Справа: № 826/18485/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - Відповідач) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0002722205 та №0002742205.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2014 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року рішення суддів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2015 року у вказаній справі було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
05 червня 2015 року Позивачем подано клопотання про часткову відмову від позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0002722205 та закриття провадження в справі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року клопотання задоволено; прийнято часткову відмову від позовних вимог та провадження у справі в цій частині закрито, а судове рішення в частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0002722205 визнано нечинним.
Отже, предметом апеляційного розгляду є оскаржуване апелянтом судове рішення першої інстанції в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0002742205.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.
В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету податкової декларації з ПДВ на загальну суму 28 144,00 грн, в тому числі за жовтень 2011 року - в сумі 11 352,82 грн, за листопад 2011 року - в сумі 4 927,74 грн, за грудень 2011 року - в сумі 3 020,92 грн, за січень 2012 року - в сумі 1 162,67 грн, за березень 2012 року - в сумі 1 675,15 грн, за квітень 2012 року - в сумі 4 791,92 грн, за травень 2011 року - в сумі 1 211,81 грн.
За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 30 серпня 2013 року №689/22-05/32770030 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд», код за ЄДРПОУ 32770030, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року».
На підставі вказаного акту Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення: №0002742205 від 13.09.2013 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18 276,00 грн, з яких 12 184,00 грн - за основним платежем, а 6 092,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач подав до Головного управління Міндоходів у м.Києві скаргу від 23.09.2013 року вих.№210, за результати розгляду якої Відповідачем прийнято рішення від 21.11.2013 року №6327/10/26-15-10-04-04, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 року №0002742205.
Відповідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції
В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Пунктом 187.1 статті 187 Кодексу передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Положеннями статті 192 Кодексу передбачено що, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Статтею 138 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту перевірки контролюючого органу від 30 серпня 2013 року №689/22-05/32770030, порушення Позивачем п.187.1 ст187 Кодексу відбулося за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Грандбуд-К», ТОВ «Буд Ма Схід», КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22», ПП «Мега Тон», СТОВ «Дружба Народів» та ТОВ «Севен Систем», що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 12 184,36 грн в т.ч. у жовтні 2011 року у сумі 1 306,00 грн, у листопаді 2011 pоку в сумі 3 057,00 грн, в липні 2012 року в сумі 1 251,00 грн, в вересні 2012 року в сумі 2 155,00 грн, у листопаді 2012 року в сумі 1 890,00 грн, в грудні 2012 рку в сумі 2 525,00 грн.
Заниження Позивачем податкового зобов»язання по підприємству ПП «Мега ТОН» за вересень 2012 року в сумі 2 155,32 грн відбулося у результаті бухгалтерської помилки (проведення розрахунку коригування в жовтні 2012 року на суму 2 155,32 грн податкового зобов'язання за вересень 2012 року).
Позивач не заперечував факт існування фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Мега Ленд» та вищезазначеними контрагентами, та погодився з сумою заниження податкового зобов»язання в сумі 2 155,32 грн.
В матеріалах справи містяться податкові накладні, що підтверджують факт постачання Позивачем товарів (сантехнічних товарів та виробів з пластмаси, радіаторів, труб для опалення, котлів, бойлерів, та іншого) на загальну суму 73 106,16 грн, в т.ч. податок на додану вартість 12 184,36 грн.
Позивач зазначає, що у зв'язку з частковим поверненням зазначеними вище контрагентами товарів, Позивач надав Відповідачу відповідні розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Проте, подані Позивачем вказані розрахунки до податкової накладної не є належними доказами часткового повернення Позивачу товарів, а будь-яких інших доказів на підтвердження зазначеної обставини матеріали справи не містять.
З огляду на вказане, Позивачем необґрунтовано занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 12 184,36 грн, в т.ч. у жовтні 2011 року у сумі 1 306,00 грн, у листопаді 2011 pоку в сумі 3 057,00 грн, в липні 2012 року в сумі 1 251,00 грн, в вересні 2012 року в сумі 2 155,00 грн, у листопаді 2012 року в сумі 1 890,00 грн, в грудні 2012 року в сумі 2 525,00 грн.
В апеляційній скарзі Позивач вказує на порушення Відповідачем Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236.
З такими доводами Позивача колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно абзацу 2 пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.
Підпунктом 5.1.2 пункту 5.1, пунктом 5.3 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києві від 09 квітня 2015 року, Відповідачем надано копію листа про передачу облікової справи з доказами направлення, з якого вбачається, що у зв'язку із зміною місцезнаходження ТОВ «Мега Ленд» податкову звітність, акт перевірки від 30 серпня 2013 року №689/22-05 та акт перевірки від 20 листопада 2013 року №579/22-05/32770030 направлено до ДПІ у Сумах ГУ ДФС у Сумській області.
Отже, Відповідач діяв згідно вимог, передбачених Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.
На час розгляду справи апеляційною інстанцією Позивачем 19 травня 2015 року отримане податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №0004602205, яке містить зменшену суму грошового зобов»язання, а відповідно ст.60 Податкового кодексу України повідомлення-рішення від 13.09.2013 року №0002722205 вважається відкликаним.
Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв»язку з необґрунтованим заниженням Позивачем суми податку на додану вартість, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0002742205, а отже підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення в частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0002742205 постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 12 червня 2015 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.