10.06.2015 року Справа № 904/840/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
При секретарі Валярі М.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Козак Т.В. представник, довіреність № 181/1001 від 12.05.15;
від відповідача: Кісілевич Є.Є. представник, довіреність № 14/19 від 14.07.14;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2015 року у справі №904/840/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»
до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», м.Дніпродзержинськ
про стягнення 55 149,42 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2015 року (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» - задоволені частково.
Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» 19 650,06 грн. - заборгованості за спожиту реактивну електроенергію; 30 909, 72 грн. - заборгованості з перевищення договірної величини споживання ; 1 974, 47 грн. - пені; 2 291, 03 грн. - інфляційних втрат, 299, 63 грн. - 3% річних та 1 826, 19 грн. - витрат на сплату судового збору.
В решті частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині стягнення боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 30 909,72 грн. скасувати та змінити рішення в частині стягнення судового збору пропорційно до задоволених вимог.
В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не оцінив докази та не надав їм належної правової оцінки.
Так, суд не врахував, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії сталося внаслідок дострокового припинення опалювального сезону, що не залежало від волі відповідача, і що позбавило його можливості завчасно звернутися із заявою про корегування договірної величини споживання електричної енергії.
Крім того, суд не врахував, що за умовами договору відповідач звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором у разі прийняття нормативно-правових актів, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань.
На думку апелянта, прийняття Дзержинською міською радою рішення про припинення постачання теплової енергії у 2014 році з 26 березня 2014 року, є такою форс-мажорною обставиною.
Всі ці обставини, на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду в частині стягнення боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 30 909,72 грн. та відмови у позові.
Розпорядженням в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 05.05.2015 року у зв'язку з лікарняним судді Чус О.В. справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Герасименко І.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 травня 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 27 травня 2015 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 22.05.2015 року у зв'язку з виходом на роботу судді Чус О.В. справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.
В судовому засіданні 27.05.2015 року було оголошено перерву до 10.06.2015 року.
У судовому засіданні 10.06.2015 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та відмовити у позові, а представник позивача просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
05.04.04р. між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" (правонаступник - "ДТЕК Дніпрообленерго", енергопостачальник) та ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (правонаступник - ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" , споживач) укладено договір №1670 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області, відповідно до п.1.1 якого предметом договору є постачання і передача електричної енергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.
Відповідно до п.4.1 договору споживач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електроенергії у вигляді передоплати виключно коштами; оплата за активну електроенергію здійснюється до уповноваженого банку на розподільчий рахунок енергопостачальника; споживач вносить передоплату за активну електричну енергію в такому порядку: - до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового місяця оплачує за кожний тиждень 30% і з третьої до четвертої середи 10% вартості заявленого на розрахунковий місяць обсягу споживання електроенергії; - остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 7 числа наступного за розрахунковим.
Споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактуру енергопостачальника, з наведенням у платіжних документах після слів "за перетоки реактивної електроенергії" інформації, зазначеної в п.4.1 цього договору; порядок розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії наведений у додатку 9-а, для споживачів із багатозонним обліком у додатку 9-б, при цьому обсяг перетоків, за яким основний споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної електроенергії субспоживачів, але за винятком перетоків, що пов'язані з передачею електроенергії до мережі енергопостачальника; основний споживач стягує платежі за перетоки реактивної електроенергії із субспоживачів за умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії (п.4.3 договору).
В додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" до вищезазначеного договору сторони погодили договірну величину електроспоживання споживача на березень 2014р. у розмірі 0кВт*год. (а.с.46-47).
Звертаючись із позовом про стягнення 55 149, 42 грн. заборгованості (з яких: 19 650, 06 грн. - заборгованість за спожиту реактивну електроенергію; 30 909, 72 грн. - заборгованість з перевищення договірної величини споживання ; 1 996, 02 грн. - пеня; 2 291, 03 грн. - інфляційні втрати та 302, 59 грн. - 3% річних), позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» посилалось на невиконання відповідачем умов договору №1670 на постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в частині несплати за спожиту реактивну енергію та за перебільшення договірної величини споживання у березні 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь позивача заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, заборгованість з перевищення договірної величини споживання, пеню, інфляційні втрати, та 3% річних, господарський суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання за вищезазначеним договором позивач виконав належним чином, проте відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов'язань не здійснював своєчасну та повну оплату за користування електричною енергією, у зв'язку з чим за період жовтень 2013р. та березень-жовтень 2014р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 19 650, 06 грн., що відповідно до п.4.6. та п.4.7. договору є підставою для стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, за березень 2014р., позивачем було спожито 31 757 кВт*год., що більше договірної величини електроспоживання споживача на 31 757 кВт*год., що є підставою для стягнення 30 909, 72 грн. - заборгованості з перевищення договірної величини споживання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, і не оспорюється сторонами, позивач свої зобов'язання з постачання та передачі електричної енергії виконав належним чином, що підтверджується відповідними актами про використану електричну енергію та актами про надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за період жовтень 2013р. та березень-жовтень 2014р.
Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не здійснював своєчасну та повну оплату за користування електричною енергією за період жовтень 2013р. та березень-жовтень 2014р., тому висновки суду першої інстанції про стягнення заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 19 650, 06 грн., та 1 974, 47 грн. - пені, 2 291, 03 грн. - інфляційних втрат, 299, 63 грн. - 3% річних є законними та обґрунтованими.
Крім того, в цій частині рішення суду не оскаржується сторонами.
Разом з тим, згідно з актом про використану електричну енергію ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ", за березень 2014р. позивачем було спожито 31 757 кВт*год. (а.с.16) , що більше договірної величини електроспоживання споживача на 31 757 кВт*год., оскільки сторонами у додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" до вищезазначеного договору був погоджений обсяг споживання у березні 2014 року на рівні « 0» кВт.год.
Відповідно до п.4.5. договору у разі споживання електроенергії понад обсяг, що обумовлений цим договором на розрахунковий період, споживач сплачує енергопостачальнику повну вартість усієї спожитої електричної енергії на розподільний рахунок за чинним роздрібним тарифом та також здійснює оплату через застосовану санкцію за таке порушення умов договору в сумі чотирикратної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії , на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів з моменту отримання рахунка енергопостачальника; у разі перевищення договірної величини потужності споживач сплачує енергопостачальнику п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксовано протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності; перевищення споживачем договірної потужності не враховується у розрахунках , якщо воно стало наслідком форс-мажорних обставин.
Оскільки у березні 2014 року відповідач використав електричну енергію більше договірної величини електроспоживання на 31 757 кВт*год., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 30 909, 72 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Доводи апелянта про те, що суд не врахував наявність форс-мажорних обставин та видання нормативно-правового акту, що перешкоджали виконанню договірних зобов'язань є неспроможними з огляду на наступне.
Так, Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні", наказом Міністерства фінансів України № 1329 від 14.12.2012, Податковим кодексом України та розробленим на їх підставі "Положенням про порядок підтвердження форс-мажорних обставин", затвердженим Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 14.05.2013, форс-мажорні обставини відповідно до умов зовнішньоторговельних угод, міжнародних договорів та обставин непереборної сили (чи стихійного лиха) на території України засвідчує виключно Торгово-промислова палата України.
Проте, відповідачем належних доказів на підтвердження будь-яких форс-мажорних обставин з урахуванням вимог означених нормативно-правових актів - не надано.
Не є форс-мажорною обставиною у розумінні вищезазначених нормативно-правових актів рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 26.03.2014 року № 68 «Про припинення постачання теплової енергії у 2014 році», згідно з яким опалювальний сезон у м. Дніпродзержинську було закінчено 26.03.2014 року, замість планованого 9 квітня 2014 року, що і стало причиною перевищення договірної величини споживання електричної енергії відповідачем у березні 2014 року.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем було правомірно відмовлено в коригуванні договірної величини споживання електроенергії у березні 2014, оскільки в порушення п.4.4. ПКЕЕ, звернення відповідача із заявою про збільшення обсягу споживання електроенергії отримано позивачем лише 27.03.14р., тобто за 2 робочих дні до закінчення розрахункового періоду, додатково заявлений обсяг споживання електроенергії не був оплачений, та зважаючи на невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості реактивної електроенергії (за жовтень 2013).
Згідно з пунктом 1.4 розділу 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661) нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормоутворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Іншими словами, нормативно-правовий акт - це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, в якому містяться норми права.
Проте, рішення виконавчого комітету, на яке посилається відповідач, за змістом є регуляторним актом, оскільки його положення спрямовані на регулювання господарських відносин.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому судове рішення у відповідності до п.1 ч.1 ст. 103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2015 року у справі № 904/840/15 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст виготовлено 12.06.2015 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В.Чус