ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2015Справа №910/8240/15-г
За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»
про стягнення 649 000, 00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Алексенко В.Ю.;
від відповідача: не з'явились.
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (далі-відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 649 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором добровільного страхування майна МН-14 № 0198-КВ-0204 від 31.01.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи неодноразово відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак неодноразово був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про розгляд справи, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 08.06.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
31.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Український страховий дім» (далі - страховик) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна МН-14 № 0198-КВ-0204, умовами якого передбачено, що предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, що наведене в розділі 2 даного договору.
Відповідно до п. 2.1. (у договорі вказано п. 6.1.), страховик відповідно до Закону України «Про страхування», Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) , вантажів та багажу (вантажобагажу) від 03.08.2009 р., ліцензії серії АВ № 584998
(безстрокова), виданих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України на підставі заяви страхувальника здійснює страхування майна і зобов'язується за обумовлену договором плату провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
Згідно п. 2.2. договору, загальна страхова сума за договором становить 14 147 000, 00 грн.
Пунктами 2.3. та 2.4. договору передбачено, що страхова сума кожного окремого банкомату наведена в додатку № 1 до договору. Ліміт відповідальності страховика по сумі готівки в банкоматах по одному страховому випадку встановлюється в розмірі 550 000, 00 грн.
За даним договором, майно застраховане від наступних ризиків, які мають ознаки ймовірності та випадковості настання, зокрема протиправні дії третіх осіб: виникнення збитку, внаслідок хуліганства, крадіжки, грабежу або розбою, погрому чи вандалізму (п. 3.1.5. договору).
Умовами п. 3.2 договору передбачено, що страховий платіж у розмірі 38 196, 90 грн. підлягає сплаті на поточний рахунок страховика одноразово до 14.02.2015 р.
У відповідності до п. 3.3. договору, страховий випадок - подія, передбачена даним договором, яка відбулася і з настанням якої виник обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.
Даний договір діє з 01.02.2014 р. по 31.01.2015 р. (п. 4.1. договору).
Розділом 7 договору визначено, що при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний:
7.1.1. сповістити про настання страхового випадку компетентні державні органи та страховика не пізніше 24 години із моменту настання страхового випадку.
7.1.3. не пізніше 48 годин (не враховуючи вихідних і святкових днів) письмово повідомити страховика про страховий випадок і запросити у нього дозволу проводити ремонт і взагалі змінювати картину місця випадку.
7.1.5. надати страховику заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а також документи, згідно з розділом 9 даного договору.
Згідно з розділом 8 договору, страховик зобов'язаний, зокрема:
8.4.2. протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування страхувальнику;
8.4.3. при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений даним договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування, шляхом сплати страхувальнику пені, розмір якої визначається умовами даного договору;
8.4.4. відшкодувати, в межах ліміту відповідальності, витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків.
Умовами п. 10.1. договору передбачено, що здійснення виплати страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з даним договором на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у розмірі, що визначається страховиком.
Згідно п.п. 11.1 та 11.2. договору, рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком та оформлюється страховим актом, який складається страховиком протягом 5 (п'яти) робочих днів після одержання страховиком всіх документів, передбачених розділом 9 даного договору та інформації, передбаченої п. 8.2.7. даного договору.
У разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, страховик здійснює таку виплату страхувальнику протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення.
Відповідно до додатку № 1 до договору добровільного страхування майна МН-14 № 0198-КВ-0204 від 31.01.2014 р., за № 157 зазначено банкомат за адресою: Київська область, Рокитнянський район, село Ромашка, вул. Леніна, 23, вартість - 650 000, 00 грн.
На виконання умов договору, позивачем перераховано відповідачу страховий платіж у розмірі 38 196, 90 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № 25 від 11.02.2014 р. та меморіальним ордером № 117714263 від 17.02.2014 р. (в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про випадок № 20/03/214 від 18.08.2014 р., в якому зазначив: «в ніч з 15 на 16 серпня 2014 р. в будівлю сільської Ради, за адресою Київська область, Рокитнянський район, село Ромашка, вул. Леніна, 23, проникли злочинці. На першому поверсі вказаної будівлі встановлений банкомат Ощадбанку. Задня частина банкомату захищена металевими гратами. Банкомат обладнаний засобами охоронної сигналізації з підключенням на ПЦС УДСО при ГУ МВС України в Київській області. Злочинцям вдалося за короткий час дістатися до банкомату, зламати його. Сигналізація спрацювала і на ПЦС ДСО 02:46 надійшов сигнал тривоги. Група реагування, що дислокується в смт. Рокитне, прибула на місце події через 10 хвилин, але злочинцям вдалося втекти. Внаслідок протиправних дій третіх осіб пошкоджено корпус та сейф банкомату № А0900103. Готівка із сейфу банкомату зловмисниками вилучена.»
Тож, в результаті злочинних дій невідомих третіх осіб було пошкоджено корпус та сейф банкомату № А0900103.
Проте, відповідач всупереч умовам договору виплату страхового відшкодування не здійснив.
Зокрема, листом від 09.01.2015 р. № 86 слідчий СВ Рокитнянського РВ ГУ МВС України в Київський області повідомив відповідача, що слідчим відділом здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110250000410 від 16.08.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з приводу вчинення 16.08.2014 р. в с. Ромашки, по вул. Леніна, 23, в адміністративному приміщенні Ромашківської сільської ради невідомими особами пошкодження банкомату «Ощадбанк» та викрадення з нього грошових коштів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 649 000, 00 грн., яка складається з відшкодування за пошкодження банкомату та відшкодування за вкрадену з банкомату готівку.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору добровільного страхування майна МН-14 № 0198-КВ-0204 від 31.01.2014 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором страхування.
Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що позивач відповідно до умов розділу 7 договору, повідомив відповідача про настання страхового випадку.
Тож, відповідач на підставі заяви позивача, зобов'язаний був протягом 5 робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування та оформити страховий акт, чого останнім не вчинено.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2014 р. на виконання розпорядження № 164 від 18.08.20104 р. по ТВБВ № 10026/0877 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» комісія у складі голови комісії - заступника керуючого-начальника відділу продажів, грошового обігу та касових операцій Хижняк А.В. та членів комісії - начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Чужої Т.І. начальника відділу валютних операцій, операцій з банківськими металами та платіжних карток Коваль Л.В., начальна відділу інформатики та автоматизації Кабзюка С.П. та завідувача сектору банківської безпеки Шлюшкін С.В., склали акт проведення службового розслідування у зв'язку з руйнуванням та пограбуванням банкомату №А0900103, в якому зазначили, що банкомат був завантажений готівкою 13.08.2014 р. у сумі 130 000, 00 грн. На момент злочину банкоматом було видано кошти на суму 49 800,00 грн. Залишок викрадених грошових коштів склав 80 200, 00 грн. Станом на 18.08.2014 р. балансова вартість банкомату складала 145 688, 96 грн., залишкова вартість 133 669, 30 грн.
Так, відповідно до п. 10.2. договору, розмір страхового відшкодування визначається виходячи із фактичного розміру збитків, завданих застрахованому майну страховим випадком. Під фактичним розміром збитків слід розуміти втрачену вартість пошкодженого, знищеного вкраденого майна.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про обґрунтованість суми виплати страхового відшкодування у розмірі 213 869, 30 грн., з яких 80 200, 00 грн. - викрадені грошові кошти, 133 669, 30 грн. - залишкова вартість банкомату, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору добровільного страхування майна МН-14 № 0198-КВ-0204 від 31.01.2014 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 213 869, 30 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, ідентифікаційний код - 32556540) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код - 00032129) 213 869 (двісті тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 30 коп. - страхового відшкодування та 4 277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) грн. 39 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 12.06.2015 р.
Суддя Бондарчук В.В.