ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
12 червня 2015 року 08:58 справа №826/3216/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1. Національного банку України 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
треті особи1. Публічне акціонерне товариство "БАНК КАМБІО" 2. ОСОБА_2
провизнання протиправними та скасування рішення і постанови, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Національного банку України (далі по тексту - відповідач 1, НБУ) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2, Фонд), за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" (далі по тексту - третя особа 1, ПАТ "БАНК КАМБІО"), в якому, з урахуванням подальшої зміни позовних вимог, просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову НБУ від 04 грудня 2014 року №782 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних"; 2) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 04 грудня 2014 року №140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО"; 3) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування штрафних санкцій та пені на заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2014 року №126/04-14/КТ, укладеного між НБУ та ПАТ "БАНК КАМБІО", за період з 11 робочого дня з дня виникнення простроченої заборгованості по теперішній час; 4) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування штрафних санкцій та пені на заборгованість за кредитним договором від 17 липня 2014 року №176/07-14/КТ, укладеного між НБУ та ПАТ "БАНК КАМБІО", за період з 11 робочого дня з дня виникнення простроченої заборгованості по теперішній час; 5) зобов'язати відповідача 1 розблокувати кореспондентський рахунок ПАТ "БАНК КАМБІО", відкритий в НБУ для відновлення поточної роботи ПАТ "БАНК КАМБІО"; 6) зобов'язати відповідача 1 повернути ПАТ "БАНК КАМБІО" надлишково списані кошти за кредитними договорами від 17 квітня 2014 року №126/04-14/КТ та від 17 липня 2014 року №176/07-14/КТ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3216/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 25 березня 2015 року суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 28 квітня 2015 року змінено члена колегії суддів Амельохіна В.В. на суддю Арсірія Р.О., члена колегії суддів Гарника К.Ю. - на суддю Огурцова О.П.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Таким чином, враховуючи зміну складу суду, судовий розгляд адміністративній справі №826/3216/15 має починатись спочатку.
Крім того, до суду надійшла заява від ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача, виходячи з того, що рішення у справі може вплинути на його права і обов'язки, як акціонера ПАТ "БАНК КАМБІО".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2015 року залучено участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_2), та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 20 травня 2015 року представник позивача та третя особа 2 позовні вимоги підтримали, представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили, представник третьої особи 1 до суду не прибув.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника третьої особи 1, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 є акціонером ПАТ "БАНК КАМБІО" та згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах на 11 лютого 2015 року володіє 15 000 000 шт. акцій банку, що складає 8,94355 статутного капіталу.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року №782 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних" (далі по тексту - постанова) з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів ПАТ "БАНК КАМБІО", керуючись статтями 7, 15, 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 67, 73, 75, 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", главою 4 розділу І та главою 13 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346, Правління НБУ постановило:
1. Віднести ПАТ "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 25 вересня 2014 року №603/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" до категорії проблемних".
3. Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду не пізніше дня, наступного за днем прийняття цієї постанови, забезпечити надання її копії Фонду.
4. Підрозділам НБУ відповідно до своїх обов'язків здійснювати отримання звітності від ПАТ "БАНК КАМБІО" в установленому НБУ порядку.
5. Контроль за виконання цієї постанови покласти на першого заступника Голови НБУ Писарука О.В. та директора Головного департаменту банківського нагляду Шульгу А.А.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, віднесення ПАТ "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних мотивовано не вжиття банком належних заходів для усунення порушень нормативно-правових актів НБУ, відсутню розробленого прийнятного плану фінансового оздоровлення, фінансовим станом та допущеними порушеннями банківського законодавства, а саме: на виконання вимог постанови Правління НБУ від 25 вересня 2014 року №603/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" до категорії проблемних" третя особа 1 не подала до НБУ плану фінансового оздоровлення банку, який би передбачав своєчасні ефективні заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану ПАТ "БАНК КАМБІО", усунення всіх порушень, причин і умов, що привели до погіршення його фінансового стану; власники істотної участі банку не вжили своєчасних заходів для запобігання настанню його неплатоспроможності; за результатами аналізу статистичної звітності банку станом на 01 грудня 2014 року виявлено погіршення показників та збільшення ризиків у діяльності; значення нормативів миттєвої та поточної ліквідності у зв'язку з наявністю не виконаних у строк вимог клієнтів, починаючи з 16 вересня 2014 року дорівнюють нулю; ПАТ "БАНК КАМБІО" порушено вимоги пунктів 3.3, 3.5, 4.1 Положення про порядок формування і зберігання обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в України, затвердженого постановою Правління НБУ ПАТ "БАНК КАМБІО" від 16 березня 2006 року №91; банк не спроможний своєчасно та в повному обсязі виконувати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів; до НБУ надходять скарги від клієнтів ПАТ "БАНК КАМБІО" про невиконання/несвоєчасне виконання зобов'язань перед клієнтами (з 01 вересня 2014 року надійшло 72 скарги).
На підставі постанови Фондом прийнято рішення від 04 грудня 2014 року №140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО", згідно з яким з 05 грудня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК КАМБІО".
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК КАМБІО" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року.
Між НБУ та ПАТ "БАНК КАМБІО" укладено кредитні договори від 17 квітня 2014 року №126/04-14/КТ (системний номер ID 10006199000 в САП НБУ) та від 17 липня 2014 року №176/07-14/КТ (системний номер ID 10006199000 в САП НБУ), за умовами яких з метою надання кредиту рефінансування відповідно до механізму оперативного підтримання ліквідності банків, затвердженого постановою Правління НБУ від 06 лютого 2014 року №48, та Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30 квітня 2009 року №259, НБУ, як кредитор, надає банку кредит на суму 67 000 000,00 грн. на строк з 17 квітня 2014 року по 13 жовтня 2014 року з оплатою 19% річних з метою оперативного підтримання ліквідності банку, та на суму 110 000 000,00 грн. на строк з 17 липня 2014 року по 13 жовтня 2014 року з оплатою 14,25% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договорами третя особа 1 передала НБУ в заставу державні облігації України загальною вартістю 73 701 110,90 грн. та 114 180 893,57 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, виходячи з наступного: 1) незважаючи на не однократні звернення ПАТ "БАНК КАМБІО", НБУ не вчинив дій, направлених на продаж об'єкта застави - державний облігацій України або набуття їх у власність, що призвело до погіршення фінансового стану банку, та було направлено на навмисне виведення банку ринку; 2) 20 жовтня 2014 року відбулася зміна акціонерів банку, а також обрано нових членів спостережної ради, чим створені нові умови для виходу банку з кризи і стабілізації його діяльності, про що повідомлено НБУ; у грудні 2014 року банк планував залучити на умовах субординованого боргу суму близько 100 000 000,00 грн., що забезпечило б входження банку у визначені НБУ нормативи щодо розміру кредитного ризику на одного контрагента; однак, відповідач, не чекаючи закінчення наданих банку 180 днів для фінансового оздоровлення, прийняв оскаржувану постанову, якою позбавив акціонерів збільшити статутний капітал банку та відновити позитивну діяльність; відповідач направив на адресу ПАТ "БАНК КАМБІО" вимоги щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов кредитних договорів, а замість продажу державних облігацій України наклав штрафні санкції та заблокував кореспондентський рахунок; твердження НБУ про невжиття банком заходів для зменшення вимог вкладників та інших кредиторів не відповідають дійсності, оскільки мала місце позитивна динаміка щодо зменшення кредитної заборгованості; постанова прийнята всупереч постанові Правління НБУ від 26 серпня 2014 року №529 "Про окремі питання діяльності банків", так як порушення, допущені банком, пов'язані з обставинами, що спричинені запровадженням надзвичайного режиму роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей, зі зростанням курсу іноземної валюти та зі збитками, які виникли у зв'язку із таким обставинами; вжиття заходів впливу вигляді віднесення ПАТ "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможного не є адекватним заходом.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили, зазначивши про відповідність оскаржуваних рішень вимогам законодавства.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 73 Закону України Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких зокрема належать: письмове застереження; скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; накладення штрафів на керівника банку, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
Частина перша статті 76 Закону України Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:
1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;
2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;
3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами;
4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Згідно з частиною другою статті 76 Закону України Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Наведені норми Закону України "Про банки і банківську діяльність" зобов'язують НБУ застосувати до банку заходу впливу у вигляді віднесення банку до категорії неплатоспроможного зокрема у разі неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.
Матеріали справи підтверджують, що у зв'язку із невиконанням банком вимоги вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлення факту невідображення в бухгалтерського обліку документів клієнтів банку, що не виконані в строк з вини банку, постановою Правління НБУ від 25 вересня 2014 року №603/БТ віднесено ПАТ "БАНК КАМБІО" до категорії проблемних строком до 180 днів. Доказів скасування вказаної постанови у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.
За правилами частин сьомої та восьмої статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Таким чином, не приведення проблемним банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України та не вжиття ним відповідних заходів є підставою для віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних.
При цьому, суд звертає увагу, що Закон України "Про банки і банківську діяльність" не надає банку саме 180 днів для приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, як помилково вважає позивач, а строк "до 180 днів" вказує на невизначений проміжок часу, протягом якого Національний банк України може прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, це може бути будь-який момент, але до закінчення 180 днів, у тому числі через 70, 80 та іншу кількість днів після віднесення банку до категорії проблемних.
Відповідно до норм пунктів 12.5-12.9 глави 12 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346, банк (філія іноземного банку) подає у строк, визначений статтею 75 Закону про банки: заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства; план фінансового оздоровлення, розроблений та затверджений згідно з вимогами, викладеними в розділі IV цього Положення, якщо віднесення банку до категорії проблемних пов'язане з погіршенням фінансового стану банку.
Національний банк розглядає отримані заходи (план фінансового оздоровлення) та в разі потреби надає обґрунтовані зауваження, які банк (філія іноземного банку) зобов'язаний(а) урахувати.
Банк (філія іноземного банку) зобов'язаний(а) повідомляти Національний банк про результати виконання ним (нею) заходів (плану фінансового оздоровлення).
Заходи (план фінансового оздоровлення) є завершеними в разі виконання банком (філією іноземного банку) своїх зобов'язань, у тому числі дотримання економічних нормативів, порядку формування і зберігання обов'язкових резервів, формування в повному обсязі резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.
З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що третя особа 1 неодноразово надсилала до НБУ план фінансового оздоровлення банку, який не передбачав своєчасних ефективних заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану ПАТ "БАНК КАМБІО", усунення всіх порушень, причин і умов, що призвели до погіршення його фінансового стану; у плані фінансового оздоровлення не було передбачено вжиття власниками істотної участі банку невідкладних заходів з достатньої фінансової підтримки ПАТ "БАНК КАМБІО".
НБУ направлено до третьої особи 1 зауваження до плану фінансового оздоровлення щодо скорочення строків надання фінансової підтримки акціонерами та проведення ефективних заходів щодо погашення кредитної заборгованості позичальниками банку з метою отримання ресурсів для своєчасного виконання банком своїх зобов'язань.
За повідомленням ПАТ "БАНК КАМБІО" (лист від 26 листопада 2014 року №09/2701) зазначені питання мали бути затверджені на позачергових загальних зборах акціонерів 28 листопада 2014 року; разом з тим, за інформацією куратора ПАТ "БАНК КАМБІО", викладеного в його звіті за період з 24 до 28 листопада 2014 року, на позачергових зборах акціонерів рішення з цих питань не прийнято.
Крім того, як зазначає відповідач 1 та не спростовано позивачем, з часу віднесення ПАТ "БАНК КАМБІО" до категорії проблемних показники його діяльності погіршувались.
Так, наприклад згідно з формою звітності №1Д "Баланс ПАТ "БАНК КАМБІО" за станом на 25 вересня 2014 року та на 01 грудня 2014 року" вбачається, що загальна сума невиконаних зобов'язань, що обліковуються на позабалансових рахунках 9804 "Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що невиконані банком у встановлений законодавством України строк" та 9806 "Документи фізичних осіб/до рахунків фізичних осіб, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк" збільшилась з 16 196 тис. грн. або 1,23% від зобов'язань до 50 639 тис. грн. або 4% від зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, усунення ПАТ "БАНК КАМБІО" обставин, які сприяли віднесенню його до категорії проблемних, або вжиття ПАТ "БАНК КАМБІО" відповідних заходів з метою приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства, зокрема в частині проведення ефективних заходів щодо погашення кредитної заборгованості.
З урахуванням викладеного, вбачається, що ПАТ "БАНК КАМБІО", перебуваючи в статусі проблемного банку, не привело свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, що, у свою чергу, зобов'язує НБУ прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Посилання позивача на навмисне сприяння НБУ погіршенню фінансового стану ПАТ "БАНК КАМБІО" шляхом не продажу державний облігацій України або набуття їх у власність, направлення вимог щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов кредитних договорів та вчинення інших дій, вказаних у позові, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені дії НБУ не є предметом спірних правовідносин та не впливають на законність віднесення третьої особи 1 до категорії неплатоспроможних.
Колегія суддів залишає поза увагою доводи ОСОБА_1 щодо вжиття ПАТ "БАНК КАМБІО" заходів для виходу з кризи і стабілізації його діяльності, а також про позитивну динаміку щодо зменшення кредитної заборгованості, оскільки зазначене не підтверджуються документально.
Оцінюючи доводи позивача про невідповідність оскаржуваної постанови нормам постанови Правління НБУ від 26 серпня 2014 року №529 "Про окремі питання діяльності банків", суд виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Правління НБУ від 26 серпня 2014 року №529 "Про окремі питання діяльності банків" з метою створення умов для забезпечення стабільної діяльності банків України, перелік яких наведено в додатку до цієї постанови, ураховуючи обставини, що спричинені тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, запровадженням надзвичайного режиму роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей, а також зростання після 6 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України, НБУ постановив:
Генеральному департаменту банківського нагляду (Шульга А.А.), територіальним управлінням Національного банку України (крім Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області) протягом дії цієї постанови враховувати під час визначення адекватних заходів впливу до банку показники діяльності банківської системи, а також своєчасність і повноту виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами та вкладниками, що підтверджується відсутністю скарг і залишків на рахунках з обліку документів до рахунків, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк.
Не застосовувати до банків заходів впливу за умови дотримання ними обмежень, установлених пунктом 3 цієї постанови:
за порушення економічних нормативів, лімітів загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції, пов'язане з обставинами, що спричинені тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, запровадженням надзвичайного режиму роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей, та/або зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України, у тому числі зі зменшенням регулятивного капіталу внаслідок формування резервів за активними банківськими операціями, здійсненими на підставі договорів, укладених з контрагентами, які розташовані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Донецької та Луганської областей, а також договорів в іноземній валюті, укладених до 6 лютого 2014 року, крім договорів, до яких після цієї дати вносилися зміни щодо збільшення строків користування активами, не пов'язані з реструктуризацією боргу, та/або збільшення сум за такими операціями, та/або
за збільшення частки негативно класифікованих активів до розміру 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України, пов'язане з обставинами, що спричинені тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, запровадженням надзвичайного режиму роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей, а також зі зростанням після 6 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України, та/або
за наявність у банку збитків, які виникли у зв'язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, запровадженням надзвичайного режиму роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей, а також спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, здійсненими на підставі договорів, укладених з контрагентами, які розташовані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Донецької та Луганської областей, а також договорів в іноземній валюті, укладених до 06 лютого 2014 року, крім договорів, до яких після цієї дати вносилися зміни щодо збільшення строків користування активами, не пов'язані з реструктуризацією боргу, та/або збільшення сум за такими операціями, та/або
за порушення порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, що пов'язане із запровадженням надзвичайного режиму роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей, а також зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України після 6 лютого 2014 року.
Таким чином, норми постанови Правління НБУ від 26 серпня 2014 року №529 "Про окремі питання діяльності банків" зобов'язують при визначенні адекватних заходів впливу до банків враховувати показники діяльності банківської системи, а також своєчасність і повноту виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами та вкладниками, що підтверджується відсутністю скарг і залишків на рахунках з обліку документів до рахунків, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк; та обмежують вжиття заходів впливу лише за вичерпні переліки порушень.
У той же час, як встановлено вище, ПАТ "БАНК КАМБІО" не своєчасно та не у повному обсязі виконувало свої зобов'язання перед кредиторами та вкладниками, а на його діяльність неодноразово надходили скарги; крім того, позивачем не доведено, що заходи впливу, вжиті у межах спірних правовідносин саме за порушення, які перелічені у пункті 2 постанови Правління НБУ від 26 серпня 2014 року №529 "Про окремі питання діяльності банків"; тому обмеження щодо вжиття заходів впливу, передбачені вказаною постановою, не поширюються на ПАТ "БАНК КАМБІО".
Таким чином, на думку суду, постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року №782 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних" прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність", а позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині нормативно та документально не підтверджуються.
Необґрунтованими є також позовні вимоги щодо скасування рішення визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 04 грудня 2014 року №140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО", оскільки прийняття такого рішення на підставі постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року №782 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних", в силу вимог статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є обов'язком Фонду.
Суд також не погоджується із позовним вимогами ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування ПАТ "БАНК КАМБІО" штрафних санкцій та пені на заборгованість за кредитними договорами, зобов'язати відповідача 1 розблокувати кореспондентський рахунок ПАТ "БАНК КАМБІО" та повернути банку надлишково списані кошти за кредитними договорами, з огляді на відсутність обґрунтування вказаних позовних вимог, а також доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем оскаржуваних дій та порушення прав позивача в цьому контексті; зокрема позивачем не доведено, що НБУ протиправно нарахувало банку штрафні санкції та пеню на заборгованість за кредитними договорами, адже неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами є підставою для відповідальності, у тому числі у вигляді штрафу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, НБУ та Фондом доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Кузьменко
Судді Р.О. Арсірій
О.П. Огурцов