ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
12 червня 2015 року 15:37 справа №826/6816/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна”
до
1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві
2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про
визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” (далі по тексту - позивач, ТОВ “Аскоп-Україна”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Дніпровському районі) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”; 2) стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ “Аскоп-Україна” заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 303 187,00 грн. та суму пені в розмірі 129 231,54 грн., нараховану на суму такої заборгованості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6816/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 18 травня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідачі своїх представників у судове засідання не направили.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представників відповідачів та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18 травня 2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Матеріали справи підтверджують, що 17 жовтня 2014 року ТОВ “Аскоп-Україна” подало до ДПІ у Дніпровському районі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на рахунок платника у банку становить 3 303 187,00 грн. (рядок 23.1).
Разом із декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”, оскільки перевіркою правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено відсутність порушень при відображенні позивачем у податковій декларації суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій нормам Податкового кодексу України, посилаючись на висновки акта перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в період з 09 грудня 2014 року по 22 грудня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Аскоп-Україна”, за результатами якої складено акт від 29 грудня 2014 року №8998/26-53-15-02/30579869 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Аскоп-Україна” (код ЄДРПОУ 30579869) правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, січень, березень, жовтень 2012 року, березень, червень 2013 року, вересень 2014 року” (далі по тексту - акт перевірки).
У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200, статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підприємством завищено суму податкового кредиту та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в розмірі 34 875,00 грн. за грудень 2011 року; перевіркою неможливо підтвердити суму від'ємного значення за вересень 2014 року в сумі 3 303 187,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом при перевірці достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, та підтверджено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2014 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає 3 303 187,00 грн.
У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судом встановлено, що датою закінчення перевірки є 22 грудня 2014 року, тобто відповідач зобов'язаний у п'ятиденний строк із вказаної дати подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання відповідачем 1 до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ТОВ “Аскоп-Україна”.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача 1 щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”, є протиправною, відповідно, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ “Аскоп-Україна” заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 303 187,00 грн., суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Суд звертає увагу на те, що правомірність заявленої ТОВ “Аскоп-Україна” до відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 3 303 187,00 грн. за вересень 2014 року підтверджується висновками акта перевірки.
Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі по тексту - Порядок).
Згідно пунктів 6-7 Порядку у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи виконання ТОВ “Аскоп-Україна” вимог пунктів 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України та визнання відповідачем правомірності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн. за вересень 2014 року, а також відсутність доказів перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14, у якій зазначено, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, при цьому неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної суми.
Стосовно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ “Аскоп-Україна” пені в розмірі 129 231,54 грн., суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Враховуючи, що відповідачем суму податку на додану вартість не відшкодовано ТОВ “Аскоп-Україна” у строки встановлені статтею 200 Податковим кодексом України, то позивач має право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року №К/800/57521/14.
З аналізу вказаних правових норм та доказів наявних у матеріалах справи вбачаються підстави для нарахування та стягнення на користь ТОВ “Аскоп-Україна” пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України з Державного бюджету України на суму невідшкодованої бюджетної заборгованості податку на додану вартість, яка становить 3 303 187,00 грн.
Розраховуючи суму пені, що підлягає стягненню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”, суд звертає увагу на наступне.
Позивач просить стягнути пеню за період з 20 січня 2015 року (дата виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість) по 14 квітня 2015 року (дата звернення до суду з даним позовом).
При цьому, Постановою Національного банку України від 12 листопада 2014 року №719 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” установлено з 13 листопада 2014 року облікову ставку в розмірі 14,0% річних (втратила чинність з 06 лютого 2015 року).
Постановою Національного банку України від 04 лютого 2015 року №81 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” установлено з 06 лютого 2015 року облікову ставку в розмірі 19,5 % річних (втратила чинність з 04 березня 2015 року).
Постановою Національного банку України від 02 березня 2015 року №154 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” установлено з 04 березня 2015 року облікову ставку в розмірі 30 % річних (чинна станом на день розгляду справи).
Таким чином, розрахунок розміру пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, розраховується наступним чином:
14% (облікова ставка НБУ в період з 13 листопада 2014 по 06 лютого 2015 року) х 120%=16,80% ч 365 днів = 0,0460 (розмір пені за 1 день) х 17 днів (кількість днів, за які нараховується пеня в період з 20 січня 2015 року по 05 лютого 2015 року) х 3 303 187,00 грн. (сума заборгованості) ч 100 = 25 846,31 грн.
19,5% (облікова ставка НБУ в період з 06 лютого 2015 року по 04 березня 2015 року) х 120%=23,4% ч 365 днів = 0,0641 (розмір пені за 1 день) х 26 днів (кількість днів, за які нараховується пеня в період з 06 лютого 2015 року по 03 березня 2015 року) х 3 303 187,00 грн. (сума заборгованості) ч 100 = 55 059,15 грн.
30% (облікова ставка НБУ з 04 березня 2015 року по 25 березня 2015 року) х 120%=36% ч 365 днів = 0,0986 (розмір пені за 1 день) х 42 дня (кількість днів, за які нараховується пеня в період з 04 березня 2015 року по 25 березня 2015 року) х 3 303 187,00 грн. (сума заборгованості) ч 100 = 136 833,41 грн.
Таким чином, сума пені, що підлягає нарахуванню на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ “Аскоп-Україна”, становить 217 738,85 грн.
Разом з тим, як встановлено судом, позивач просить стягнути пеню у розмірі 129 231,54 грн., нараховану на суму заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, визначеної постановою Національного банку України від 12 листопада 2014 року №719 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” в розмірі 14,0% річних.
Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ “Аскоп-Україна” пені в розмірі 129 231,54 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Аскоп-Україна” підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна”.
3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 303 187,00 грн. та суму пені в розмірі 129 231,54 грн., нараховану на суму такої заборгованості.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 560,28 грн. (п'ятсот шістдесят гривень двадцять вісім копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко