ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.06.2015Справа №910/11564/15
За позовом Малого приватного підприємства «Джо»
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
про зобов'язання вчитини дії
Суддя: Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Мельниченко О.Л. (довіреність №180515 від 18.05.15),
Рева С.В. (довіреність №495 від 05.03.15),
Жемелко Г.В. (довіреність №180515-1 від 18.05.15),
Жемелко І.В. (директор);
від відповідача - Луцький М.І. (довіреність №3-131100/10056 від 20.05.2015)
05.05.2015 позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» виконати платіжне доручення №15 від 28.04.2015, яке подано Малим приватним підприємством «Джо» та перерахувати грошові кошти у розмірі 1696008 грн. 78 коп. з рахунку №26004035594601, платник МПП «Джо», код 22793952, банк платника АТ Банк «Фінанси та Кредит», код банку 300131, на рахунок №2600700018631, одержувач МПП «Джо», код 22793952, банк одержувача Ф-я АТ «Укрексімбанк», Черкаси, код банку 354789.
У судовому засіданні 21.05.2015 позивачем надано заяву про зміну предмету позову, в якій він просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» виконати платіжне доручення №18 від 18.05.2015, яке подано Малим приватним підприємством «Джо» та перерахувати грошові кошти в розмірі 3208378 грн. з рахунку №26004035594601, платник МПП «Джо», код 22793952, банк платника АТ «Банк «Фінанси та кредит», код банку 300131 на рахунок №2600700018631, одержувач МПП «Джо», код 22793952, Банк одержувача Ф-я АТ «Укрексімбанк», Черкаси, код банку 354789.
Ухвалою суду від 21.05.2015 заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.
10.10.2008 між Малим приватним підприємством «Джо» (позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (відповідач, банк) було укладено договір №49 на розрахунково-касове обслуговування (далі за текстом - договір), згідно п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №260094885701 в гривнях та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків позивача на умовах тарифного пакету «Спеціальний».
Пунктом 2.1. договору передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Відповідно до п. 2.2. договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно пункту 2.4. договору умови та порядок роботи за системою «Клієнт - Банк» регламентуються окремим договором, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.2.1 договору позивач має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством.
Згідно викладеного в п. 3.3.2. договору банк, також, взяв на себе зобов'язання вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1 договору).
10.03.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до договору на розрахунково-касове обслуговування №49 від 10.10.2008, у якому сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.1 розділу 1 «Предмет договору», згідно яких банк відкриває клієнту поточний рахунок №260094885701 в доларах США, №260094885701 в російських рублях та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором.
Відповідач листом від 05.01.2015 повідомив позивача про відкриття з 16.03.2015 нових рахунків №26004035594601 у гривнях, №26004035594601 у доларах США, №26004035594601 у російських рублях замість рахунків позивача, відкритих раніше.
Згідно довідки відповідача від 27.04.2015 №9-313900/20, яка була надана позивачу, станом на 16.03.2015 Мале приватне підприємство «Джо» має відкриті у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» рахунки №26004035594601 у гривнях, №26004035594601 у доларах США, №26004035594601 у російських рублях.
З довідки відповідача від 22.04.2015 №9-313900/18 вбачається, що на поточному рахунку позивача №26004035594601 залишок коштів станом на 20.04.2015 становить 1696008 грн. 78 коп.
З виписки від 18.05.2015 відповідача по особовому рахунку позивача №26004035594601 вбачається наявність на рахунку залишку грошових коштів у сумі 3209378 грн. 59 коп.
Позивачем було надано відповідачу платіжне доручення №18 від 18.05.2015 (далі за текстом - платіжне доручення) на перерахування грошових коштів у сумі 3208378 грн. з рахунку №26004035594601, платник МПП «Джо», код 22793952, банк платника АТ «Банк «Фінанси та кредит», код банку 300131 на рахунок №2600700018631, одержувач МПП «Джо», код 22793952, Банк одержувача Ф-я АТ «Укрексімбанк», Черкаси, код банку 354789. Вказане платіжне доручення надійшло до банку 18.05.2015, про що свідчить відповідна відмітка відповідача.
Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем вимог щодо перерахування коштів згідно платіжного доручення, просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» виконати платіжне доручення №18 від 18.05.2015, яке подано Малим приватним підприємством «Джо» та перерахувати грошові кошти в розмірі 3208378 грн. з рахунку №26004035594601, платник МПП «Джо», код 22793952, банк платника АТ «Банк «Фінанси та кредит», код банку 300131 на рахунок №2600700018631, одержувач МПП «Джо», код 22793952, Банк одержувача Ф-я АТ «Укрексімбанк», Черкаси, код банку 354789.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до ст.ст. 21 та 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. За приписами п. 22.7 ст. 22 вказаного Закону, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у прийнятті до виконання платіжного доручення № 18 від 18.05.2015 та повернення його позивачу без виконання з встановлених законом підстав.
Відповідно до ст. 30 України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. При цьому, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Так, за приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У відповідності до 2.1. договору передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Отже, оскільки умовами договорів не передбачено іншого, то відповідач був зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження (пункт 8.1 ст. 8 Закону України України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі, зокрема, порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач мав передбачені законом підстави обмежувати права позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на рахунку останнього.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Отже, невиконанням наданого позивачем платіжного доручення № 18 від 18.05.2015 та неперерахування коштів за вказаними у ньому реквізитами, є порушенням з боку відповідача встановлених договором та зазначеними нормами законодавства зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача, а відтак, позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення № 18 від 18.05.2015 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, з 01.01.2014 розмір судового збору за подання до господарського суду позовних заяв немайнового характеру становить 1218 грн., а за подання позовних заяв майнового характеру - не менше 1827 грн. та не більше 73080 грн.
Предметом поданого позову є зобов'язання відповідача виконати подане позивачем платіжне доручення на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування. З огляду на це суд дійшов висновку, що фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.
У підпунктах 1.6 та 1.24 пункту 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» також надано тлумачення, що документом на переказ є, зокрема, паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу та їх клієнтами для передачі доручень на переказ коштів, а переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Отже, із наведеного тлумачення також вбачається, що наслідком зобов'язання банку виконати платіжне доручення буде рух певної конкретної визначеної у дорученні суми грошових коштів, які відповідно можуть бути вартісно оцінені.
Висновку про те, що вимога виконати платіжне доручення є майновою вимогою дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.03.2015 № 3-24гс15, який вказав, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
При цьому висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відтак, суд доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення направлені на захист майнового інтересу позивача та підлягають вартісній оцінці по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати, та отже такі позовні вимоги є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.
Із платіжного доручення №166 від 28.04.2015 вбачається, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1218 грн.
Враховуючи те, що заявлена вимога є майновою, суд дійшов висновку, що позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 64167 грн. 56 коп.
Враховуючи часткову сплату позивачем судового збору при зверненні до суду із даною позовною заявою в розмірі 1218 грн., з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 62949 грн. 56 коп. несплаченого судового збору.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, вул. Артема, 60, МФО300131, код 09807856) виконати платіжне доручення №18 від 18.05.2015, подане Малим приватним підприємством «Джо» (20708, Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, буд. 7, код 22793952) та перерахувати грошові кошти в сумі 3208378 (три мільйони двісті вісім тисяч триста сімдесят вісім) грн. з рахунку №26004035594601, платник МПП «Джо», код 22793952, Банк платника АТ Банк «Фінанси та Кредит», код банку 300131, на рахунок №2600700018631, одержувач МПП «Джо», код 22793952, Банк одержувача Ф-я АТ «Укрексімбанк», Черкаси, код банку 354789, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, вул. Артема, 60, МФО300131, код 09807856) на користь Малого приватного підприємства «Джо» (20708, Черкаська область, м. Сміла, вул.. Промислова, буд. 7 код 22793952) 64157 грн. 66 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Малого приватного підприємства «Джо» (20708, Черкаська область, м. Сміла, вул.. Промислова, буд. 7 код 22793952) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 62949 грн. 56 коп., видати наказ.
В судовому засіданні 09.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 11.06.2015.
Суддя В.О. Демидов