20 травня 2015 року м. Київ К/800/12168/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Кохан О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року
у справі № 2а-3584/12/1070
за позовом ОСОБА_1
до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101702 від 13 квітня 2012 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Переяслав - Хмельницька ОДПІ Київської області провела документальну позапланову перевірку дотримання податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2010 року по 31 листопада 2011 року, за результатами якої був складений акт № 1/17-1/НОМЕР_2 від 06 січня 2012 року.
За висновками акту перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що ОСОБА_1 не задекларував валовий дохід за 2010 рік у сумі 12766245,76 грн. та, відповідно, чистий дохід за 2010 рік у сумі 12766245,76 грн., в результаті чого ОСОБА_1 було донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1914936,86 грн. (12766245,76 грн. * 15%)
Як вбачається з акту перевірки, у період з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 застосовував спрощену систему оподаткування шляхом придбання свідоцтва про сплату єдиного податку. Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснював такі види діяльності: інший вид оптової торгівлі, роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесеними до інших групувань; відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік - надання послуг перукарнями та салонами краси; інший вид оптової торгівлі; роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесеними до інших групувань.
Зокрема, перевіркою було встановлено, що у 2010 році ОСОБА_1 придбавав цінні папери (акції прості іменні) відповідно до договорів: від 01 червня 2010 року № 99/34-1 ОД (пакет цінних паперів у TOB «СТАНДАРТ БРОК» загальною вартістю 4891279,74 грн. (48913 штук)); від 10 червня 2010 року № 106/30-1 ОД (пакет цінних паперів у TOB «СТАНДАРТ БРОК» загальною вартістю 4575201,22 грн. (45753 штуки)); від 13 липня 2010 року № Д748-0710-2 (пакет цінних паперів у TOB «КОНТАНГО» загальною вартістю 164070,92 грн. (1641 штука)); від 03 серпня 2010 року № 143/23-1 ОД (пакет цінних паперів у TOB «СТАНДАРТ БРОК» загальною вартістю 259669,10 грн. (2597 штук)); від 02 вересня 2010 року № Д1354-0910-4 (пакет цінних паперів у TOB «ФК «КОНТАНГО» загальною вартістю 325859,99 грн. (300 штук)); від 12 серпня 2010 року № 150/17-10Д (пакет цінних паперів у TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю 16863,12 грн. (160 штук)); від 18 серпня 2010 року № 154/24-1 ОД (пакет цінних паперів у TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю 429553,11 грн. (4296 штук)); від 29 вересня 2010 року № 3-4/1 ОД (пакет цінних паперів у TOB «АРТБРОК» загальною вартістю 2062189,39 грн. (20622 штуки)); від 19 жовтня 2010 року № 17-8/1 (пакет цінних паперів у TOB «АРТБРОК» загальною вартістю 2062189,39 грн. (20622 штуки)).
При цьому, в акті перевірки було вказано, що документів, які підтверджують витрати на придбання цінних паперів, ОСОБА_1 до перевірки надано не було. На підтвердженні витрат, понесених у зв'язку з придбанням цінних паперів, ОСОБА_1 до перевірки були надані прості векселі від 22 листопада 2010 року, термін погашення яких не вказаний та які на момент перевірки не погашені, а саме: простий вексель серії АА 2164976, виданий позивачем TOB «Стандарт БРОК» на суму 4891279,74 грн.; простий вексель серії АА 2164977, виданий позивачем «Стандарт БРОК» на суму 4570201,22 грн.; простий вексель серії АА 2164978, виданий позивачем TOB «Стандарт БРОК» на суму 242805,98 грн.; простий вексель серії АА 2164982 та простий вексель серії АА 2164979, видані позивачем TOB «Стандарт БРОК» на суму 389553,11 грн. та 40000,00 грн. відповідно; простий вексель серії АА 2164980, виданий позивачем TOB «АРТБРОК» на суму 164070,92 грн.; простий вексель серії АА 2164981, виданий позивачем4 TOB «АРТБРОК»н а суму 325859,99 грн.
Також, перевіркою було встановлено, що у періоді, який перевірявся, ОСОБА_1 продав цінні папери (акції прості іменні) згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів: від 03 червня 2010 року № 101/5-1 ОД TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 4891279,70 грн. (48913 штук); від 14 червня 2010 року № 108/8-1 ОД TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 4575201,22 грн. (45753 штуки); від 14 липня 2010 року № Д763-0710 TOB «ФК «КОНТАНГО» загальною вартістю цінних паперів в сумі 164070,92 грн. (1641 штука); від 04 серпня 2010 року № 144/19-10Д TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 259669,10 грн. (2597 штук); від 13 серпня 2010 року № 151/11-1 ОД TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 16863,12 грн. (160 штук); від 19 серпня 2010 року № 155/5-10Д TOB «Стандарт БРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 429553,11 грн. (4296 штук); від 30 вересня 2010 року № 4-9/1 ОД TOB «АРТБРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 2062189,39 грн. (20622 штуки); від 20 жовтня 2010 року № 18-21/10Д TOB «АРТБРОК» загальною вартістю цінних паперів в сумі 2102189,39 грн. (20622 штуки).
Крім іншого, перевіркою було встановлено, що згідно банківських виписок на розрахункові рахунки ОСОБА_1, відкриті в AT «Ерде Банк» у м. Києві у 2010 році, надійшли грошові кошти в сумі 12766245,76 грн., а саме: за договором № 101/5-10Д купівлі-продажу цінних паперів від 09 червня 2010 року - в сумі 4891279,70 грн. від TOB «Стандарт БРОК»; за договором № 108/8-10Д купівлі-продажу цінних паперів від 14 червня 2010 року - в сумі 4575201,22 грн. від TOB «Стандарт БРОК»; за договором № Д763-0710 купівлі-продажу цінних паперів від 14 липня 2010 року в сумі 222017,21 грн. від TOB «ФК «КОНТАНГО»; за договором № 144/19-10Д купівлі-продажу цінних паперів від 04 серпня 2010 року в сумі 259669,10 грн. від TOB «Стандарт БРОК»; за договором № Д1365-0910 купівлі-продажу цінних паперів від 02 вересня 2010 року в сумі 325859,99 грн. від TOB «ФК «КОНТАНГО»; за договором № 155/5-1 ОД купівлі-продажу цінних паперів від 19 серпня 2010 року в сумі 429553,11 грн. від TOB «Стандарт БРОК»; за договором № 4-9/1 ОД купівлі-продажу цінних паперів від 30 вересня 2010 року в сумі 2062189,39 грн. від TOB «АРТБРОК».
Також, в акті перевірки було вказано, що ОСОБА_1 декларацію про одержані доходи за 2010 рік до Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області не подавав.
13 квітня 2012 року Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000101702, яким згідно пунктом 54.3 статті 54, підпунктом 120.1.1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників на 1914936,86 грн. - за основним платежем
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: оскільки Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» запроваджено обмеження щодо форми розрахунку, який має здійснюватись виключного грошовими коштами (готівкою чи безготівково), то позивачем не було дотримано форми розрахунку, з огляду на що здійснюючи операції з цінними паперами, позивач отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатись єдиним податком згідно із правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, та, як наслідок, повинен був сплатити з цих доходів податок з доходів фізичних осіб; векселі, на які посилався позивач як на підтвердження понесених ним витрат у зв'язку з придбанням цінних паперів, не є розрахунковими документами.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно з положеннями абзацу 4 статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як виручку від реалізації продукції розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) запроваджено обмеження щодо форми розрахунку, який має здійснюватися виключно грошовими коштами, готівкою чи безготівково.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прості векселі, які були передані в порядку розрахунку за надані позивачем послуги, видаються лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Водночас, Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не визначає використання платником єдиного податку у своїй діяльності вексельного обороту, а перелік встановлених у ньому форм розрахунку є вичерпним.
Отже, порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, у тому числоі щодо форми розрахунку, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для єдиного податку.
Згідно приписів пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Підпунктом 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Згідно з підпунктом 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Абзацом 1 підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
Відповідно до підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
За приписами підпункту 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей цього пункту: а) під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; б) під терміном «пакет цінних паперів» розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів; в) під терміном «ідентичний цінний папір» розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
Таким чином, діяльність з придбання та продажу цінних паперів у розумінні положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є інвестиційною діяльністю, яка оподатковується на загальних підставах, з визначенням суми чистого прибутку, яка зменшується на суму понесених витрат.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що видача позивачем векселів в рахунок оплати придбаних цінних паперів не є понесенням витрат, а лише формуванням заборгованості перед продавцями цінних паперів, що, з огляду на наведений законодавчий припис, не дає позивачеві підстав для відповідного зменшення доходу від продажу інвестиційного активу, з урахуванням того, що у виписаних позивачем на користь TOB «Стандарт БРОК» та TOB «АРТБРОК» векселях не були заповнені обов'язкові реквізити, а саме - графа «Підлягає сплаті», що унеможливлює висновок про їх погашення, а також зважаючи на те, що на дату складення акту перевірки виписані позивачем векселі погашені не були.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна