04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" червня 2015 р. Справа№ 910/5930/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Пашкіної С.А.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Майданевич Г.А.
за участю
представників сторін : від позивача - Юр'єва М.В.
від відповідача - Романовський Р.Ю.,
Боярська Г.П.
розглянувши Моторного (транспортного) страхового бюро України
апеляційну скаргу
на рішення
господарського суду міста Києва
від 22.04.2015 року
у справі № 910/5930/15-г (суддя: Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 10333,13 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю"Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю"Маркс.Капітал", 36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя, буд. 14А/22, код ЄДРПОУ 37686922, грошові коштів у розмірі 10333,13 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 16.10.2012 між Єрешко Олександром Васильовичем (Цедент) та Фізичною особою-підприємцем Кругляк Олександром Сергійовичем (Цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до п. 1.1.-1.3. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Цедент відступає Цесіонарію усі права вимоги, що виникли у Цедента, у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Ford Mondeo, д.н. АІ8754СЕ під керуванням Лопушана Дмитра Леонідовича, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.10.2010 (номер полісу ВЕ7966504) у страховій компанії ПАТ "Українська екологічна страхова компанія". Внаслідок укладення цього договору Цесіонарій займає місце Цедента (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну Цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках. Характеристика права вимоги, що передається Цесіонарію Цедентом за цим договором: загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається Цедентом, складає 10332 грн.
16.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", далі Фактор, та Фізичною особою-підприємцем Кругляк Олександром Сергійовичем, далі Клієнт, було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/16-10/2012, далі Договір факторингу, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору факторингу) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв і зобов'язався оплатити Клієнтові усі права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 16 жовтня 2012 року.
Згідно з п. 1.2 Договору факторингу в силу цього Договору Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного Договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Зобов'язаною особою (боржником) є страхова компанія ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" (п. 1.4.1 Договору факторингу).
За Договором факторингу позивачем було придбано право вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Єрешко О.В. до ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" у зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Позивач стверджував, що у зв'язку із визнанням банкрутом ПАТ "Українська екологічна страхова компанія", відповідач на підставі ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 10333,13 грн. за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, право вимоги якої у останнього виникла на підставі укладеного Договору факторингу.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
13.11.2012 позивач звернувся до відповідача і Господарського суду міста Києва з заявою про визнання грошових вимог за низкою договорів факторингу (в тому числі і за Договором факторингу № 1/16-10/2012).
Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року по справі №5011-46/12625-2012 Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стецину І.В. У даній постанові встановлено, що прийняття комітетом кредиторі рішення про необхідність визнання боржника банкрутом стало наслідком заслуховування інформації розпорядника майна щодо проведеної роботи та його звіту, в результаті якої, зокрема, за наслідками подання запитів до державних реєстраційних та інших органів зі спеціальною компетенцією, не було виявлено активів підприємства.
Станом на 11.11.2013 року, повідомлень про виконання боржником (ПАТ "Українська екологічна страхова компанія") грошових зобов'язань не поступало, не надходило заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" чи припинення провадження у справі №5011/46/12625-2012.
МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (п. 39.1. ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів").
Пунктом 39.2.1 ст. 39 названого Закону визначено, що основними завданнями МТСБУ, серед іншого, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.п. "ґ" п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарським судом міста Києва у справі № 5011-46/12625-2012 встановлено факт звернення позивача до ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" з грошовою вимогою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, факт недостатності коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань за грошовими вимогами та факт визнання ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" банкрутом.
Відповідно до п. 3.2. Статуту МТСБУ одним із основних завдань МТСБУ є виконання страхових зобов'язань з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у тому числі за договорами міжнародного страхування) за страховиків-членів Бюро у разі недостатності коштів та майна цих страховиків, що визнані банкрутом та/або ліквідовані.
Тобто, МТСБУ зобов'язано нести субсидіарну відповідальність за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними ПАТ "Українська екологічна страхова компанія". За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю"Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення грошових коштів у розмірі 10333,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідач в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не доведено наявність заборгованості, а також не затверджено ліквідаційний баланс ліквідатора ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".
Проте, апеляційний суд не приймає до уваги ці доводи відповідача, оскільки обставини наявності заборгованості та відсутності коштів та майна для її погашення у ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" встановлені ухвалами господарського суду міста Києва від 15.02.2013р. та 11.11.2013р. у справі №5011-46/12625-2012, якими позивача визнано кредитором ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", а останнє визнано банкрутом в зв'язку з його неплатоспроможністю.
При цьому, відсутність ліквідаційного балансу ліквідатора ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" не є перешкодою для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу спричинену шкоду, згідно з вимогами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення відповідача по справі, відповідно до яких МТСБУ констатує, що з боку позивача надано відповідні підтвердження щодо: 1) наявності факту недостатності коштів та майна страховика ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" для погашення заборгованості за відповідними договорами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 2) визнання ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" банкрутом; 3) існування заборгованості ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" за відповідними договорами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що наявні та доведені всі необхідні умови для відшкодування МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2015 року у справі № 910/5930/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 910/5930/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді С.А. Пашкіна
Л.Г. Сітайло
Повний текст постанови складено 10.06.2015 року.