ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2015Справа № 910/20736/13
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада-2"
на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві
у справі № 910/20736/13
За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада-2"
про стягнення 12575,52 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від стягувача: не з'явився;
від боржника: Антипенко О.Ф. (дов. № 275/02 від 04.06.2015);
від відділу ДВС: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "ОТІС" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада-2" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за Договором D 21 ОМ № 0648 від 01.03.2012 року (далі-Договір) на повне технічне обслуговування ліфтів в розмірі 12575,52 грн. основного боргу.
Рішенням господарського суду міста Києва № 910/20736/13 від 02.12.2013 позов задоволено повністю.
17.12.2013 на виконання рішення № 910/20736/13 від 02.12.2013 видано наказ.
20.03.2015 до канцелярії суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада-2" на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд визнати дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва неправомірними в частині не винесення постанови про зведене виконавче провадження, стягнення грошових коштів з розрахункового рахунку боржника на виконання рішення Господарського суду м. Києва без винесення постанови про арешт коштів боржника та винесення постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у відкритому виконавчому провадженні № 45778296; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 02.02.2015 у відкритому виконавчому провадженні за № 45778296; скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 02.02.2015 року у відкритому виконавчому провадженні за № 45778296.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2015 призначено розгляд скарги на 20.04.2015.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 20.04.2015 представників стягувача та ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, а також невиконанням ДВС вимог ухвали суду від 20.03.2015 розгляд скарги відкладено на 18.05.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.05.2015 представників стягувача та ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, а також невиконанням ДВС вимог розгляд скарги відкладено на 08.06.2015.
04.06.2015 через відділ діловодства суду від ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві надійшли матеріали виконавчого провадження ВП № 45778296.
Представник боржника в судове засідання 08.06.2015 з'явився та підтримав подану скаргу в повному обсязі.
Представники стягувача та ВДВС у судове засідання 08.06.2015 не з'явились, причин неявки суду не повідомили, про час і місце розгляду даних скарг повідомлені належним чином.
Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дослідивши доводи скарги, матеріали виконавчого провадження, суд встановив наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції міста Києва № 45778296 від 10.12.2014р. на підставі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/20736/13 та вказано божнику про необхідність добровільно виконати рішення суду у строк до: 17.12.2014.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, боржником у семиденний строк добровільно не виконано рішення суду.
Оскільки заява стягувача про накладення арешту на майно та кошти боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутня, державним виконавцем не виносилась постанова про накладення арешту на майно та кошти боржника.
02.02.2015 ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві згідно платіжного доручення №183 від 02.02.2015р. перераховано кошти згідно роз. № 45746076/1 на користь стягувача у розмірі 14296,02 грн., 1429,60 грн. виконавчого збору (платіжне доручення №187 від 02.02.2015р.) та 100,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій (платіжне доручення №188 від 02.02.2015р.).
23.02.2015р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції міста Києва винесено Постанову № 45778296 про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Оцінюючи дії державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" здійснено всі необхідні дії, а саме: правомірно та у строк здійснено виконавче провадження.
Згідно з п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на вказане вище вбачається, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції міста Києва правомірно та у строк здійснено виконавче провадження, а отже вимоги заявника є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд -
Відхилити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада-2" на бездіяльність ВДВС Дарницького районного управління юстиції міста Києва.
Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. А.Грєхова