ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.06.2015Справа №910/11497/15
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.
За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА", м. Київ,
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» м. Київ,
проВідшкодування шкоди в порядку регресу 4 784,31 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (надалі - ПрАТ "СК "ПРОВІДНА", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», (надалі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідач) про відшкодування шкоди у порядку регресу в сумі 4 784,31 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і сплативши, у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо- транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як страховик, що застрахував цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2015р. порушено провадження у справі №910/11497/15 та призначено її до розгляду на 27.05.2015р.
Господарським судом міста Києва 27.05.2015р. відкладено розгляд справи у зв'язку із усним клопотанням позивача на 10.06.2015р.
Уповноваженим представником позивача 10.06.2015р. подано через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) суду клопотання за вихідним номером 03-17/7137 від 09.06.2015р. про долучення документів до матеріалів справи та проведення судового засідання без участі представника ПрАТ «СК «Провідна».
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання від 12.05.2015р. та 25.05.2015р., суд вважає відповідача - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» таким, що є належно повідомленим про дату, місце та час розгляду справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та мотивованого відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ст. 59 названого кодексу від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового розгляду оцінюється з огляду на обставини справи та в залежності від складності предмету спору такої справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (Право Б 2-33 рішення Європейського суду з прав людини від 10.08.2006р. у справі "Кухарчук проти України"). Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 6669 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11,2005р. у справі "Смірнова проти України")
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи, такі як складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду), є спільними для всіх категорій справ та знаходять своє відображення, як у цивільному, адміністративному чи кримінальному процесах, так, зокрема, і в господарському процесі. Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи та враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/11497/15-г.
Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва
26.12.2013р. між ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" (надалі - страховик), як страховиком, та Лебедєвим Олегом Івановичем (надалі - страхувальник, вигодонабувач), як страхувальником, укладено договір № 06/0670281/9069/13 добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті, за яким предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки/моделі Renault Sandero, державний реєстраційний номер АА0972ОЕ.
Відповідно до відомості № 9432329 про дорожньо-транспортну пригоду, 03.09.2014р. по вулиці Гетьмана, міста Києва, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки/моделі Toyota Rav4, державний реєстраційний номер АА6987ОН, під керуванням Войтенка Павла Геннадійовича та транспортним засобом марки/моделі Renault Sandero, державний реєстраційний номер АА0972ОЕ, під керуванням Лебедєва Олега Івановича, в наслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження бокової правої частини.
Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Войтенком П.Г. Правил дорожнього руху України, що підтверджено постановою Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 760/19124/14-п від 19.09.2014р.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 04.09.2014р. страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором № 06/0670281/9069/13 від 26.12.2013р.
Згідно до страхового акту № 2300056359 від 13.01.2014р. встановлено, що до виплати страхового відшкодування підлягає сума 5 784,31 грн.
Позивач, керуючись умовами договору № 06/0670281/9069/13 від 26.12.2013р., перерахував на рахунок виконавця відновлювального ремонту, а саме: ТОВ «Авто-Мотив Лтд» суму страхового відшкодування у розмірі 5 784,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0003892 від 02.02.2015р.
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Toyota Rav4, державний реєстраційний номер АА6987ОН, згідно полісу № АІ/6923457, на момент скоєння ДТП застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - відповідачем у справі.
Зважаючи на вищевикладене, позивачеві перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 10.02.2014р. ПрАТ "СК «ПРОВІДНА» звернулось до відповідача з претензією на регресне відшкодування та, не отримавши відповіді - 05.05.2015р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ст. 1188 ЦК України)
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Пунктом 5 статті 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва у справі 760/19124/14-п від 19.09.2014р. визнано винним Войтенка П.Г. у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки/моделі Toyota Rav4, державний реєстраційний номер АА6987ОН, та в діях останнього передбачено склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації щодо полісу №АІ/6923457, цивільно-правова відповідальність Войтенка П.Г. на момент скоєння ДТП, , як водія забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Toyota Rav4, державний реєстраційний номер АА6987ОН, застрахована відповідачем у справі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (діючий поліс на дату скоєння ДТП)
Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки/моделі Renault Sandero, державний реєстраційний номер АА0972ОЕ.
Згідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "СК "ПРОВІДНА" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06/0670281/9069/13 від 26.12.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Войтенка П.Г., як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013р. у справі №5011-23/10750-2012.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування у розмірі 5 784,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0003892 від 02.02.2015р. В свою чергу, страховим актом № 2300056359 від 13.01.2014р. встановлено, що до виплати страхового відшкодування підлягає сума 5 784,31 грн.
Оскільки в матеріалах справи відсутній висновок суб'єкта оціночної діяльності стосовно розміру заподіяної транспортному засобу страхувальника шкоди, господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Крім того суд вважає, що дані, зазначені в ремонтній калькуляції № 01.30.12.2014 від 12.01.2015р. відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Зміст ремонтної калькуляції № 01.30.12.2014 від 12.01.2015р. не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми "Audatex", яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.
Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд міста Києва вважає рахунок № 9345 від 31.12.2014р. належним і допустимим доказом визначення розміру збитку транспортного засобу страхувальника, в розумінні ст. 34 ГПК України.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом № АІ/6923457 передбачено франшизу розміром 1 000 грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування підлягає зменшенню. Остаточною позовною вимогою заявленою до відповідача є відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 784,31 грн. (5 784,31 грн. - 1 000,00 грн. франшизи)
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України укладення договору передбачає відповідність останнього встановленим законодавством вимогам, і його умови не суперечать положенням нормативно-правових актів. Отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язання за своєю правовою природою є правовідношенням, зміст якого розкривається, як через активну поведінку боржника - здійснення ним певної дії (передачі майна, виконання роботи, надання послуги, сплати грошей тощо), так і пасивну - утримання від певної дії. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Суд приходить до висновку, що відповідачем - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не доведено відсутності у нього зобов'язань перед позивачем по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва. -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) сплачене страхове відшкодування у розмірі 4 784 (чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 31 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 12.06.2015 року.
Суддя В.В. Князьков