донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2015 справа №905/1728/14-908/4808/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: Сгара Е.В. М'ясищева А.М., Будко Н.В.
при помічнику судді: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Фенченко Б.М. Салазський О.С. - адвокат (ордер ДН №ООО,33617) Кулініч О.О. - довір.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ», м. Донецьк
на ухвалу господарського суду Запорізької області
від05.05.2015р.
у справі№905/1728/14-908/4808/14 (суддя Азізбекян Т.А.)
за позовом до відповідача про Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ», м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», м. Донецьк стягнення заборгованості
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», м. Донецьк про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014р. по справі №905/1728/14-908/4808/14 та відстрочено виконання зазначеного рішення до квітня 2016р.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ», м. Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. по справі №905/1728/14-908/4808/14 та відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014р.
Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 05.05.2015р. по справі №905/1728/14-908/4808/14 винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, з порушенням норм господарського процесуального законодавства, є незаконною і необґрунтованою з огляду на вчинення відповідачем дій щодо затягування виконання рішення суду, відсутністю скрутного становища у відповідача.
Позивач у судовому засіданні 08.06.2015р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в апеляційної скарзі. Зазначив, що обставини, що ускладнюють виконання рішення відповідачем відсутні, зазначив, що його підприємство також зареєстровано на території проведення антитерористичної операції.
Відповідач у судовому засіданні 08.06.2015р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого суду законною та такою, що враховує матеріальні інтереси обох сторін, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, посилаючись, в тому числі на те, що підприємство відповідача зареєстровано на території проведення антитерористичної операції і негайне виконання рішення суттєво погіршить його фінансовий стан.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.12.2014р. у справі № 905/1728/14-908/4808/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО- ТРЕЙДІНГ» до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ» 203872161,60 грн. основного боргу та 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р. рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014р. залишено без змін про що видано відповідний наказ від 05.03.2015р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», м. Донецьк 06.04.2015р. звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014р по справі № 905/1728/14-908/4808/14.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач посилався на складну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві яка загрожує повній зупинці підприємства та значними соціальними наслідками. Зазначив, що контрагенти відповідача належним чином не виконують перед останнім грошових зобов'язань, а окремі з них взагалі ігнорують виконання своїх фінансових зобов'язань стосовно відповідача, у зв'язку із чим останній зазнав збитків за перший квартал 2015 року в розмірі 11 807 тис. грн. Крім того зазначив, що підприємство знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції у зв'язку із чим діяльність підприємства є ускладненою.
На підтвердження вказаних обставин, відповідач надав копію звіту про фінансові результати за перший квартал 2015 року, копію балансу від 31.03.2015р., відповідно до якого розмір дебіторської заборгованості складає 28 617 753 тис. грн., копії позовних заяв про стягнення заборгованості з Закритого акціонерного товариства «Евракор» в розмірі 11 600 305,25$ та ETK TRADING PRIVATE LIMITED в розмірі 9 730 993$, що направлені до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислової палаті України.
Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду про надання відстрочки виконання рішення, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. в справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, господарський суд на підставі ст. 121 ГПК має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує наступне.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вже зазначалось вище, відповідач, в якості підстав для надання відстрочки виконання рішення, посилався на знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, наявність значного розміру дебіторської заборгованості, неналежним або повним невиконанням фінансових зобов'язань інших підприємств перед відповідачем, про що відповідач надав копію звіту про фінансові результати за перший квартал 2015 року та копію балансу від 31.03.2015р.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, вищезазначена правова норма зазначає, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних незалежних обставин, а докази, надані відповідачем до суду першої інстанції, а саме: копія звіту про фінансові результати за перший квартал 2015 року та копія балансу від 31.03.2015р. не є належними доказами, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення.
Посилання відповідача на факт знаходження його підприємства в зоні проведення антитерористичної операції як на виключну умову в даній справі судом до уваги не приймається, оскільки підприємство позивача також знаходиться на вказаній території.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що невиконання контрагентами відповідача своїх фінансових зобов'язань перед останнім не звільняє його (відповідача) від обов'язку виконання рішення суду.
Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що виконання рішення суттєво погіршить його фінансовий стан, оскільки законодавець не передбачає право отримання відстрочки виконання рішення під умовою недопущення погіршення фінансового стану боржника у майбутньому.
Таким чином, зазначені відповідачем обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення.
Крім того, місцевий господарський суд під час винесення оскаржуваної ухвали не в достатній мірі врахував матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, що призвело до винесення незаконної ухвали.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність часткового задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, оскільки відповідачем не доведено наявність виключних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. по справі №905/1728/14-908/4808/14 підлягає скасуванню за недоведеністю з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. по справі №905/1728/14-908/4808/14- задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. по справі №905/1728/14-908/4808/14 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», м. Донецьк про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014р. по справі №905/1728/14-908/4808/14 до квітня 2017р. - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, ЄДРПОУ 34093721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ» (83015, м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 102, ЄДРПОУ 37967910) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 609 грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: А.М. М'ясищев
Н.В. Будко