ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.06.2015Справа №910/10788/15
За позовомВиконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
доПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
прозобов'язання виконати умови договорів та перерахувати кошти на суму 48275,04 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники
від позивача -Кожухар В.В. (представник за довіреністю);
від відповідача -не з'явився.
У квітні 2015 року Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - відповідач або Банк) про зобов'язання відповідача виконати умови договорів банківського рахунку № 2, № 3, № 4 від 27.10.2011 та перерахувати кошти в сумі 48275,04 грн. з поточних рахунків Немирівської районної виконавчої дирекції Фонду, відкритих у відповідача, на свій рахунок, відкритий у іншому банку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем усупереч умовам вищевказаних договорів банківського рахунку та вимогам чинного законодавства України не були виконані надані у січні-лютому 2015 року платіжні доручення на загальну суму 48275,04 грн. Тому, враховуючи неможливість вільного користування своїми коштами, позивач вирішив перерахувати залишок коштів з його рахунків, відкритих у відповідача, на свій рахунок, відкритий у іншій банківській установі.
Позивачем 10.06.2015 було подано до суду заяву про зміну предмету позову відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача виконати умови договорів банківського рахунку № 2, № 3, № 4 від 27.10.2011 та забезпечити перерахування коштів з рахунків Немирівської районної виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно з платіжними дорученнями: від 29.01.2015 № 67 на суму 173,37 грн., № 62 на суму 478 грн., № 61 на суму 540,75 грн., № 59 на суму 766,22 грн., № 57 на суму 969,60 грн., № 66 на суму 1141,32 грн., № 63 на суму 1181,75 грн., № 60 на суму 1472,16 грн., № 64 на суму 1784,48 грн., № 58 на суму 2200,50 грн., № 65 на суму 4479,50 грн., від 02.02.2015 № 68 на суму 19144,44 грн. (з рахунку №25607076854206); від 30.01.2015 №14 на суму 200,24 грн., № 15 на суму 298,24 грн., №22 на суму 1911,66 грн., від 03.02.2015 №24 на суму 475,60 грн., №25 на суму 60,00 грн., №26 на суму 10962,87 грн. (з рахунку №25600076854106); меморіальним ордером від 02.02.2015 №181496695 на суму 34,34 грн. (з рахунку №25604076854306) на рахунки отримувачів, що зазначені в платіжних документах.
Підстави та обґрунтування позову залишились попередніми.
Вказана заява прийнята судом до розгляду, а тому спір вирішується в межах зміненого предмету.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що у Банку з 06.02.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 05.06.2015 розпочато процедуру ліквідації Банку. З урахуванням положень статті 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 36, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перерахування коштів з рахунків, відкритих у Банку, під час тимчасової адміністрації, відповідачем не здійснювалось на законних підставах. Крім того, відповідно до положень статей 46, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку із прийняттям Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) рішення про ліквідацію Банку, задоволення вимог кредиторів здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд
27.10.2011 між Немирівською районною виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Банком були укладені договори банківського рахунку №2 (для господарської діяльності), №3 (транзитний накопичувальний), №4 (зворотнього фінансування) (далі - Договори банківського рахунку).
Відповідно до пунктів 1.1 Договорів банківського рахунку Банк відкрив Клієнту поточні рахунки №25609600006106, №25606600006206, №25603600006306 (далі - Рахунки) у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цих Договорів та законодавства України, та зобов'язувався приймати та зараховувати на ці рахунки грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій з рахунками, що передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до пунктів 2.3.3 Договорів банківського рахунку Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.
Згідно з пунктами 4.2 Договорів банківського рахунку операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня.
Пунктами 2.1.1 Договорів банківського рахунку передбачено право Банку використовувати грошові кошти на Рахунках Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Відповідно до пунктів 4.3 Договорів банківського рахунку Клієнт може подавати до Банку розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремо укладеного договору.
Дані Договори банківського рахунку є чинним (пункти 8.1), у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Зворотного матеріали справи не містять.
На виконання пунктів 4.3 Договорів банківського рахунку, між Немирівською районною виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Банком 27.10.2011 був додатково укладений договір №1 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», згідно з яким Клієнт доручає, а Банк бере на себе зобов'язання по встановленню та обслуговуванню системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», виконанню розрахункового обслуговування поточних рахунків Клієнта, відкритих у Банку за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» з функціями: створення та передача в Банк платіжних документів, перегляд платіжних документів, перегляд виписок.
У зв'язку з проведенням реорганізації Банку відбулася зміна номерів та реквізитів рахунків Немирівської районної виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду у банку, про що позивача було повідомлено листом б/н від 27.12.2011 (копія долучена до матеріалів справи).
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ним у січні-лютому 2015 року за допомогою системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» були ініційовані грошові перекази на загальну суму 48275,04 грн. за наступними платіжними дорученнями: від 29.01.2015 №№ 67, 62, 61, 59, 57, 66, 63, 60, 64, 58, 65; від 02.02.2015 № 68; №№ 14, 15, 22 від 30.01.2015; №№ 24, 25, 26 від 03.02.2015.
При виконанні зазначених платіжних доручень, відповідачем були проведені операції щодо списання грошових коштів з рахунків позивача та їх перерахування на транзитний рахунок Банку для подальшого перерахування отримувачам. Однак в зв'язку з неможливістю завершення даних операцій та введенням у Банку тимчасової адміністрації зазначені операції були сторновані, а грошові кошти позивача 06.02.2015 були зараховані назад на його рахунки, де обліковуються і зараз.
Дані обставини підтверджуються банківськими виписками з Рахунків позивача, відкритих у Банку, копії яких містяться у матеріалах справи, а також проясненнями сторін.
З пояснень відповідача слідує, що спірні платіжні доручення не були виконані Банком, а кошти були повернуті назад на рахунки позивача на підставі пункту 1.26 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, у зв'язку із введенням у Банку тимчасової адміністрації.
Так, відповідно до абзацу дев'ятого пункту 1.26 глави 1 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893; із змінами, внесеними згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2013 №19) під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.
При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).
Однак, вищевказані платіжні доручення Банком у встановлений строк, усупереч вимогам діючого законодавства України та умовам Договорів банківського рахунку, виконані не були.
Вказаним невиконанням було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 ЦК України, є грошові кошти, у т.ч., враховуючи положення пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», які існують у формі записів на поточних рахунках позивача, відкритих у Банку.
Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Судом встановлено, що станом на момент подання до Банку спірних платіжних доручень, у останнього не було достатніх підстав для їх не виконання. Зворотного відповідачем не доведено.
Разом з тим, позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено строком на три місяця з 06.02.2015 по 05.05.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 85 від 23.04.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у Банку до 05.06.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.06.2015 № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
Таким чином, на час розгляду в суді даного спору відбувається ліквідація Банку.
За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).
Пунктом 7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За приписами частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 18.05.2010 № 2258-VI, від 04.11.2010 № 2677-VI, від 14.10.2014 № 1702-VII) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Отже, починаючи з 09.03.2011 (дата набрання чинності Законом України від 04.11.2010 № 2677-VI) випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.
Виходячи зі змісту статей 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
Згідно з частиною 4 статті 49 цього Закону у судовому порядку підлягають вирішенню будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів.
Таким чином, після початку процедури ліквідації Банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.
Крім того, суд також зазначає, що статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що операції з відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банку.
Даною нормою також встановлено, що надання банківських послуг має право здійснювати банк на підставі банківської ліцензії.
Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду даного спору Національним банком України у Банку відкликано банківську ліцензію, виконання спірних операцій з перерахування коштів на підставі спірних платіжних доручень на виконання умов Договору банківського рахунку відповідачем стало не можливим.
Відповідно до статті 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Виходячи з вищевикладеного суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.
При цьому, позивач може захистити свої майнові права за Договорами банківського вкладу в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У випадку необґрунтованої відмови в акцептуванні вказаної вимоги та включені до реєстру вимог кредиторів, позивач на підставі частина 4 статті 49 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вправі буде звернутися до суду з відповідним позовом.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.06.2015
СуддяСташків Р.Б.