ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
11.06.2015№ 910/14666/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця Калашнікової Яни Сергіївни, м. Вовчанськ Вовчанського району Харківської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс Тревел», м. Київ,
про заборону використання торговельного найменування,
Фізична особа - підприємець Калашнікова Яна Сергіївна (далі - ФОП Калашнікова Я.С.) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:
заборону товариству з обмеженою відповідальністю «Зевс Тревел» (далі - ТОВ «Зевс Тревел») використовувати торговельне найменування «ЗЕВС ТРЕВЕЛ» у господарській діяльності при наданні послуг 39 класу «Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків «влаштування подорожей; влаштування круїзів; влаштування туристичних турів; замовлення квитків для подорожей; оглядання визначних місць (туризм); попереднє замовлення подорожей»;
зобов'язання знищити зображення «ЗЕВС ТРЕВЕЛ», що належать ФОП Калашніковій Я.С., які були використані ТОВ «Зевс Тревел» у своїй господарській діяльності.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, у позовній заяві позивач зазначає про те, що:
- ФОП Калашніковою Я.С. для реалізації туристичних послуг було обрано торговельне найменування «ЗЕВС ТРЕВЕЛ», у зв'язку з чим зареєстровано доменне ім'я для сайту zevs.travel у кінці 2013 року;
- фактична діяльність позивача із використанням торговельного найменування «ЗЕВС ТРЕВЕЛ» у 2014 році підтверджується численними доказами: договорами із туристами; договорами та листами бронювання туристичних операцій; дорожніми вказівками у м. Харкові, що були встановлені та погоджені з Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області;
- як з'ясувалося із відкритих реєстрів юридичних осіб, ТОВ «Зевс Тревел» мало іншу назву і тільки 16.02.2015 змінило її, застосувавши назву, якою користується позивач і яка вже стала загальновідомим торговельним найменуванням «ЗЕВС ТРЕВЕЛ», щоб ввести в оману споживачів;
- єдиним власником «торгової марки (торговельного найменування)» «ЗЕВС ТРЕВЕЛ» в Україні є ФОП Калашнікова Я.С.
Разом з тим, на підтвердження наведених посилань позивачем подано лише копію заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг «ЗЕВС ТРЕВЕЛ» від 17.04.2015 і копію претензії ФОП Калашнікової Я.С. від 21.04.2015, адресованої відповідачеві; жодного іншого доказу використання торговельної марки як позивачем (зокрема, копії договорів надання туристичних послуг, договору на підтвердження реєстрації доменного ім'я), так і відповідачем, ФОП Калашніковою Я.С. суду не подано.
Слід також зазначити, що, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення прав інтелектуальної власності щодо «торгівельного найменування», «торгової марки», проте чинним законодавством України (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про охорону прав для товарів і послуг») не визначено таких об'єктів права інтелектуальної власності, натомість містяться поняття «знак для товарів і послуг», «торговельна марка» або «комерційне (фірмове) найменування», з огляду на що позивачеві слід визначитися на захист яких саме порушених або оспорюваних прав він звертається до господарського суду міста Києва з даним позовом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.01.2015 встановлено мінімальну заробітну плату у сумі 1 218 грн.
У пункті 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Так, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (як вбачається з прохальної частини позовної заяви), а саме: про заборону ТОВ «Зевс Тревел» використовувати торговельне найменування «ЗЕВС ТРЕВЕЛ»; зобов'язання ТОВ «Зевс Тревел» знищити зображення «ЗЕВС ТРЕВЕЛ», проте фактично за квитанцією від 24.04.2015 №59 перераховано 1 218 грн. судового збору як за одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, а саме не доплачено 1 218 грн.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктами 3 та 4 частини першої статті 63 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позовну заяву і додані до неї документи повернути фізичній особі - підприємцю Калашніковій Яні Сергіївні без розгляду.
Суддя О. Марченко