ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
10.06.2015Справа № 910/14405/15
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоленд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит 21"
про про стягнення 152 294,80 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маслоленд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 21» про стягнення заборгованості у розмірі 152 294, 80 грн.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява від 05.06.2015 року і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, з 01.01.2015 розмір судового збору за розгляд в господарському суді позовних заяв немайнового характеру становить 1218 грн., а за розгляд позовних вимог майнового характеру - не менше 1827 грн. та не більше 73080 грн.
Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, поданий позов заявлено з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит 21" 152 294, 80 грн, з яких 120 000 грн. - сума основного боргу за договором поставки та 32 294, 80 грн. - пеня за прострочення виконання зобовязання.
При зверненні до господарського суду з позовною заявою майнового характеру на суму 152 294, 80 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 045, 90 грн., тоді як фактично сплатив 3 040, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Крім того, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.
В якості доказу направлення позовної заяви відповідачу позивачем додана копія опису вкладення у цінний лист без розрахункового документу, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу відповідача надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів, та вважає, що позивач не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 ГПК передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.
Викладене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано директором ТОВ "Маслоленд" А.В. Мішиним.
Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище Мішина А.В. як директора ТОВ "Маслоленд", таких як: наказ про призначення на посаду, установчі документи юридичної особи позивача, довідка з ЄДРПОУ або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоленд" подано без підтвердження повноважень посадової особи позивача.
Частиною 2 ст. 36 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису «Згідно з оригіналом» та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте додані до позовної заяви копії документів не відповідають зазначеним вище вимогам, а тому не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази.
Зважаючи на викладене, позивач не дотримався приписів ч. 1 ст. 54, ст. 56, п. 3 ч. 1 ст. 57, ч. 2 ст. 36 ГПК, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду з позовом відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК.
Керуючись ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Я.А. Карабань