ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
12.06.2015Справа № 910/14702/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Люльки Володимира Анатолійовича, м.Київ
про стягнення 63 500 грн.
Суддя Любченко М.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Люльки Володимира Анатолійовича, м.Київ про стягнення 63 500 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:
Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Тобто, належним доказом направлення на адресу відповідача позову та доданих до нього документів є опис вкладення.
Як встановлено судом, на підставі опису вкладення №3886221 від 05.06.2015р., позивачем на адресу відповідача скеровано позовну заяву №1 від 05.06.2015р.
Наразі, до господарського суду міста Києва позивачем подано позовну заяву №1 від 05.06.2015р.; копію договору №2010/14 від 20.10.2014р.; копії банківських виписок; копію претензії №20/04-3 від 20.04.2015р. та докази направлення відповідачу; копію протоколу №7 від 06.04.2015р. загальних зборів позивача.
Тобто, враховуючи перелік документів, які долучені до позову, а також відомості стосовно відправлення документів відповідачу, що вказані в описі вкладення №3886221 від 05.06.2015р., судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача не було направлено всі додані до позову документи.
Вищевказана обставина є суттєвою, оскільки приписами статті 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку Фізична особа-підприємець Люлька Володимир Анатолійович позбавлений можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахування всіх обставин, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп» та поданих позивачем доказів.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові від 18.12.2013р. Вищого господарського суду України по справі №910/15306/13.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що опис вкладення №3886221 від 05.06.2015р. не є належним доказом виконання позивачем вимог ст.56, 57 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії всіх доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Будь-яких інших доказів направлення на адресу відповідача позову та всіх доданих до нього документів Товариством з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп» не представлено.
При цьому, п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.
Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання позивачем до поданих до суду позовних матеріалів належних доказів відправлення на адресу відповідача позовної заяви №1 від 05.06.2015р. з всіма доданими до неї документами, враховуючи приписи ст.57, п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2015р. становить 1218 грн.
За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218 грн.).
Проте, як встановлено судом, позивачем до матеріалів позову не додано жодних доказів сплати судового збору за розгляд поданої позовної заяви.
Наразі, господарський суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп» не входить до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору відповідно ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно із ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, відповідно із п.3.1 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу» єдиною підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, належних доказів на підтвердження обставин, що майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп» перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, позивачем, наразі, не надано.
За приписами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
За таких обставин, у зв'язку з ненаданням позивачем належних доказів направлення відповідачу копії позову та всіх доданих до нього документів (опису вкладення), приймаючи до уваги відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, враховуючи приписи ст.57, п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
За приписами ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп», м.Київ до відповідача, Фізичної особи-підприємця Люльки Володимира Анатолійовича, м.Київ про стягнення 63 500 грн. та додані до неї документи заявнику без розгляду.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Саппортіо груп», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя М.О. Любченко