02 червня 2015 року м. Київ К/800/52271/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про сплату боргу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання дій щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-486-25 від 21.02.2014р. у сумі 8344,90 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року позов задоволено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволення позову відмовити.
Позивач письмових заперечень до Вищого адміністративного суду України не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець 20.05.2004 р. виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво серії НОМЕР_2, перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01 січня 2012 року та є пенсіонером, отримує пенсію за віком з 09.09.2010 року, призначеної на пільгових умовах.
21.02.2014 року відповідачем прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-486-25 про наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 8344 грн. 90 коп.
Не погодившись з мотивами нарахування єдиного внеску, позивач оскаржив вказану вимогу до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку з яким погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є пенсіонером за віком, він у відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється з 06.08.2011 р. від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI).
Таким чином, за змістом цієї норми ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням пенсійного віку) та отримують відповідно до закону пенсію.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) застосовуються, зокрема в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років). Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV. Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, на підставі пункту «а» частини першої якої, як установили суди, позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - зі зменшенням віку, зазначеного у статті 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, враховуючи закріплені Конституцією України гарантії громадян на соціальний захист, суд касаційної інстанції вважає, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, не є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, так само як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить будь-яких винятків щодо пенсіонерів за віком.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2014 року № 21-57а14 та № 21-70а14, від 13.05.2014 року № 21-74а14, від 17 березня 2015 року № 21-483а14.
Отже, порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про сплату боргу, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Швець