Справа № 819/1163/15-a
08 червня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
при секретарі судового засідання Шпіцері О.М.
за участю:
представника позивача - Маркевич Х.М.;
представника відповідача - Чорнописької В.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (надалі - позивач) до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (надалі - відповідач, Тернопільська ОДПІ) із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10 квітня 2015 року № 0002362201.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB "ТБК "Професіонал" за червень, вересень 2014 року, якою помилково встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.3,п.198.6 ст.198 Податкового кодексу і заниження податку на додану вартість на загальну суму 243575 грн. та безпідставно прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 квітня 2015 року № 0002362201.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та додатково пояснила, що позивач проводив закупівлю електрообладнання відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", операції купівлі-продажу носили реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами і ці товари були використанні у виробничій діяльності, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та описами використаних матеріалів. Також зазначила, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства TOB "ТБК "Професіонал", а тому просила суд позов задоволити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила та пояснила, що перевірка була проведена правомірно, висновки акту перевірки є обґрунтованими, податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі норм чинного податкового законодавства, а тому просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача, а також витребувані з ініціативи суду.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
При вирішенні справи та прийнятті постанови суд враховує наступні обставини та застосовує такі положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства України та доводи Тернопільської ОДПІ про відсутність реальних правових наслідків по правочину, укладеному між позивачем та TOB "ТБК "Професіонал", судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету та завищення податкового кредиту, чи мали операції із придбання у TOB "ТБК "Професіонал" товарів реальний характер, яким чином придбавалися ці товари, а також чи існувала реальна можливість здійснення таких операцій.
При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
Оцінюючи докази, які є у справі, суд враховує норми частини другої та третьої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB "ТБК "Професіонал" (код ЄДРПОУ 38989673) за червень, вересень 2014 року.
Перевіркою встановлено, що у вказаний період позивач здійснював господарські операції по закупівлі електрообладнання у TOB "Торгівельно-будівельна компанія "Професіонал". При перевірці виявлено порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, пп. 198.1, 198.3 статті 198, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок додану вартість на загальну суму 243 575 грн., в тому числі: за червень 2014 року в сумі 171 576 грн. та за вересень 2014 року в сумі 71 999 грн.
За наслідками перевірки Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 10.04.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" про збільшення ВАТ "Тернопільобленерго" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму - 365362,50 грн., в тому числі за основним платежем на 243575 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - на 121787,50 грн.
З матеріалів справи слідує, що в січні-лютому 2014 року ВАТ "Тернопільобленерго" проводило закупівлю електрообладнання застосовуючи процедуру відкритих торгів.
Відповідно до повідомлень про акцепт пропозицій конкурсних торгів (т. 1 а.с. 65, 214, т. 2 а.с. 66, 104) переможцем торгів визнано TOB "Торгівельно-будівельна компанія "Професіонал".
28.02.2014 року між ВАТ "Тернопільобленерго" та TOB "ТБХ Професіонал" укладено чотири договори про, а саме: № 69 (т. 1 а.с. 60), № 70 (т.1, а.с. 209), № 71 (т.2, а.с. 61) та № 72 (т.2, а.с. 98) про поставку TOB "TBK Професіонал" (постачальник) ВАТ "Тернопільобленерго" (покупець) товарів на протязі 2014 року.
На виконання вищевказаних договорів, TOB "TBK Професіонал" видало позивачу видаткові та податкові накладні, котрі були дослідженні в ході проведення перевірки та описані на сторінках 6-13 акту перевірки, а саме:
- податкову накладну від 03 червня 2014 року № 51 (т.1, а.с. 90) на поставку ізоляторів на загальну суму 17044 грн., транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної від 05 червня 2014 року № 20 (т. 1 а.с. 86), виданої на підставі видаткової накладної від 05 червня 2014 року № РН-0000181 (т. 1 а.с. 89);
- податкову накладну від 19 червня 2014 року № 81 (т.1 а.с. 95) на поставку ізоляторів на загальну суму 56126,78 грн., транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної від 26 червня 2014 року № 21 (т. 1 а.с. 87) виданої на підставі видаткової накладної від 23 червня 2014 року № РН-0000209 (т. 1 а.с. 94);
- податкову накладну від 26 червня 2014 року № 105 (т.1, а.с. 98) на поставку ізоляторів на загальну суму 308566,39 грн., транспортування товарів здійснювалось відповідно до товарно-транспортною накладною від 27 червня 2014 року № 28/1 (т. 1 а.с. 88) виданої на підставі видаткової накладної від 27 червня 2014 року № РН-0000248 (т. 1 а.с. 97);
- податкову накладну від 01 вересня 2014 року № 28 (т.1 а.с. 243) на поставку запобіжників високовольтних на загальну суму 183180,25 грн., транспортування товарів здійснювалось відповідно до товарно-транспортною накладною від 16 вересня 2014 року № 62 (т. 2 а.с. 126) виданої на підставі видаткової накладної від 16 вересня 2014 року № РН-0000512 (т. 1 а.с. 242);
- податкову накладну від 05 червня 2014 року № 32 (т.2 а.с. 10) на поставку трансформаторів на загальну суму 602295,00 грн., транспортування товарів здійснювалося відповідно до товарно-транспортною накладною від 16 червня 2014 року № 18 (т. 2 а.с. 8) виданої на підставі видаткової накладної від 16 червня 2014 року № РН-0000162 (т. 2 а.с. 9);
- податкову накладну від 16 вересня 2014 року № 29 (т.2 а.с. 128) на поставку запобіжників низьковольтних та на загальну суму 431995,68 грн., транспортування товарів здійснювалось відповідно до товарно-транспортною накладною від 16 вересня 2014 року № 62 (т. 2 а.с. 126) виданої на підставі видаткової накладної від 16 вересня 2014 року № РН-00005123 (т. 2 а.с. 127).
Як слідує із зазначених товарно-транспортних накладних у всіх випадках транспортування товару проводилося належним TOB "TBK Професіонал" автомобілем NISSAN GABSTAR, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Зауважень щодо оформлення податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних у податкового органу не було.
В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що на думку податкового органу вказані операції не є товарними, оскільки зазначені товари TOB "TBK Професіонал", згідно поданих документів, купувало у TOB "Екзітос" (ЄДРПОУ 37669179) у період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року на загальну суму 1 029 457,79 грн. Предметом поставки виступили ізолятори, трансформатори струму трансформатори напруги, трансформатори силові, розріджувач, обмежувачі напруги в обумовленому асортименті та кількості.
Доказом щодо відсутності об'єктів оподаткування у позивача при придбанні товарів, на який посилається податковий орган, є акт Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №7797/22-02/37669179 від 19.09.2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Екзітос" з питань здійснення фінансово-господарських операцій із TOB "Феміда-Інтер" та TOB "ТД Професіонал" за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року. Згідно даного акту, Луцькою ОДПІ було встановлено, що основним покупцем TOB "Екзітос" за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року є TOB "Професіонал", а основним постачальником ТМЦ на товариство в той же період - виступає TOB Фірма "Феміда-Інтер".
Як слідує з акта перевірки в ході перевірки Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області не було можливості встановити реальність здійснення господарських операцій у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують транспортування товару та неможливістю встановити походження товару (т. 1 а.с. 25).
Крім того, Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області було проведено перевірку TOB "TBK Професіонал", якою встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій між ТОВ "Екзітос" та підприємствами постачальниками (т. 1 а.с. 30).
Враховуючи наведене податковий орган дійшов висновку про відсутність реальних операцій з постачання товарів між ВАТ "Тернопільобленерго" та TOB "ТВК Професіонал", з якими суд не може погодитись.
Насамперед слід зазначити, що ВАТ "Тернопільобленерго", відповідно до податкових накладних №№ 51, 81, 105, 28, 32, 29 купувало у TOB "ТВК Професіонал" не всю номенклатуру виробів передбачену у акті перевірки (т. 1 а.с. 33-40), а лише зазначені ізолятори, запобіжники, трансформатори та рубильники.
Рух цих товарів по складу позивача підтверджується долученим до матеріалів справи картками, використання цих товарів у виробничій діяльності підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та описами використаних матеріалів. В судовому засіданні заперечень щодо внутрішнього обліку та використання позивачем цього електричного обладнання у виробничій діяльності в представників сторін не виникало.
Доказом нереальності господарських операцій, на думку відповідача, також свідчить ненадання позивачем документації про сертифікацію товарно-матеріальних цінностей і підтверджується отриманою від позивача технічною документацією.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем надавалися податковому органу технічні паспорти трансформаторів напруги НТМІ, трансформаторів напруги ЗНОМ - 35-65 У1, трансформаторів напруги ТПЛ-10 та протокол випробовування ізоляторів ІОС 25/500 в кількості 33 шт. та ізоляторів ІОС 110/400 в кількості 27 шт.
Так, технічні паспорти трансформаторів напруги НТМІ - 10, видані ОАО "Холдингова компанія "Електрозавод" (Російська федерація) 2013 рік в кількості 2 штук, інструкції по експлуатації в кількості 2 шт. та протоколи №67 та №68 від 12.06.2014р. метрологічної калібровки, протоколи №67а та №68а від 12.06.2014р. випробовувань трансформаторної напруги та протоколи №67/6 та №68/6 від 12.06.2014 скороченого аналізу трансформаторного масла, на думку податкового органу, підтверджують, що власником та замовником перевірки даних трансформаторів є СПД ОСОБА_4, випробування проводились на АК "Харківобленерго".
Крім цього, технічні паспорти трансформаторів напруги ЗНОМ - 35-65 У1, видані АТ "Холдингова компанія "Електрозавод" (Російська федерація) 2013 рік, інструкції по експлуатації в кількості 2 шт. та протокол №63 від 12.06.2014р. метрологічної калібровки, протоколи №63а від 12.06.2014р. випробовувань трансформаторної напруги та протокол №63/6 від 12.06.2014 скороченого аналізу трансформаторного масла, на думку податкового органу підтверджують, що власником та замовником перевірки даних трансформаторів також є СПД ОСОБА_4, випробування проводились на АК "Харківобленерго".
Технічні паспорти трансформаторів напруги ТПЛ-10, видані ВАТ "Свердловський завод трансформаторов тока" (Російська Федерація) виготовлених в жовтні та листопаді 2013 року в кількості 15 шт., свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки в кількості 15 штук від 11.06.2014 та протоколи від 17.06.2014 випробовування трансформаторної напруги, на думку податкового органу свідчать, що власником та замовником перевірки даних трансформаторів є TOB "Енергосервіс", випробування проводились на ВАТ "Запорізьке пусконалагоджувальне підприємці 461".
Технічний паспорт ізоляторів ІОС - 110/400, виданий ВАТ "Словянский завод високовольтних ізоляторів" 21.10.2013 року та протокол № 85 18.06.2014 року випробовувань ізоляторів ІОС 25/500 та ІОС 110/400 (т. 2 а.с. 85), на думку податкового органу свідчить, що власником та замовником перевірки ізоляторів є ПП "Кераміст" випробовування проводились на ВАТ "Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство 461".
В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що TOB "Екзітос" не могло продати ці товари TOB "ТВК Професіонал", оскільки, після дати їх продажу, відповідно до наведених документів про їх придатність до експлуатації, належали СПД ОСОБА_4, TOB "Енергосервіс" та ПП "Кераміст", а перевіркою не встановлено взаємовідносин між СПД ОСОБА_4, ПП "Кераміст", TOB "Енергосервіс" та TOB "Екзітос", TOB "ТВК Професіонал" та ВАТ "Тернопільобленерго".
Суд не погоджується із висновком податкового органу, що протоколи випробування електрообладнання однозначно свідчать про те, що на момент проведення випробовування власниками цих товарів були СПД ОСОБА_4, TOB "Енергосервіс" та ПП "Кераміст", проте суд і не спростовує того, що ці особи, до здійснення поставки обладнання позивачу, могли бути власниками зазначеного електрообладнання. Вказані протоколи не є правовстановлюючими документами, вони лише підтверджують той факт, що СПД ОСОБА_4, TOB "Енергосервіс" та ПП "Кераміст" були замовниками робіт із перевірки робочого стану електрообладнання.
Суд зауважує, що позивач добросовісно надав наявну у нього технічну документацію про випробовування цих товарів. В судовому засіданні представник позивача пояснила, що технічна документація була надана при поставці товарів TOB "ТВК Професіонал".
Оскільки відповідач вважав, що ці документи підтверджують те, що товари були у власності СПД ОСОБА_4, TOB "Енергосервіс" та ПП "Кераміст", то і обов'язком відповідача було встановлення правомірності набуття у них права власності на ці вироби TOB "Екзітос", TOB "ТВК Професіонал" чи іншою особою, а не доводити від супротивного неправомірність дій позивача без жодного висновку про те, як позивач отримав ці товари, крім того, що у постачальника позивача відсутня реальна операція поставки з TOB "Екзітос".
Стосовно відсутності технічної документації з випробовування всіх інших поставлених товарів їх попередніми власниками, то представник позивача в судовому засіданні пояснила, що їх наявність не є обов'язковою, оскільки така документація необхідна лише для експлуатації електрообладнання, а ВАТ "Тернопільобленерго" самостійно проводить такі випробовування.
Щодо відсутності сертифікатів якості та якісних посвідчень на товар, то відповідачем не доведено, що така продукція підлягає сертифікації в Україні з видачею відповідних сертифікатів якості. Найменування таких товарів відсутнє у переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому наказом Держспоживстандарту України № 28 від 01.02.2005 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року за № 446/10746.
А тому суд вважає, що наведені доводи представника відповідача, а також невідповідність, на думку відповідача, дат проведення випробовування обладнання та дат продажу TOB "Екзітос" обладнання ТОВ "ТВК Професіонал" не є беззаперечними доказами того, що TOB "ТВК Професіонал" взагалі не міг придбати ці товари, незалежно від законності та підстав їх придбання, і однозначно не можуть бути доказом того, що позивач, в подальшому, ці товари не міг придбати у TOB "ТВК Професіонал".
При проведенні перевірки податковий орган не заперечив неналежного оформлення первинних документів, наявність електрообладнання у позивача, його використання у виробничій діяльності, не встановив іншого можливого постачальника ВАТ "Тернопільобленерго" товарно-матеріальних цінностей та інших фактів, які б могли свідчити про протиправні дії позивача.
Суд бере до уваги пояснення представника відповідача про можливі порушення податкового законодавства TOB "ТВК Професіонал" чи інших осіб у ланцюгу постачання, проте такі обставини не можуть спростовувати реальності операцій з купівлі-продажу електрообладнання між TOB "ТВК Професіонал" та ВАТ "Тернопільобленерго" та мати наслідком встановлення правомірності дій позивача.
Слід також зауважити, що висновки про порушення податкового законодавства контрагентом позивача чи іншими особами не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання своїм контрагентом чи третіми особами вимог закону. Така позиція узгоджується й з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року в справі №21-47а10, постанові від 11.12.2007 року у справі №21-1376во06.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач не міг самостійно вибирати постачальника електрообладнання, оскільки був обмежений у праві вибору такого постачальника процедурою конкурсних торгів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на суб'єктів, які є замовниками відповідно до статті 1 цього Закону та провадять діяльність у сфері забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії та централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що замовники здійснюють закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що відповідає всім критеріям та умовам, визначеним у документації конкурсних торгів, та визнана найкращою за результатами оцінки конкурсних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону.
Пунктом 18 передбачено, що переможець процедури закупівлі - учасник, пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію якого визнано найбільш економічно вигідною та акцептовано в разі проведення торгів (конкурсних торгів), або учасник, пропозицію якого акцептовано за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до ст. 31 Закону у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Замовник зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам - письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано.
Судом встановлено, що позивачем, як замовником, проводилися відкриті торги на закупівлю ізоляторів електричних керамічних, арматури ізолювальної керамічної до електричних машин, устаткування чи приладдя (т. 1 а.с. 64), трансформаторів електричних (т. 1 а.с. 213), апаратури електричної для комутації чи захисту електричних кіл на напругу більше 1000 В (запобіжники, розрядники, обмежувачі перенапруг, роз'єднувачі, вакуумні вимикачі та рубильники) (т.2, а.с. 65, 103).
Переможцем торгів при здійсненні цих закупівель було визначено ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Професіонал" (т. 1 а.с. 65, 214, т. 2 а.с. 66, 104), пропозиція якого була акцептована позивачем.
Враховуючи вимоги Закону України "Про здійснення державних закупівель" позивач не міг укласти договір з іншим постачальником таких товарів. На час розгляду справи порушень позивачем законодавства щодо проведення цих відритих торгів не виявлено.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. В даній справі відповідач Тернопільська ОДПІ не довела, що відомості у наведених вище документах, складених по операціях придбання товару у ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Професіонал", не відповідають дійсності. Подані відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про можливе сумнівне ведення господарської діяльності його контрагентом. Як вбачається з матеріалів справи контрагент позивача на час здійснення операцій був зареєстрований як юридична особа, така юридична особа не припинена, а також зареєстрований платниками податку на додану вартість.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та дотримання ним податкової дисципліни перед тим як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Наведені вище обставини свідчать про те, що між позивачем та його контрагентом TOB "TBK Професіонал" вищевказані господарські операції були реально здійсненні, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об'єкта оподаткування, несплати податків. Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту з ПДВ.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідач заперечувала проти позову, проте нею належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Податкового кодексу України необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України від 10 квітня 2015 року № 0002362201.
Повернути Відкритому акціонерному товариству "Тернопільобленерго" судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. сплачений відповідно до платіжного доручення від 28 квітня 2015 року № 118.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
В повному обсязі постанова буде підписана 12 червня 2015 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.