09.06.15р. Справа № 904/3151/15
За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОТЕК", м.Дніпропетровськ
до Відповідача-1: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВДМ АЗОВ-ДОН", с. Фрунзе, Генічеський район, Херсонська область
Відповідача-2: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРМАДА ЛТД", м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 1 610 001,75 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: Талоконов К.В. - довіреність № 1401/14-2 від 14.01.14;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОТЕК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВДМ АЗОВ-ДОН" та до Відповідача-2: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРМАДА ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 1 610 001,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань покладених на нього згідно Договору фінансового лізингу № 120АФ-13 від 04.11.13.
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання. Надав заяву про відмову від частини позовних вимог до Відповідача-2.
Представники відповідача -1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 09.06.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Позивачем (лізингодавець) та Відповідачем-1 (лізингоодержувач) укладений Договір фінансового лізингу № 120АФ-13 від 04.11.13 (Договір). Згідно предмету договору, лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування Предмет лізинг), а лізингоодержувач приймає Предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість Майна на момент укладення Договору наведені в Додатку №1 «Специфікація». Відповідно до п. 4.2 Договору передача лізингодавцем і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акту приймання-передачі майна. Майно вважається переданим лізингоодержувачу з дати підписання акта приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.806 ЦК України, а договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором. Так, на виконання умов Договору сторонами був укладений акт приймання-передачі від 26.12.2013 р., відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу.
За умовами п. 3.1 Договору усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього Договору та Додатку №2 «Графік внесення лізингових платежів» до Договору (надалі - Графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, вказаний у цьому Договорі.
Відповідно до п. 3.4 Договору розмір, склад, терміни сплати Лізингових платежів встановлюються в Графіку. Сума чергового Лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах СІНА), зазначеної в Графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати Лізингоодержувачем чергового Лізингового Платежу, зазначеного в Графіку (надалі - міжбанківський курс Графіку). Такий порядок застосовується до усіх Лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті або залишаються несплаченими, згідно з Договором.
Згідно п. 3.4.1. Договору у випадку, якщо лізингоодержувач здійснить оплату лізингового платежу після строку його оплати, вказаного в Графіку, і на дату фактичної оплати лізингового платежу міжбанківський курс фактичної оплати лізингового платежу буде більшим, ніж міжбанківський курс Графіку, лізингоодержувач зобов'язаний здійснити оплату такого лізингового платежу, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати.
Керуючись п. 3.4.1. Договору, усі несплачені відповідачем-1 лізингові платежі розраховуються виходячи з курсу продажу долару США, встановленому у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформованим на 16:00 за Київським часом на дату (останній робочій день), що передує даті складання цієї позовної заяви, а саме на 24.02.2015 р., тобто 33,5 грн. за 1 долар США.
Згідно таблиці №1, яка міститься в матеріалах позовної заяви, відповідач-1 не здійснив за Договором належні до сплати суми лізингових платежів за період з 20.05.2014 р. по 20.01.2015 р. Станом на час розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 1 424 696,38 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1 424 696,38 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 8.1 Договору у випадку, якщо відповідач -1 порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, він сплачує Позивачу штраф у розмірі: 0,2 відсотка від суми простроченого лізингового платежу за кожен випадок порушення строків оплати лізингового платежу. Кожним випадком порушення відповідачем 1 строків оплати лізингового платежу є, зокрема, кожен день прострочення оплати лізингового платежу.
У з зв'язку з порушення оплати відповідачем-1 1 лізингових платежів за Договором позивач нарахував йому штраф в сумі 135 934,30 грн. за період з 21.05.14 по 25.02.15 по кожному строку платежу окремо. Розрахунок штрафу, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 135 934,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у зв'язку із порушенням умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат.
Розрахунок 3% річних, та інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про стягнення 3 % річних за прострочення оплати лізингових платежів за період за період з 21.05.14 по 25.02.15 по кожному строку платежу окремо у розмірі 5 773,39 грн. та інфляційні втрати за періоди з червня 2014 по січень 2015, з липня 2014 по січень 2015, з серпня 2014 по січень 2015, з вересня 2014 по січень 2015, з жовтня 2014 по січень 2015, з листопада 2014 по січень, з грудня 2014 по січень 2015, за січень 2015 в сумі 43 597,68 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
У забезпечення виконання лізингоодержувачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу між Позивачем (кредитор) та Відповідачем-2 (поручитель) був укладений Договір поруки від 04.11.13 (Договір поруки), згідно умов якого поручитель зобов'язався в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань Відповідачем - 1 своїх зобов'язань, за договором Договору фінансового лізингу № 120АФ-13 від 04.11.13, укладеним між кредитором та боржником.
Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за основним договором на суму , яка дорівнює 100 000,00 грн.
У разі невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 в термін до 21.01.2015 р. зобов'язань за Договором з оплати лізингових платежів, відповідач 2 зобов'язаний у термін до 30.01.2015 р. перерахувати на розрахунковий рахунок позивача відповідні грошові кошти ( п. 3.2 договору поруки).
Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність «поручителя».
У зв'язку з невиконанням відповідачем - 1 зобов'язань за Договором, позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою № 0202/15-1юр від 02.02.2015 р., яку відповідач-2 отримав 05.02.15 (а.с.21). Однак, відповідач-2 порушив свої зобов'язання і не оплатив суму замість відповідача-1.
У судовому засіданні 09.06.15 Позивач надав заяву про відмову від позову в частині вимог до відповідача-2 в розмірі 100 000,00 грн., За таких обставин, між позивачем та відповідачем-1 відсутній предмет спору на суму 100 000,00 грн.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження в справі припиняється, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку. За наявності у справі кількох позивачів відмова одного з них від позову не є перешкодою для розгляду справи за участю інших позивачів.
Отже, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача-2 суми основного боргу в розмірі 100 000,00 грн., підлягає припиненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Наслідки припинення провадження за п. 4 ст. 80 ГПК України, судом оголошено у судовому засіданні, позивачу роз'яснені.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача-1, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВДМ АЗОВ-ДОН" (75546, Херсонська область, Генічеський район, с. Фрунзе, вул. Великі Берестяни,б.50, код 34608527) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОТЕК" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1, код 32232765) заборгованість в розмірі 1 424 696,38 грн., штраф - 135 934,30 грн., 3% річних - 5 773,39 грн., інфляційні втрати - 43 597,68 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 200,03 грн.
Провадження у справі в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРМАДА ЛТД" суми боргу в розмірі 100 000,00 грн. - припинити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 15.06.15.
Суддя М.О.Ніколенко