01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-77-29
про припинення провадження у справі
"10" червня 2015 р. справа №911/1990/15
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області
до приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»
про стягнення заборгованості в сумі 291 885,41 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Косянчук В.В. - представник (довіреність від 20.03.15.),
у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі - позивач) до приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 291 885,41 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 06.05.15., розгляд справи призначено на 20 травня 2015 року.
18 травня 2015 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов №137 від 18.05.15., у якому він просив провадження у справі припинити.
19 травня 2015 року на адресу суду представник позивача направив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.
20 травня 2015 року в судовому засіданні представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, документів, витребуваних ухвалою суду, не надав.
Ухвалою суду від 20.05.15. розгляд справи відкладено на 10 червня 2015 року.
10 червня 2015 року представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області у справі №Б8/180-10 від 30.11.10. порушено провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.12. відкрито процедуру санації приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».
Згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, яка набула чинності 19.01.13. (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.11. 4212-VI зі змінами і доповненнями), поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Підпунктом 1-1 п. 1 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка набула чинності 19.01.13. визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Як встановлено судом, провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» порушено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" від 22.12.11. 4212-VI; господарським судом Київської області у справі №Б8/180-10 не прийнято постанову про визнання приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, при розгляді справи про банкрутство приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в реакції, чинній до 19.01.13. (останні зміни внесено Законом України №5405-VI від 02.10.12.).
За наслідками системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в реакції, чинній до 19.01.13., судом встановлено, що вказаною редакцією Закону не передбачено підвідомчість господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, справ у спорах з поточними вимогами до боржника щодо якого відповідним господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, суд зазначає, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, до визнання боржника банкрутом спори за поточними вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження судом, до підвідомчості якого віднесено вирішення такого спору.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 291 885,41 грн., що виникла внаслідок неперерахування відповідачем коштів на відшкодування пільгових пенсій за списком №1, №2 та наукових пенсій за період з лютого 2015 року до квітня 2015 року.
При цьому в позовній заяві позивач обґрунтовує підстави звернення з цим позовом до господарського суду Київської області, посилаючись на абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.11. 4212-VI) та п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.14., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.03. (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктами 6.1., 6.4. Інструкції визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно здодатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Згідно з абз.абз. 3, 6 п. 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.11., не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень: Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом не як суб'єкт господарської діяльності за захистом власних прав та інтересів, а як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій, тому, відповідно до положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, позов про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 23.11.2011 року у справі № 5021/456/2011 та від 28.11.2011 року у справі № 5021/1578/2011.
Приналежність спорів про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до компетенції адміністративних судів вбачається з постанови Верховного Суду України у справі №21-113а13 від 23.04.13.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи, що спір у справі між позивачем та відповідачем виник у сфері публічно-правових відносин загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку про те, що цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. заяву приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» про припинення провадження у справі №137 від 18.05.15. задовольнити;
2. провадження у справі припинити;
3. направити копії цієї ухвали учасникам судового процесу.
Суддя С. Грабець