ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.06.2015Справа №910/7698/15-г
За позовомФізичної особи-підприємця Бондар Валерія Івановича
До Фізичної особи-підприємця Безфамільного Олега Олександровича
Простягнення 218 143, 12 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Проців Я.Я. - за дов.
Від відповідача Ляшенко А.В. - за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 62 623, 12 грн. заборгованості по орендній платі та стягнення плати за зберігання майна в розмірі 155 520, 00 грн.
28.04.2015р. в судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
09.06.2015р. представник позивача надав суду клопотання про відмову від позову в частині стягнення плати за зберігання майна в сумі 155 520, 00 грн. за період з березня 2014р. по березень 2015р.
Частиною 4 статті 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Відповідно до частини 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає, зокрема відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд, розглянувши письмову заяву позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що відмова Фізичної особи-підприємця Бондар Валерія Івановича від позову про стягнення плати за зберігання майна в сумі 155 520, 00 грн. підписана уповноваженою особою, не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. У зв'язку з цим, суд приймає відмову позивача від позову в частині вимоги про стягнення плати за зберігання майна.
З огляду на прийняття господарським судом відмови позивача від позову в частині вимоги про стягнення плати за зберігання майна в сумі 155 520, 00 грн., суд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України припиняє провадження у справі № 910/7769815-г.
Одночасно суд роз'яснює позивачу правові наслідки відмови від позову та припинення провадження у справі, передбачені частиною 2 статті 80 ГПК України, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав
У в зв'язку з відмовою позивача від позову в частині вимоги про стягнення плати за зберігання майна в сумі 155 520, 00 грн , судовий збір, сплачений Фізичною особою-підприємцем Бондар Валерієм Івановичем, відшкодуванню та поверненню не підлягає.
За клопотанням представників сторін, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01 лютого 2013р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди №03/13 нежилого приміщення (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Позивач передає Відповідачу, а останній приймає у тимчасове платне володіння та користування на умовах оренди нежитлове приміщення загальної площею 134, 8 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Тичини, 18.
01.02.2013р. Позивач разом з Відповідачем уклали Акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого Позивач як Орендар передав, а Відповідач як Суборендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що є предметом Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, з урахуванням додатку до договору №01/13 від 01.02.2013р. орендна плата за 1 місяць складає 12 дол. США за 1 кв. м.
Таким чином, щомісячна орендна плата за користування приміщенням склала 1 617, 60 дол. США, що станом на момент виникнення заборгованості становило згідно курсу НБУ (7, 99 грн. за 1 дол. США) суму в розмірі 12 924, 62 грн. орендної плати за місяць.
Відповідно до п. 4.2. Договору, Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше першого числа поточного місяця.
Компенсація комунальних послуг, електроенергія по лічильниках та поточних платежів сплачується Відповідачем (п. 4.3. Договору).
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором у повному обсязі Відповідачем не виконано, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем за п'ять місяців, а саме за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року, що разом за розрахунком Позивача становить 62 623, 12 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Договір оренди №03/13 нежилого приміщення від 01.02.2013р., укладений між Позивачем та Відповідачем є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним Відповідачем, а також існування у останнього заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів за період з серпня 2013 року по грудень 2013р. в розмірі 62 623, 12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що орендна плата сплачується не пізніше першого числа поточного місяця.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2. Договору Відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 01 числа поточного місяця.
Проте, матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати орендних та комунальних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість Відповідача по орендній платі та комунальним платежам за період з серпня 2013р. по грудень 2013р. склала 62 623, 12 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди від 01.02.2013р. №03/13 у сумі 62 623, 12грн. за період з серпня 2013р. по грудень 2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
В зв'язку з відмовою Позивача від позовних вимог в частині стягнення з Відповідача плати за зберігання майна в розмірі 155 520, 00 грн. за період з березня 2014р. по березень 2015р., суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 49, п.4 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити в частині.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Безфамільного Олега Олександровича (02183, м. Київ, пр.-т Ватутіна, 24, кв. 31; Код: 2435102295) на користь Фізичної особи-підприємця Бондар Валерія Івановича (02152, м. Київ, пр.-т Тичини, 9, кв. 133; Код: 2328000614) заборгованість по орендній платі в розмірі 62 623 (шістдесят дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 12 коп. та судовий збір в розмірі 1 330 (одна тисяча триста тридцять) грн. 02 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
2. В частині стягнення плати за зберігання майна в розмірі 155 520, 00 грн. провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.06.2015р.
Суддя І.І.Борисенко