2005р. задоволено повністю.
Внесено зміни до договору оренди землі від 22.05.2005р., укладеному між Луцькою міською радою та ПАТ "Мостобуд" та зареєстрованому в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005р. за №292, а саме пункт 9 викладено в наступній редакції: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".
Стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь Луцької міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00грн..
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Мостобуд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Луцької міської ради відмовити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушень норм матеріального права та процесуального права;
- місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини справи і не дослідив договір оренди землі від 22.11.2013р., а саме п.5, який відповідно до п.9 договору оренди є істотною умовою для розрахунку ціни оренди, оскільки, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки від 20.05.2013р., наданого позивачем, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 60673кв.м. для обслуговування виробничої бази становить 14233279,07грн., тоді як в п.5 договору оренди вказано, що оцінка землі становить 8214438,81грн.;
- вважає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки збільшилася майже в два рази, при зміні розміру орендної плати (яка встановлюється у відсотках до вказаної оцінки землі), повинна змінитися і редакція п. 5 Договору оренди, який визначає розмір нормативної грошової оцінки земель;
- господарським судом не було з'ясовано, чи належною особою (Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО") була проведена нормативна грошова оцінка землі, адже відповідно до ст.18 ЗУ "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до ЗУ "Про землеустрій";
- згідно ст.18 ЗУ "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Вважає, що в матеріалах справи знаходиться Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста, яка була виконана в 2007р. (вже спливло майже 6 років з моменту її виконання (а не затвердження), при цьому за 6 років нормативна грошова оцінка земель збільшилася майже вдвічі, а тому суд, задовольняючи позов, повинен був з'ясувати: чи змінювалася після 2007р. нормативна грошова оцінка земель відповідно до вимог ст.18 ЗУ "Про оцінку земель", проаналізувати документальне підтвердження зміни нормативної грошової оцінки земель та залучити його до матеріалів справи;
- місцевий господарський суд повинен був з'ясувати чи належним чином оприлюднене рішення ради щодо зміни нормативної грошової оцінки землі з врахуванням вимог ст.271.2 Податкового кодексу України (у випадку її зміни). Так, ст.271.2 Податкового кодексу України передбачає, що рішення ради щодо нормативної оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом;
- ухвалою від 23.10.2013р. господарський суд Волинської області порушив провадження у справі №903/1100/13. Як вбачається із змісту ухвали господарського суду Волинської області від 12.11.2013р., розгляд справи по суті розпочався саме в цей день - 12.11.2013р. і саме зазначеною ухвалою господарський суд Волинської області зобов'язав позивача уточнити свої позовні вимоги, а 22.11.2013р. позивач подав заяву №1-1-8/7622 про зміну підстав позову;
- ст.22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачу право до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, яка за змістом та формою має узгоджуватися із ст.54 ГПК із додаванням до неї документів, зазначених в ст.57 ГПК України. Пунктом 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2012р. №18 встановлено, що заяви про зміну предмету або підставу позову, які відповідають вимогам ст.54, 57 ГПК України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору. З огляду на те, що позивач подав заяву про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті, а тому суд повинен залишити вказану заяву без розгляду і приєднати її до матеріалів справи;
- заяву позивача від 22.11.2013р. не можна розцінювати як заяву про зміну позовних вимог, тому що позовна вимога про внесення змін до п.9 Договору оренди залишилася, а лише уточнилося її формулювання. В п.п.3.11, 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2012р. № 18 вказано, що ст. 22 ГПК України не передбачає право позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення позовних вимог", або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.. Таким чином, суд повинен був залишити без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 22.11.2013р. і розглядати справу, виходячи із позовних вимог, викладених в позовній заяві від 21.10.2013р. №1-1-8/6802;
- якщо б суд не врахував вимоги, викладені в заяві позивача про зміну підстав позову від 22.11.2013р. і продовжив розгляд справи, виходячи з первинних позовних вимог, у суду не було підстав для задоволення позову, оскільки в позовній заяві позивач просив встановити орендну плату в фіксованому розмірі - 426998,37грн., тоді як орендна плата встановлюється у відсотковому виразі до нормативної грошової оцінки, яка постійно змінюється ( в т.ч. із врахуванням індексації), відповідно змінюється і розмір орендної плати. З огляду на те, що договір укладений на тривалий строк (на 10 років) і за цей час змінюється нормативна грошова оцінка землі, в договорі не може встановлюватися фіксований розмір орендної плати, а повинен вказуватися лише відсоток до нормативної грошової оцінки землі.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.12.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.01.2014р..
Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Миханюк М.В., визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Саврій В.А., суддя Савченко Г.І..
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.02.2014р..
Луцька міська рада у письмовому відзиві від 10.01.2014р. №1.1-8/40 заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1100/13 законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області ради у письмовому відзиві від 31.01.2014р. №01-01-20/44 заперечило проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1100/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також, Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області ради просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника.
Представник Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області в судове засідання 11.02.2014р. не з'явився.
Представник позивача в судове засідання 11.02.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.127,129).
Водночас, ухвалою суду від 21.01.2014р. про відкладення розгляду апеляційної скарги на 11.02.2014р. участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка повноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності цих представників учасників судового процесу.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2005р. між Луцькою міською радою (орендодавець) та ВАТ "Мостобуд" (орендар), назва змінена на публічне акціонерне товариство, укладено договір оренди землі (далі - договір), який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005р. за №292, згідно п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться: на вул.Ківерцівській, 7а / кадастровий номер 220270001 (а.с.21-23).
Відповідно до п.2 договору, орендодавець передав в оренду земельну ділянку загальною площею 60673кв.м.
На земельній ділянці знаходяться приміщення та споруди, що належать на праві власності орендарю, а також інші об'єкти інфраструктури, через частину земельної ділянки проходить водопровід, тепломережа, електрокабель та телефонний кабель; земельна ділянка передається в оренду разом з приміщеннями і спорудами, що належать на праві власності орендарю (п.3,4 договору).
У відповідності до п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2005р. становить 8214438,81грн..
Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити йог дію (п.8 договору).
Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 1,4% від грошової оцінки земельної ділянки на рік.
У п.10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується Луцьким міським управлінням земельних ресурсів та уточнюється "орендарем" щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.
Оплата за оренду земельної ділянки вноситься щомісячно "Орендарем" рівними частинами на р/р 33216812800002 отримувач місцевий бюджет м.Луцька, МФО 803014, код 21741605 банк УДК у Волинській області код платежу 13050200 не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця (п.11 договору).
Згідно п.12 договору, розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничої бази (п.14.договору).
Пунктом 15 договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту та інші.
Передача земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту її відведення та на підставі рішення Луцької міської ради №21/15.3 від 28.12.2004р.(п. 17 договору).
Відповідно до п.35 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації; невід'ємними частинами договору є: - план або схема земельної ділянки; - кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів; - акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - акт приймання-передачі об'єкта оренди; - проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом (п.42 договору).
На виконання умов договору оренди землі від 24.02.2005р. №292 Луцька міська рада передала ВАТ "Мостобуд" в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Ківерцівська,7а / кадастровий номер 220270001, загальною площею 606773кв.м. для обслуговування виробничої бази, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 24.02.2005р. (а.с.24).
Рішенням Луцької міської ради від 26.03.2008р №25/62. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька" затверджено технічну документацію з нормативної оцінки земель міста, якою змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.(а.с.25-26).
Рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України та встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком. (а.с.27).
Згідно додатку до зазначеного вище рішення, відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки, зокрема при використанні земельної ділянки для обслуговування виробничої бази річний розмір орендної плати становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки.
Рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009р №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано в газеті "Луцький замок" від 02.07.2009р №27 (а.с.51).
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.05.2013р., виданого Головним управлінням Держземагенства у Волинській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 60673кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ківерцівська, 7а, що передана відповідачу для обслуговування виробничої бази, становить 14233279,07грн. (а.с.16).
На підставі рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р №42/20, позивач направив відповідачу лист від 06.06.2013р. №1.1-11/3592 з пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 22.02.2005р. №292 шляхом підписання додаткової угоди до нього (а.с.8). Також, направлено примірник додаткової угоди (а.с.12).
Розмір річної орендної плати в розмірі 426998,37грн. згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 2013р. розраховано шляхом множення нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 14233279,07грн. на 3% (а.с.13).
Зазначений лист Луцької міської ради від 06.06.2013р. №1.1-11/3592 отриманий відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).
Відповідь на лист Луцької міської ради від 06.06.2013р. №1.1-11/3592 в матеріалах справи відсутня.
За вказаних обставин, Луцька міська рада звернулася до господарського суду Волинської області з позовом до ПАТ "Мостобуд" про внесення змін до договору оренди землі від 22.02.2005р., укладеному між Луцькою міською радою та ПАТ "Мостобуд", а саме п.9 договору виклавши його в новій редакції:
п.9: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 426998,37грн. (чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень тридцять сім копійок).
2. Орендар зобов'язаний за власний рахунок:
2.1 Зареєструвати дану додаткову угоду згідно вимог чинного законодавства.
2.2 В 5-денний термін після реєстрації надати копію Додаткової угоди відповідному органу державної податкової служби у м.Луцьку.
3. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі та набуває чинності після її підписання сторонами та її державної реєстрації.
4. Додаткову угоду укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію (а.с.2-6).
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на ст.ст.121, 144 Конституції України, ст.3 Земельного кодексу України, ст.ст.287, 255, 290 Податкового кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.651, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 13, 15, 17, 18, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.59,73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", лист Вищого господарського суду України від 01.10.2010р. №220 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", постанову Верховного суду України від 06.12.2010р. у справі №2-1/10068-2008, рішення Луцької міської ради від 26.03.2008р. № 25/62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька", рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", умови спірного договору оренди земельної ділянки від 22.02.2005р..
22.11.2013р. до господарського суду Волинської області позивачем подано заяву від 22.11.2013р. №1.1-8/7622 про зміну предмета спору, в якій останній просить змінити предмет позову, зокрема: внести зміни до договору оренди землі від 22.05.2005р., укладеному між Луцькою міською радою та ПАТ "Мостобуд", а саме в п.9 договору, виклавши його в новій редакції: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки" (а.с.70-75).
Господарський суд Волинської області, керуючись ч.4 ст.22 ГПК України, відповідно до якої позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, прийняв заяву Луцької міської ради про зміну предмету спору, оскільки 12.11.2013р. справа №903/1100/13 по суті не розглядалась та розглянув спір за предметом зазначеним у вказаній заяві.
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1100/13 позов задоволено (а.с.93-95).
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
В силу ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що ст.22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
В ч.1-7 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями) зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України, 12.11.2013р. господарським судом Волинської області у справі №903/1100/13 складено протокол судового засідання (а.с.66).
Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання господарського суду Волинської області від 12.11.2013р., у даному судовому засіданні господарський суд розпочав розгляд справи по суті, зокрема в судовому засіданні була присутня представниця позивача, якій роз'яснено відповідно до приписів ГПК України права та обов'язки сторони у справі, крім того, зазначено, що було заслухано пояснення представника позивача по суті позовних вимог. Також зазначено, що відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву від 12.11.2013р., в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими, незаконними та такими , що не підлягають задоволенню, а також вказано, що відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноваженого представника в судове засідання. Судове засідання розпочато о 10:00год., а закінчено о 10:30год.. Судом у зв'язку з витребуванням додаткових матеріалів та враховуючи клопотання відповідача відкладено розгляд справи на 26.11.2013р. об 11:00год., про що було повідомлено учасників судового процесу у відповідній ухвалі суду від 12.11.2013р. (а.с.67) та якою зобов'язано позивача уточнити позовні вимоги з урахуванням умов договору оренди землі від 22.02.2005р., а саме, щодо вимог п.п.2, 2.1, 2.2, 3, 4, оскільки зазначені пункти є фактично додатковими умовами договору.
Наявна у матеріалах справи заява позивача від 22.11.2013р. №1.1-8/7622 про зміну предмета спору подана 22.11.2013р., тобто після початку розгляду справи по суті.
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем 22.11.2013р. заява від 22.11.2013р. №1.1-8/7622 про зміну предмета спору, у якій наведена вимога, що змінює предмет позову, подана до господарського суду Волинської області після початку розгляду справи по суті, а відтак підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги Луцької міської ради у первісній редакції задоволенню не підлягають з огляду на таке.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).
В силу ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, встановлених законом, приймають рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.
З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України розмірів орендної плати за землі комунальної власності м.Луцька, що сплачується орендарями земельних ділянок, керуючись ст.21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.2, 7 Закону України "Про плату за землю", ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", Луцькою міською радою прийнято рішення від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", яким встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема при використанні земельної ділянки для обслуговування виробничої бази річний розмір орендної плати становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки.
Водночас, відповідачем на надано доказів того, що згадане вище рішення ним в установленому законом порядку оскаржувалося. Воно не змінене і не скасоване, а тому, в силу приписів ст.144 Конституції України, ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" є обов'язковим для виконання на відповідній території.
Відповідне повідомлення про встановлення розміру річної орендної плати, відповідно до рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" та приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України розмірів орендної плати за землі комунальної власності м.Луцька, що сплачується орендарями земельних ділянок опубліковане в газеті "Луцький замок" від 02.07.2009р №27.
За приписами ст.30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до п.12 договору оренди землі від 24.02.2005р. №292, розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.12.2010р. у справі №27/15-10 (№3-47гс10), від 23.05.2011р. у справі №7/105-10(30/234-09) (№3-42гс11), від 30.05.2011р. у справі №17/299-10 (№3-43гс11), від 04.07.2011р. у справі №41/81пд (№3-66гс11), від 20.11.2012р. у справі №28/5005/640/2012 (№3-53гс12).
Позивач у порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України, звернувся до відповідача з листом-пропозицією від 06.06.2013р. №1.1-16/3592 про укладання додаткових угод до спірного договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати, також направлено відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005р. №.292.
Однак, відповіді на зазначений вище лист відповідач не надав, додаткову угоду до договору оренди землі від 22.02.2005р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005р. №.292, не підписав.
При цьому колегія суддів зазначає, що надсилання орендарю пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди землі є виключно його правом, а не обов'язком орендодавця, тому недотримання орендодавцем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди землі не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до орендаря про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.
Згідно Закону України від 03.06.2008р. №309-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесено зміни до ст.21 Закону України "Про оренду землі", а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель несільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Водночас, у зв'язку з прийняттям 02.12.2010р. Податкового кодексу України, який вступив в дію 01.01.2011р., Закон України "Про плату за землю" втратив чинність.
У відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" внесено зміни до ст.21 Закону України "Про оренду землі", а саме ч.2 викладено у наступній редакції: розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України, а частину четверту, п'яту і сьому виключено (цей Закон набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України).
Відповідно до ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Розмір орендної плати не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти, електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Одночасно, Податковий Кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.
Згідно п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Аналізуючи зазначене колегія суддів зазначає, що на даний час розмір орендної плати за землю, визначений умовами спірного договору не відповідає нормам Податкового кодексу України.
Також, Верховний Суд України в постанові від 20.11.2012р. у справі №28/5005/640/2012 (№3-53гс12) вказав, що встановлення ст.288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.
У матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір оренди землі приведений у відповідність до вимог чинного законодавства.
Згідно п.5 договору від 22.02.2005р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005р. №.292, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2005р. становить 8214438,81грн..
Пунктом 10 спірного договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується Луцьким міським управлінням земельних ресурсів та уточнюється "орендарем" щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.
Враховуючи вище зазначене колегія суддів приходить до висновку, що запропонована позивачем редакція п.9 спірного договору, у якому зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 426998,37грн. не відповідає ст.288 Податкового кодексу України, оскільки залишається не змінним п.5 договору оренди землі, відповідно до якого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у сумі 8214438,81грн., що не відповідає наявному у матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.05.2013р., виданого Головним управлінням Держземагенства у Волинській області, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 60673кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ківерцівська,7а, що передана відповідачу для обслуговування виробничої бази, становить 14233279,07грн..
Водночас колегія суддів вважає, що без внесення зміни до п.5 договору оренди землі від 22.02.2005р. неможливо внести зміни і до п.9 спірного договору, тому що це унеможливить належне виконання сторонами умов вказаного договору, оскільки вони будуть суперечити одна іншій.
Крім того, задоволення заявлених у справі позовних вимог та внесення у запропонованій Луцькою міською радою редакції змін до спірного договору оренди землі призведе до того, що розмір орендної плати не буде чітко визначений цим договором та істотні умови договору не будуть відповідати вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 19.02.2013р. у справі №5/5005/6165/2012 та від 10.12.2013р. у справі №31/5005/8671/2012.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом до суду у загальному порядку.
Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
В силу ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1100/13 слід скасувати та прийняти нове рішення - в позові відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за подання Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" апеляційної скарги слід покласти на Луцьку міську раду.
Керуючись ст.ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", м.Київ задовольнити.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1100/13 скасувати. Прийняти нове рішення:
"В позові відмовити.".
3. Стягнути з Луцької міської ради (43025,м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького,19, ідентифікаційний код 34745204) на користь Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м.Київ, вул.Паньківська,5, Голосіївський р-н, ідентифікаційний код 01386326) 573грн. 50коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.
5. Справу №903/1100/13 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Павлюк І. Ю.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Савченко Г.І.
Віддрук. прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (43025, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19),
3 - відповідачу (01033, м.Київ, вул.Паньківська, 5),
4 - третій особі (45623, вул.Володимирська, 34а, с.Забороль, Луцький район, Волинська область),
5 - в наряд.