04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" червня 2015 р. Справа№ 910/26401/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Шипка В.В.
при секретарі судового засідання Сотніковій І.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Молчанов П.В. - довіреність б/н від 31.12.2014р.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року
у справі № 910/26401/14 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Группа»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік»
до Дочірнього підприємства «Адідас-Україна»
третя особа Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав»
про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права у розмірі 24 360,00 грн.
У листопаді 2014 року Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Адідас-України» (далі-відповідач) про стягнення компенсації у розмірі 24 360, 00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на зафіксовані факти використання відповідачем під час здійснення своєї господарської діяльності музичних творів без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
На підтвердження факту використання відповідачем творів «A little Party Never Killed Nobody» у виконанні Fergie&Q-Tip&Goonrock та «Hold on», у виконанні Nervo, у приміщеннях магазинів «Adidas», які розташовані в м. Київ, на вул. Прорізна, буд. 16 та Горького, 176, в яких здійснює господарську діяльність ДП «Адідас-Україна», позивачем надано відеозаписи публічного сповіщення, акти фіксації № 03/01/14 від 15.01.2014 року та №5/01/14 від 16.01.2014 року, а також фіскальні чеки відповідача від 15.01.2014 року та 16.01.2014 року, оформлені у приміщеннях магазинів «Adidas» відповідача.
За результатами розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на поточний рахунок ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на користь ТОВ «Українська музична видавнича група», ТОВ «Умиг Мьюзік» 24 360,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
Вказане рішення мотивоване встановленням факту протиправного використання відповідачем зазначених вище творів у своїй господарській діяльності без відповідного на те дозволу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 року колегією суддів у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів: Доманської М.Л., Пантелієнка В.О. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2015 року.
06.02.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про уточнення вимог, заявлених в апеляційній скарзі, в якому просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.02.2015 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі з додатками.
10.02.2015 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатками, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Ухвалою суду від 11.02.2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державну організацію «Українське агентство з авторських та суміжних прав» та відкладено розгляд справи на 25.02.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.
18.02.2015 року від представника відповідача надійшли уточнення до апеляційної скарги з додатками.
25.02.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву у справі до 25.03.2015 року.
19.03.2015 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення на відзив з додатками.
24.03.2015 року від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо участі третьої особи з додатками та письмові пояснення щодо судової практики в аналогічних справах з додатками.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гарник Л.Л. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого апеляційну скаргу ДП «Адідас-Україна» у справі № 910/26401/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ДП «Адідас-Україна» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.04.2015 року за участю повноважних представників сторін та третьої особи.
В судовому засіданні 21.04.2015 року представник відповідача надав суду додаткові документи по справі, а представник третьої особи - відзив на позовну заяву позивача, письмові пояснення, а також додаткові документи по справі, в яких стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача та про обґрунтованість апеляційної скарги відповідача.
21.04.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву у справі до 26.05.2015 року.
27.04.2015 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
20.05.2015 року від представника позивача надійшло клопотання в порядку ст. 22 ГПК України з додатком.
25.05.2015 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів з обґрунтуванням неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 26.05.2015 року продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву у справі до 09.06.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляв.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
За таких обставин, оскільки строк розгляду справи закінчився та у суду немає підстав для його продовження, враховуючи, що сторонами надано всі необхідні документи та пояснення по суті спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась та їх відсутність не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у його відсутність, а також у відсутність представника третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог відповідача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року - без змін.
За клопотанням представника третьої особи у відповідності до ст. 81-1 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
09.06.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ДП «Адідас-Україна» слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.12.2010 року між ТОВ «Національне музичне видавництво» (далі - ліцензіар) та ТОВ «Українська Музична Видавнича Група» (далі - ліцензіат) укладено договір про надання виключної ліцензії № НМИсуб 01/11-укр, умовами якого передбачено, що ліцензіар надає, а ліцензіат набуває в строк та в межах території право використання творів, які містяться в каталозі на умовах виключної ліцензії та право використання фонограм, які містяться в каталозі на умовах виключної ліцензії, що означає право ліцензіата на свій розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третіми особами творів та фонограм.
Додатковими угодами до договору про надання виключної ліцензії № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010 року сторони продовжували строк дії договору до 31.12.2013 року, а в подальшому до 31.12.2014 року.
Відповідно до виписки з каталогу творів від 01.01.2014 року, згідно договору № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010 року, ТОВ «Українська Музична Видавнича Група» набуло виключне майнове право на використання музичних творів, зокрема: код 1502685, назва твору «Hold on», автор музики - Dijk Peran Van, Lenssen Fabian L A, Nervo Olivia, Nervo Miriam, Tebaldi Ferruccio, El Ghoul Fadil, автор тексту - Dijk Peran Van, Lenssen Fabian L A, Nervo Olivia, Nervo Miriam, Tebaldi Ferruccio, El Ghoul Fadil, виконавець - Nervo, авторські права на твір 6,25%, суміжні права на фонограму - немає.
01.01.2014 року між ТОВ «Національне музичне видавництво» (далі - ліцензіар) та ТОВ «Умиг Мьюзік» (далі - ліцензіат) укладено договір про надання виключної ліцензії № НМИсуб-01/14-укр.
Відповідно до п.1.9 договору, даний договір діє до 31.12.2014 року
Ліцензіар надає, а ліцензіат набуває в строк та в межах території право використання творів, які містяться в каталозі на умовах виключної ліцензії та право використання фонограм, які містяться в каталозі на умовах виключної ліцензії, що означає право ліцензіата на свій розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третіми особами творів та фонограм (п. 2.1 договору).
Відповідно до виписки з каталогу творів від 01.01.2014 року на виконання умов договору № НМИсуб-01/14-укр. від 01.01.2014 року, ТОВ «Умиг Мьюзік» набуло права на використання наступних музичних творів, зокрема: код 1746396, назва твору «A little Party Never Killed Nobody», автор музики - Martin/ MCDONALD/Orvosh/Fareed/Listenbee/Ferguson/Smith/Richarrd, автор тексту - Martin/MCDONALD/Orvosh/Fareed/Listenbee/Ferguson/Smith/Richarrd, виконавець - Fergie&Q-Tip&Goonrock, авторські права на твір 7,5%.
Так, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що відповідно до статті 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом «г» ч. 1 ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права», організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України «Про авторське право і суміжні права» - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 року № 18/2011.
01.01.2014 року між ПП «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - організація) та ТОВ «Українська музична видавнича група» (далі - видавник) укладено договір № АУ002К про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п.8.3. договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року (п. 11.1 договору).
01.01.2014 року між ПП «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та ТОВ «Українська музична видавнича група» укладено додаток № 1 до договору № АУ002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014 року, відповідно до п.1 якого сторонами погоджено, що відшкодування витрат пов'язаних із зборами, розподілом та виплатою винагороди здійснюється у процентному співвідношенні до загальної суми за встановленими ставками:
- 40 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року;
- 30 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.04.2014 року;
- 50 % від сум, фактично отриманих організацією на підставі судових рішень.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Українська Музична Видавнича Група» надала декларації № 6.1 від 01.01.2014 року щодо переданих в управління музичних творів, а саме: код 1502685, назва твору «Hold on», автор музики Dijk Peran Van, Lenssen Fabian L A, Nervo Olivia, Nervo Miriam, Tebaldi Ferruccio, El Ghoul Fadil, автор тексту Dijk Peran Van, Lenssen Fabian L A, Nervo Olivia, Nervo Miriam, Tebaldi Ferruccio, El Ghoul Fadil, виконав Nervo, публічне виконання 6,25%, публічне сповіщення 6,25%.
Крім того, 01.01.2014 року між ПП «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» (далі - видавник) укладено договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами та твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року (п. 11.1 договору).
01.01.2014 року між ПП «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та ТОВ «Умиг Мьюзік» укладено додаток №1 до договору № АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014 року, відповідно до п.1 якого сторонами погоджено, що відшкодування витрат пов'язаних із зборами, розподілом та виплатою винагороди здійснюється у процентному співвідношенні до загальної суми за встановленими ставками:
- 40 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року;
- 30 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.04.2014 року;
- 50 % від сум, фактично отриманих організацією на підставі судових рішень.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Умиг Мьюзік» надало декларацію № 2.1 від 01.01.2014 року щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління організації, а саме: код 1746396 назва твору «A little Party Never Killed Nobody», автор музики Martin/MCDONALD/Orvosh/Fareed/Listenbee/Ferguson/Smith/Richarrd, автор тексту Martin/MCDONALD/Orvosh/Fareed/Listenbee/Ferguson/Smith/Richarrd, виконавеь Fergie&Q-Tip&Goonrock, публічне виконання 7,5%, публічне сповіщення 7,5%.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що на підставі зазначених вище договорів про управління майновими авторськими правами та декларацій, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичні твори: «Hold on», «A little Party Never Killed Nobody».
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 зазначеного закону).
Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Згідно положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
Так, підставою для звернення до суду стало встановлення факту використання відповідачем творів «A little Party Never Killed Nobody» у виконанні Fergie&Q-Tip&Goonrock та «Hold on», у виконанні Nervo, у приміщеннях магазинів «Adidas», які розташовані в м. Київ, на вул. Прорізна, буд. 16 та Горького, 176, в яких здійснює господарську діяльність ДП «Адідас-Україна», що підтверджується відеозаписами публічного сповіщення, актами фіксації № 03/01/14 від 15.01.2014 року та № 5/01/14 від 16.01.2014 року, складених представником позивача Чередніченком Є.І., а також фіскальними чеками відповідача від 15.01.2014 року та 16.01.2014 року, оформлені у приміщеннях магазинів «Adidas».
Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Пунктом 29 вказаної вище постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 року № 12 зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача, а відповідач -додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав.
Так, заперечуючи проти заявлених вимог та доводячи правомірність використання вказаних вище творів, відповідачем надано суду ліцензійний договір № МТЦ-5/10, укладений 04.01.2010 року між ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі - ДП УААСП) та ДП «Адідас-Україна», умовами якого передбачено, що ДП УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи і іноземних, надає користувачеві на умовах, визначених даним договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, які відносяться до репертуару ДП УААСП, на території, а користувач зобов'язується за надане право виплачувати ДП УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до даного договору та закону.
Проте, судом першої інстанції вказаний договір відхилено з мотивів його неукладеності у зв'язку з тим, що сторонами не визначено предмет цього договору, внаслідок чого оскаржуваним рішенням задоволено позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача компенсації у розмірі 24 360,00 грн. за використання творів без відповідних на те правових підстав.
Переглядаючи законність прийняття вказаного рішення місцевого господарського суду, колегією суддів не вбачає підстав для його скасування з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, актом фіксації № 03/01/14 від 15.01.2014 року, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами Чередніченком Є.І. та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні магазину «Adidas», розташованому в м. Київ, на вул. Прорізна, буд. 16, в якому здійснює господарську діяльність ДП «Адідас-Україна», вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіо техніки, серед яких твори під назвою «A little Party Never Killed Nobody» у виконанні Fergie&Q-Tip&Goonrock.
Разом з тим, відповідно до акту фіксації № 5/01/14 від 16.01.2014 року, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами Чередніченком Є.І. та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні магазину «Adidas», розташованому в м. Київ, на вул. Горького, 176, в якому здійснює господарську діяльність ДП «Адідас-Україна», вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіотехніки, серед яких твори під назвою «Hold on», у виконанні Nervo.
Повноваження Чередніченка Є.І. підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю на представництво інтересів ПП «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» від 25.11.2013 року терміном дії до 31.12.2014 року, відповідно до якої останній має право, серед іншого, виявляти незаконне використання творів, управління якими здійснює Організація та здійснювати фіксацію, підписувати відповідний акт від імені Організації і вживати заходів для усунення таких порушень.
Необхідно також зазначити, що позивач мав право проводити відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
За таких обставин, дослідивши надані позивачем відеозаписи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначені відеозаписи здійснювалися у приміщеннях, розташованих в м. Київ, на вул. Прорізна, буд. 16 та вул. Горького, 176, в якому здійснює господарську діяльність здійснює господарську діяльність Дочірнє підприємство «Адідас-Україна» та доводить факт використання відповідачем вказаних вище музичних творів.
Як було зазначено вище, доводячи правомірність використання спірних творів, відповідач, в свою чергу, надав суду ліцензійний договір № МТЦ-5/10, укладений 04.01.2010 року між ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі - ДП УААСП), правонаступником якого є ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі - ДО УААСП) та ДП «Адідас-Україна».
Відповідно до п. 2.1 договору, ДП УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи і іноземних, надає користувачеві на умовах, визначених даним договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, які відносяться до репертуару ДП УААСП, на території, а користувач зобов'язується за надане право виплачувати ДП УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до даного договору та закону.
При цьому, в п. 1. даного договору передбачено, що репертуар ДП УААСП - твори, повноваження на колективне управління якими на території України передано ДП УААСП аналогічними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб'єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також інші твори, повноваження по управлінню якими ДП УААСП здійснює на підставі Закону.
Відповідно до п 5.1. договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2012 року. При цьому, всі зобов'язання сторін, що виникли під час дії даного договору, залишаються в силі до їх повного виконання.
В підтвердження того, що договір містить всі істотні умови, про які сторони мали намір домовитись, сторони поставили свої підписи та печатки. (п. 7.11. договору).
В період дії вказаного договору, сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до нього, якими продовжувався строк його, а також змінювалась територія його дії.
Станом на 15.01.2014 року та 16.01.2014 року, тобто в період, у який за твердженням позивача відбулось публічне виконання творів, діяв ліцензійний договір № МТЦ-5/10 від 04.01.2010 року в редакції додаткової угоди до договору від 20.12.2013 року, за якою сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору до 31.03.2014 року включно.
Крім того, згідно п. 6 даної додаткової угоди, ДП УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачеві на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, які відносяться до репертуару ДП УААСП на території, в тому числі, магазину «Adidas», розміщеного за адресою м. Київ, вул. Прорізна, буд. 16 та м. Київ, вул. Горького, 176.
Проте, відповідно до положень чинного законодавства, зокрема, статей 638, 1109 ЦК України, статей 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначення творів, використання яких дозволяється, є істотною умовою ліцензійного договору, яка потребує узгодження сторонами.
Але, з умов вищевказаного ліцензійного договору та додаткових угод до нього не можна дійти однозначного висновку, що укладаючи даний договір ДП УААСП передало Дочірньому підприємству «Адідас-Україна» право використовувати саме твори «A little Party Never Killed Nobody» у виконанні Fergie&Q-Tip&Goonrock та «Hold on», у виконанні Nervo, не містять матеріали справи і доказів того, що зазначені твори відносяться до репертуару ДП УААСП, визначеному п.2.1. вищенаведеного договору, а тому, оскільки відповідачем, на відміну від позивача, не доведено наявність у нього в управлінні права інтелектуальної власності на спірні твори, то судом першої інстанції правомірно, у відповідності до Закону України «Про авторське право і суміжні права», стягнуто компенсацію за порушення майнових прав суб'єкта авторського права у розмірі 24 360,00 грн., з огляду на що підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у суду відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині неналежного його повідомлення про розгляд справи, оскільки ухвалою суду від 11.12.2014 року розгляд справи відкладався на 22.12.2014 року на підставі клопотання відповідача, який був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 11.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.12.2014 року, крім того, зазначеною ухвалою про відкладення розгляду справи явка сторін обов'язковою не визнавалась, з огляду на що судом розглянуто справу за наявними у ній документами за відсутності відповідача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/26401/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/26401/14 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати сторонам.
4. Справу № 910/26401/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 11.06.2015 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
В.В. Шипко