"19" травня 2015 р. м. Київ К/800/33702/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року,
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ), в якому просив зобов'язати здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 1 квітня 2012 року з урахуванням премії у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову про часткове задоволення позову. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з урахуванням премії у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення. Позовні вимоги за період з 1 квітня 2012 року по 12 січня 2013 року залишено без розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги ГУ ПФУ посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років з 18 листопада 2006 року на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
1 січня 2013 року ОСОБА_4 здійснено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ №355) з урахуванням положень, передбачених частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер, виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році, тобто зазначена премія не має постійного характеру, а отже не дає підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та, задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії повинен бути проведений з розрахунку 90% грошового забезпечення з урахуванням премії, яка теж становить 90% від грошового забезпечення.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що перерахунок пенсії позивачу здійснено в порядку, передбаченому постановою КМУ №355, згідно пункту 1 якої з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
Розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Однак, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, ГУПФ припустилося помилки в частині визначення максимального розміру пенсійних виплат.
За перевіркою матеріалів справи, пенсія ОСОБА_4 у 2006 році призначена за правилами, передбаченими статтями 13, 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону № 3591), в розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. При її перерахунку в 2012 році відповідачем, з посиланням на частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону №3668-VІ), визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Як зазначив Верховний Суд України в своєму рішенні від 10 грудня 2013 року (справа №21-420а13) процедури призначення і перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. При перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Отже, внесені зміни Законом №3688-VІ до статей 13, 43 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що апеляційний суд обґрунтовано зобов'язав ГУПФ здійснити перерахунок пенсії позивачу з розміру 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, слід звернути увагу на те, що апеляційний суд ухвалюючи рішення в цій частині, правильно визначив дату з якої необхідно здійснити такий перерахунок пенсії, однак, помилково не вказав її в резолютивній частині рішення.
Окрім того, цей суд не з'ясував яку ж премію просив врахувати позивач при перерахунку пенсії, яким наказом Міністерства оборони України чи рішенням Кабінету Міністрів України вона визначена, чи отримував він її при проходженні служби.
Так, відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Верховний Суд України в рішенні від 26 лютого 2013 року (справа №21-5а13) зазначив, що премія, яка носить тимчасовий характер, виплата якої дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених Міністерством оборони для грошового забезпечення військовослужбовців не може враховуватися при перерахунку пенсії.
Водночас, виходячи зі змісту частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, єдиною підставою для перерахунку розміру пенсії є фактичне підвищення чи введення нових основних та додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі премій для відповідних категорій військовослужбовців.
Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду в частині позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням премії, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
При новому розгляді необхідно з'ясувати обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про врахування розміру премії при перерахунку пенсії. Встановити, яку саме премію просив врахувати ОСОБА_4, яким актом така премія передбачена.
Керуючись статтями 222, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року в частині зобов'язання при перерахунку пенсії урахувати 90 процентів премії скасувати та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Швець
В.В.Малинін
О.Ф.Ситников