ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.06.2015Справа №910/10670/15
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
прозобов'язання перерахувати кошти у розмірі 53 158 грн 27 коп.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
24.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 53 158 грн 27 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договору банківського рахунку № 10/2011/10004299 від 27.10.2011 не виконав взяті на себе зобов'язання з переказу та списання коштів на суму 53 158 грн 27 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі № 910/10670/15, розгляд справи призначений на 25.05.2015.
14.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
25.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи за відсутності представників позивача.
Судове засідання, призначене на 25.05.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
26.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 розгляд справи призначено на 11.06.2015.
28.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
10.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
11.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву.
Представники сторін у судове засідання 11.06.2015 не з'явились.
У судовому засіданні 11.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд
27.10.2011 між Жовтоводською міською виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (клієнт за договором) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Надра" (банк за договором) укладено договір банківського рахунка № 10/2011/10004299, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточні рахунки у гривні № 25604005724001, № 25603005724002, № 25602005724003 для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операції допомогою платіжних інструментів та зобов'язується приймати та зараховувати рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України
Як вбачається з повідомлення від 17.02.2012 банк повідомив клієнта про зміну номерів та реквізитів, у зв'язку з проведенням реорганізації філії банку, а саме: рахунок № 25604005724001 змінено на рахунок № 25604232012001, рахунок № 25603005724002 змінено на рахунок № 25603232012002, рахунок № 25602005724003 змінено на рахунок № 25602232012003, рахунок № 26045005724001 на рахунок № 26045232012001.
У відповідності до пункту 2.1.1. договору банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право на безперешкодне розпоряджатися цими коштами
Підпунктом 2.2.1 договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 2.3.3 договору банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Відповідно до пункту 3.3.2. договору банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводити інші операції, які дозволені нормами чинного законодавства. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог нормативно-правових актів України.
Договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п.8.1 договору).
Станом на 06.02.2015 на рахунках позивача знаходились кошти в сумі 53 158 грн 27 коп., а саме: 15 798 грн 02 коп. на рахунку № 25602232012003 та 37 360 грн 25 коп. на рахунку № 25604232012001, що підтверджується виписками по рахункам Жовтоводської міської виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Судом встановлено, що в період з 28.01.2015 по 05.02.2015 Жовтоводською міською виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через систему клієнт-банк було направлено розрахункові документи на переказ та списання грошових коштів у розмірі 53 158 грн 27 коп. В результаті банківської операції СТОРНО списані 06.02.20215 кошти були повернуті на рахунок клієнта.
Таким чином, судом встановлено, що в порушення умов договору банківського рахунку та норм чинного законодавства відповідачем не виконані надані позивачем розрахункові документи на загальну суму 53 158 грн 27 коп. Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання останнього виконати умови договору банківського рахунку № 10/2011/10004299 від 27.10.2011 в частині перерахування грошових коштів в сумі 53 158 грн 27 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
За статтею 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. При цьому банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до норм статті 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.
Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а саме статтею 8 встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому пункту 8.1. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", строки виконання доручень клієнтів.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, передбачено наступне:
- Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків (пункт 1.2. Інструкції);
- вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункт 1.3. Інструкції);
- доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках (п. 1.9. Інструкції);
- доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України (пункт 1.15. Інструкції);
- розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (пункт 2.19. Інструкції);
- платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня (пункт 2.25. Інструкції);
- платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень (пункт 3.6. Інструкції).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач мав передбачені законом підстави обмежувати права позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на рахунку останнього.
Відповідач у відзиві вих. № 13-4-12620 від 25.05.2015, заперечує проти позову, оскільки в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці до 05.06.2015 (включно) та вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивач прямо встановлена частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 прийнято рішення № 26 про запровадження з 06.02.2015 по 06.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 вказаного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Так, відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Судом встановлено, що розрахункові документи були передані відповідачу до виконання ще до введення тимчасової адміністрації.
Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (частина 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Пунктом 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачений перелік дій, які не можуть бути здійсненні банками під час запровадження тимчасової адміністрації. До даного переліку не входить здійснення розрахунково-касових операцій банками.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.
З огляду на те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку клієнта є власністю клієнта і банк не набуває права власності на вказані грошові кошти, а також враховуючи те, що в силу приписів чинного законодавства України та положень договору про розрахунково-касове обслуговування рахунків банк здійснює зберігання грошових коштів і вчиняє дії спрямовані на розрахунково-касові операції, відтак грошові кошти належні позивачу не підлягають внесенню до ліквідаційної маси банку.
Таким чином, суд зазначає, що запровадження тимчасової адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" не може перешкоджати здійсненню розрахунково-касових операцій позивача.
При цьому суд зазначає, що Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є кредитором Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в розумінні чинного законодавства, а є клієнтом банку та власником грошових коштів, що є на її рахунку, який обслуговує Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра". Суд звертає увагу, що грошові кошти, які Ленінська районна виконавча дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової просить Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Надра" перерахувати належать не банку, а саме позивачу, а тому банк лише надає послуги клієнту з обслуговування рахунку, тобто фактично виконує розпорядження позивача про перерахування його грошових коштів.
Так як, Ленінська районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Надра" вчинити дії по виконанню розрахункових документів, тобто виконати умови договору банківського рахунку, а не стягнути кошти за договором депозиту чи інше, позивач не є кредитором банку у розумінні чинного законодавства України.
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України по справі № 910/5560/14 від 29.10.2014, № 910/12766/14 від 04.02.2015, № 927/1379/14 від 19.02.2015.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги ту обставину, що порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань мало місце ще до віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації банку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Разом з цим, пунктом 22 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Пунктами 6, 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено поняття ліквідації банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства та тимчасової адміністрації - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 стосовно того, що статтею 5 Закону визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі. У вирішенні питання про те, чи здійснюють відповідні органи у спірних правовідносинах свої повноваження, господарському суду слід виходити з норм законів та інших актів законодавства України, якими передбачено такі повноваження. Зокрема, наведене стосується здійснення Національним банком України та його органами функцій кредитора останньої інстанції для банків і організації системи рефінансування (пункт 3 статті 7 Закону України "Про Національний банк України") з наданням відповідних кредитів та здійсненням інших операцій, зазначених у статті 42 згаданого Закону, оскільки у пов'язаних з цим правовідносинах Національний банк України реалізує надані йому законом повноваження. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, які не пов'язані з поданням позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.
Предметом спору в даній справі є зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" вчинити дії. Так, дана справа не пов'язана зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра".
Керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) виконати умови договору банківського рахунку № 10/2011/10004299 від 27.10.2011 в частині перерахування до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (49020, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса , буд. 93, ідентифікаційний код 21929415, поточний рахунок № 37176002006590 у ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) коштів в розмірі 53 158 (п'ятдесят три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн 27 коп.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, будинок 15, ідентифікаційний номер юридичної особи 20025456) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 12.06.2015
Суддя Н.Б. Плотницька