номер провадження справи 12/78/15
04.06.2015 Справа № 908/2359/15-г
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2359/15-г
позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Донецьк
про стягнення 607777,33 грн.
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Саланська І.Л., довіреність б/н від 20.03.15 р.
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 28.05.2015 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 04.06.2015 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення заборгованості в сумі 607777,33 грн. за договором фінансового лізингу № L391-03/07 від 22.03.2007 року.
05.05.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, до яких останній надає на виконання вимог суду наступні документи: копію довідки від 28.04.2015 року про ненадходження коштів від ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на рахунок № 2600514928 за період з 28.02.2014 року до 06.06.2014 року, копію виписки по рахунку № 26008439273 за період з 07.06.2014 року по 28.04.2015 року. При цьому позивач в поясненнях виклав детальний розрахунок заборгованості відповідно до додаткової угоди від 28.02.2014 року до договору фінансового лізингу № L391-03/07 від 22.03.2007 року. Вказує, що всього заборгованість відповідача за рахунками, яка визнана відповідачем та визначена угодою до договору, складає 607777,33 грн. Разом з тим зазначає, що ним не заявлені вимоги про стягнення пені за рахунками, які також були визнані відповідачем зазначеною угодою до договору. Також вказує, що відповідно до наданих копій довідки від 28.04.2015 року та виписки по рахунку станом на 28.04.2015 року підтверджується, що з дати укладення угоди до договору, тобто з 28.02.2014 року до 28.04.2015 року відповідачем не виконані належним чином зобов'язання/боргові зобов'язання щодо сплати заборгованості по рахункам, ані до 31.09.2014 року, ані на дату подання цих пояснень до позову.
25.05.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній виклав детальний розрахунок суми заборгованості відповідно до додаткової угоди від 28.02.2014 року до договору фінансового лізингу № L391-03/07 від 22.03.2007 року. Вказує, що всього заборгованість відповідача за рахунками, яка визнана відповідачем та визначена угодою до договору, складає 607777,33 грн. Разом з тим зазначає, що ним не заявлені вимоги про стягнення пені за рахунками (в сумі 62143,11 грн.), які також були визнані відповідачем зазначеною угодою до договору. Разом з тим, зазначає, що відповідно до наданих копій довідки від 28.04.2015 року та виписки по рахунку станом на 28.04.2015 року, які містяться в матеріалах справи, підтверджується, що з дати укладення угоди до договору, тобто з 28.02.2014 року до 28.04.2015 року відповідачем не виконані належним чином зобов'язання/боргові зобов'язання щодо сплати заборгованості по рахункам, ані до 30.09.2014 року, ані на дату подання цих пояснень до позову.
28.05.2015 року до суду від відповідача надійшло клопотання згідно приписів ст. 41 ГПК України про призначення судово-бухгалтерської експертизи з посиланням на ті обставини, що після ознайомлення з матеріалами справи ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" стало зрозуміло, що у позовній заяві позивач зазначає суму боргу, яка не відповідає розміру лізингових платежів, визначених в договорі фінансового лізингу (оренди) № LC391-03/07 від 22.03.2007 року. Вказує, що виставлені позивачем рахунки не містять порядку розрахунку лізингових платежів, у той час як розділ 4 договору фінансового лізингу передбачає порядок розрахунку лізингового платежу із застосуванням багатьох складових. При цьому зазначає, що дана обставина суттєво ускладнює можливість відповідача перевірити, чи відповідають розраховані позивачем суми лізингових платежів умовам договору фінансового лізингу (оренди) № LC391-03/07 від 22.03.2007 року. Вважає, що враховуючи наведене не є можливим встановити правильність визначення позивачем розміру та складу лізингових платежів та відповідно обсяг виконання зобов'язань відповідачем за даним договором без спеціальних знань. Просить призначити проведення у справі судово-бухгалтерської експертизи, виконання якої доручити судовому експерту Машиніченко Олександру Анатолійовичу на предмет встановлення правильності нарахування ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" лізингових платежів та повноти виконання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № LC391-03/07 від 22.03.2007 року, на вирішення судового експерта поставити наступні запитання: «Чи підтверджується документально заборгованість відповідача відповідно до умов договору фінансового лізингу № LC391-03/07 від 22.03.2007 року та у якому розмірі? Чи відповідають суми, зазначені у позовній заяві, умовам договору фінансового лізингу? У якому розмірі підтверджуються витрати позивача, пов'язані з веденням (обслуговуванням) договору фінансового лізингу? Вказує, що обов'язок щодо сплати вартості проведення даної експертизи покласти на відповідача.
02.06.2015 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення, згідно з якими останній заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про призначення економічної експертизи. Так, позивач зазначає, що 22.03.2007 року між ним та ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" був укладений договір фінансового лізингу № L391-03/07 від 22.03.2007 року, згідно з п. 1.1. якого Лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. При цьому вказує, що у зв'язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості за рахунками, сторони досягли згоди щодо внесення змін до договору додатковою угодою від 28.02.2014 року. Так, відповідно до п. 1.1. цієї угоди до договору Лізингоодержувач (відповідач) визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед Лізингодавцем (позивач) та зобов'язується сплатити в розмірі та строк, визначений сторонами. Разом з тим зазначає, що всього заборгованість відповідача за рахунками, яка визнана відповідачем та визначена угодою до договору, складає 607777,33 грн. Вважає, що згідно додаткової угоди від 28.02.2014 року до договору відповідачем визнана прострочена заборгованість за рахунками, засвідчено та визнано відповідачем, що на дату укладання цієї угоди зобов'язання відповідача (Лізингоодержувача) перед Лізингодавцем (позивачем) за договором не виконані в повному обсязі та відповідно до умов, визначених договором. Також вказує, що відповідно до наданих копій довідки від 28.04.2015 року та виписки по рахунку станом на 28.04.2015 року, які містяться в матеріалах справи, підтверджується, що з дати укладення угоди до договору, тобто з 28.02.2014 року до 28.04.2015 року відповідачем не виконані належним чином зобов'язання/боргові зобов'язання щодо сплати заборгованості по рахункам, до 30.09.2014 року. Просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення економічної експертизи.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
При цьому згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Разом з тим умовами п. 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, клопотання про призначення судової експертизи, заявлене стороною у справі, повинно ґрунтуватися на певних доводах з наданням відповідних доказів.
Втім, в матеріалах справи міститься додаткова угода від 28.02.2014 року до договору фінансового лізингу, підписана обома сторонами у справі, за умовами якої сторони досягли згоди щодо внесення змін до договору, а саме узгодили порядок погашення відповідачем (який є Лізингоодержувачем) простроченої заборгованості за рахунками із зазначенням реквізитів рахунків, сум заборгованості по кожному з рахунків та строку оплати заборгованості. При цьому номери рахунків, їх дати, суми заборгованості по рахункам та строк оплати викладені сторонами в додатковій угоді у вигляді таблиці, та в п. 1.1. вказаної додаткової угоди зазначено, що Лізингоодержувач (відповідач) визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед Лізингодавцем (позивач) та зобов'язується сплатити в розмірі та строк, визначений у викладеній таблиці. Отже, підписавши вказану додаткову угоду відповідач погодився із зазначеними в ній сумами простроченої заборгованості по всім вказаним рахункам та зі строками погашення заборгованості. Саме рахунки, які вказані в додатковій угоді від 28.02.2014 року до договору фінансового лізингу, додані позивачем до позовної заяви в підтвердження заборгованості відповідача за договором в сумі 607777,33 грн., що є предметом спору в даній справі.
Таким чином, відповідач не довів суду необхідності призначення судово-бухгалтерської експертизи у даній справі, враховуючи наявність підписаної сторонами додаткової угоди від 28.02.2014 року до договору фінансового лізингу, а відтак відсутні підстави для її призначення судом. Крім того, в рахунках з 05.05.2010 року до 28.01.2013 року, виписаних на оплату лізингових платежів, міститься пояснення для клієнта щодо того, за якими значеннями розрахований кожний з цих рахунків.
Представник позивача в судове засідання 04.06.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2015 року проти позову заперечив.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 22.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", далі Лізингоодержувач, був укладений договір фінансового лізингу № L391-03/07, далі Договір.
До вказаного договору між сторонами були укладені угоди про внесення змін до Договору від 01.08.2007 року, 02.03.2009 року, 01.09.2009 року, 02.08.2010 року, 01.12.2010 року, 04.05.2011 року та додаткова угода від 28.02.2014 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі - «Договір купівлі-продажу») зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього Договору) (надалі - «Предмет лізингу»), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору) (надалі «Графік»), та не може бути менше одного року. Предмет лізингу передається Лізингоодержувачу для використання у його господарській діяльності.
Умовами п. п. 4.1. - 4.7. Договору визначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в Графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, в розмірі 15% від вартості Предмета лізингу; адміністративну комісію за організацію правочину в розмірі 0,5% від вартості Предмета лізингу, що становить 2823,47 гривень (дві тисячі вісімсот двадцять три гривні 47 копійок), в тому числі 20% ПДВ: 470,58 гривень (чотириста сімдесят гривень 58 копійок). Поточні лізингові платежі розраховуються на перше число місяця лізингового періоду. Комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним. Нарахування комісії за користування кредитними коштами за цим Договором починається з дня виконання Лізингодавцем дій по фінансуванню придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу. Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до Графіку з коригуванням їх загальної вартості на зміну курсу Національного банку України для Євро за правилами, наведеними в п. 3 Графіку.
Згідно з п. п. 5.1., 5.3., 5.4. Додатка № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в Гафіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Лізингоодежувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
Умовами п. п. 6.1., 6.2. Додатка № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингодавець має право змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):
- у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу;
- у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом Лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.
- у разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.
- в інших випадках, визначених Договором та додатками до нього. Змінений за правилами п. 6.1. цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Пунктом 8.1.4. Додатка № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) передбачений обов'язок Лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з п. 8.1. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно Графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даної справи судом.
Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору та додаткової угоди від 28.02.2014 року до договору належним чином не виконав свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 607777,33 грн., яку і намагається стягнути позивач.
Специфікацією (Додаток № 2 до договору, що є його невід'ємною частиною) (з врахуванням редакції угоди про внесення змін до Договору від 01.08.2007 року), підписаною сторонами у справі, визначено, що предметом лізингу є колесний коток HD 150TT фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, ціна якого з ПДВ складає 579350,42 грн.
Так, на виконання умов укладеного Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі предмету лізингу від 13.07.2007 року, який міститься в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів до договору сторонами у справі була підписана додаткова угода від 28.02.2014 року, далі - Додаткова угода.
Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди сторони досягли згоди щодо внесення змін до Договору фінансового лізингу № L391-03/07 від « 22» березня 2007 року (надалі за текстом цієї Угоди - «Договір»), та домовились про наступне: підписанням цієї Угоди Лізингоодержувач визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед Лізингодавцем та зобов'язується сплатити в розмірі та строк, визначений Сторонами:
№ рахункуДата рахунку Сума заборгованості за рахунком, грн. Дата сплати заборгованості за рахунком
L391-03/07/3004.01.2010 20 646,16 30.09.2014
L391-03/07/3101.02.2010 20 224,06 30.09.2014
L391-03/07/3201.03.2010 19 388,73 30.09.2014
L391-03/07/3301.04.2010 19 097,61 30.09.2014
L391-03/07/3405.05.2010 18 870,14 30.09.2014
L391-03/07/35-00201.06.2010 17 443,03 30.09.2014
L391-03/07/36-00401.07.2010 17 357,73 30.09.2014
L391-03/07/37-00802.08.2010 3 261,90 30.09.2014
L391-03/07/38-00901.09.2010 3 166,20 30.09.2014
L391-03/07/39-01001.10.2010 3 436,93 30.09.2014
L391-03/07/40-01201.11.2010 22 830,44 30.09.2014
L391-03/07/41-01601.12.2010 3 221,40 30.09.2014
L391-03/07/43-02501.04.2011 3418,11 30.09.2014
L391-03/07/44-02601.04.2011 3 447,18 30.09.2014
L391-03/07/48-03301.07.2011 33 563,82 30.09.2014
L391-03/07/49-03501.08.2011 34 214,16 30.09.2014
L391-03/07/50-03701.09.2011 34 655,10 30.09.2014
L391-03/07/51-03903.10.2011 32 390,94 30.09.2014
L391-03/07/52-04101.11.2011 33 605,03 30.09.2014
L391-03/07/53-04501.12.2011 32 237,79 30.09.2014
L391-03/07/ev -04606.12.2011 66,00 30.09.2014
L391-03/07/54-04803.01.2012 30 949,97 30.09.2014
L391-03/07/55-05001.02.2012 31 607,41 30.09.2014
L391-03/07/56-05201.03.2012 32 222,38 30.09.2014
L391-03/07/57-05402.04.2012 32 008,28 30.09.2014
L391-03/07/58-05603.05.2012 31 710,82 30.09.2014
L391-03/07/59-05801.06.2012 29 739,93 30.09.2014
L391-03/07/60-06002.07.2012 32 472,98 30.09.2014
L391-03/07/v-06102.07.2012 5 793,50 30.09.2014
L 391-03/07/ev-06302.08.2012 2 374,80 30.09.2014
L391-03/07/еv-07028.01.2013 2 374,80 30.09.2014
L391-03/07/р-07514.06.2013 7 742,90 30.09.2014
L391-03/07/р-07б15.07.2013 7 143,46 30.09.2014
L391-03/07/р-07716.08.2013 7 226,72 30.09.2014
L391-03/07/р-07817.09.20136 910,37 30.09.2014
L391-03/07/р-07915.10.2013 6 494,06 30.09.2014
L391-03/07/р-08020.11.2013 6 710,53 30.09.2014
L391-03/07/р-08118.12.2013 6 494,03 30.09.2014
L391-03/07/р-08217.01.2014 6 710,54 30.09.2014
L391-03/07/р-08317.02.2014 6 710,50 30.09.2014
Згідно з п. 1.2. Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що підписанням цієї Угоди, Лізингоодержувач засвідчує та визнає, що на дату укладання цієї Угоди зобов'язання Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором не виконані в повному обсязі та відповідно до умов, визначених Договором.
Пунктом 1.3. Додаткової угоди сторони визначили, що виконання зобов'язань/боргових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченими. Встановити кінцеву дату виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 30.09.2014 року (зобов'язання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов'язань).
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди ця угода становить повну домовленість між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем та є невід'ємною частиною Договору.
Матеріали справи свідчать, що у відповідності з умовами Додаткової угоди до Договору позивачем були виписані відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів на загальну суму 607777,33 грн., зокрема:
- рахунок-фактура № L391-03/07/30 від 04.01.2010 року на суму 20646,16 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/31 від 01.02.2010 року на суму 20224,06 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/32 від 01.03.2010 року на суму 19388,73 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/33 від 01.04.2010 року на суму 19097,61 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/34 від 05.05.2010 року на суму 18870,14 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/35-002 від 01.06.2010 року на суму 17443,03 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/36-004 від 01.07.2010 року на суму 17357,73 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/37-008 від 02.08.2010 року на суму 3261,90 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/38-009 (акт виконаних робіт) від 01.09.2010 року на суму 3166,20 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/39-010 від 01.10.2010 року на суму 3416,93 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/40-012 від 01.11.2010 року на суму 22830,44 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/41-016 (акт виконаних робіт) від 01.12.2010 року на суму 3221,40 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/43-025 (акт виконаних робіт) від 01.04.2011 року на суму 3418,11 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/44-026 (акт виконаних робіт) від 01.04.2011 року на суму 3447,18 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/48-033 (акт виконаних робіт) від 01.07.2011 року на суму 34657,51 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/49-035 (акт виконаних робіт) від 01.08.2011 року на суму 34214,16 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/50-037 (акт виконаних робіт) від 01.09.2011 року на суму 34655,10 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/51-039 (акт виконаних робіт) від 03.10.2011 року на суму 32390,94 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/52-041 (акт виконаних робіт) від 01.11.2011 року на суму 33605,03 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/53-045 від 01.12.2011 року на суму 32237,79 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/ev-046 (акт виконаних робіт) від 06.12.2011 року на суму 66,00 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/54-048 (акт виконаних робіт) від 03.01.2012 року на суму 30949,97 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/55-050 (акт виконаних робіт) від 01.02.2012 року на суму 31607,41 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/56-052 (акт виконаних робіт) від 01.03.2012 року на суму 32222,38 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/57-054 (акт виконаних робіт) від 02.04.2012 року на суму 32008,28 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/58-056 (акт виконаних робіт) від 03.05.2012 року на суму 31710,82 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/59-058 (акт виконаних робіт) від 01.06.2012 року на суму 29739,93 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/60-060 (акт виконаних робіт) від 02.07.2012 року на суму 32472,98 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/v-061 від 02.07.2012 року на суму 5793,50 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/ev-063 (акт виконаних робіт) від 02.08.2012 року на суму 2374,80 грн.;
- рахунок-фактура № L391-03/07/еv-070 (акт виконаних робіт) від 28.01.2013 року на суму 2374,80 грн.
Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати лізингових платежів у визначений умовами Додаткової угоди до договору строк не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 607777,33 грн.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір фінансового лізингу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 806 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Положеннями ст. 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Приписами ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997 року за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Приписами ч. 2 ст. 11 вказаного Закону України визначені обов'язки Лізингоодержувача, зокрема:
1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
3) своєчасно сплачувати лізингові платежі та інші обов'язки.
Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсацію відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Строки та порядок сплати лізингових платежів узгоджено сторонами у Додатку № 4 до Договору, зокрема в п. 5.3. Договору. Так, вказаним пунктом передбачено, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
З врахуванням умов п. 1.3. Додаткової угоди до Договору кінцевою датою виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором є 30.09.2014 року (зобов'язання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов'язань).
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не здійснив оплату поточних лізингових платежів за виписаними на оплату рахунками згідно умов Додаткової угоди до Договору у визначений умовами п. 1.3. угоди строк.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором та додатковою угодою до нього щодо не здійснення оплати поточних лізингових платежів, а також доведено порушення відповідачем строку їх оплати, встановленого умовами додаткової угоди до договору, а наявність заборгованості в розмірі 607777,33 грн. підтверджується виписаними на оплату рахунками-фактурами, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" заборгованості в сумі 607777,33 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача з приводу того, що виставлені позивачем рахунки не містять порядку розрахунку лізингових платежів судом не приймаються з огляду на наступне. В рахунках з 05.05.2010 року до 28.01.2013 року міститься пояснення для клієнта щодо того, за якими значеннями розрахований кожний з вказаних рахунків. Разом з тим, в матеріалах справи міститься додаток № 1 до Договору фінансового лізингу (Графік платежів), підписаний обома сторонами у справі, згідно з яким сторони погодили розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальну суму та порядок сплати. Крім того, розмір заборгованості за виписаними позивачем рахунками на оплату лізингових платежів був узгоджений сторонами самостійно відповідно до додаткової угоди від 28.02.2014 року до договору, яка підписана сторонами та скріплена печатками їх підприємств. Вказані обставини кореспондуються з приписам ст. 627 ЦК України. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач з листами щодо роз'яснення порядку розрахунку лізингових платежів за виписаними рахунками до позивача не звертався, письмових претензій щодо сум, зазначених у виписаних актах не заявляв. Натомість відповідач, заперечуючи проти сум, вказаних позивачем в рахунках-фактурах про сплату лізингових платежів, контррозрахунку сум поточних лізингових платежів суду не надав.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 12155,55 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 629, 638, 639, 806 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 292 ГК України, ст. ст. 1, 2, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2, код ЄДРПОУ 32794511, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657, заборгованість в сумі 607777 (шістсот сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 33 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 12155 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 55 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 09.06.2015 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.