02.06.15р. Справа № 904/2259/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕУС", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ
про стягнення 194 017,79 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: Максимов В.В., довіреність № б/н від 27.05.2015 року, представник;
від відповідача: Бурганова С.В., довіреність № 227 від 17.01.2015року, начальник юридичного управління
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕУС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", в якому просить:
Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" грошові кошти в сумі 194 017,79 грн., яка складається з 179 348,00грн. - збитків, 13 045,96грн. - індексу інфляції; 1623,83грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку відповідач 05.09.2014р. не виконав платіжні доручення позивача № 1198 на суму 26 398,00грн. та № 1199 від 150 000грн.
Зазначені суми позивач вважає збитками, які просить стягнути з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь період прострочення виконання зобов'язання.
Відповідач позов не визнає, просить відмовити позивачу в задоволенні позову, 12.05.15р. подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач не понесе збитків, грошові кошти залишились на його рахунку, невиконання платіжних доручень є наслідком введення в банку тимчасової адміністрації. Крім того, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" з вимогою про визнання кредиторських вимог в сумі 198 774,92грн., яка внесена до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між Публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕУС" був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В10-0839/Т від 05.11.2012р.
Згідно з п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунок/ку Клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.2. Договору Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта за цим Договором в межах залишку коштів на рахунку клієнта та на початок операційного дня.
Позивач 05.09.2014р. надав для виконання платіжні доручення № 1198 на суму 26 398,00грн. та № 1199 від 150 000грн., які банком не були виконані, що і стало причиною звернення ТОВ "ВЕДЕУС" до суду.
Відповідач проти позову заперечує, в поданому письмовому відзиві на позовну заяву зазначає про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "АКТАБАНК" На його думку, задоволення позовних вимог позивача господарським судом стане порушенням закону, а саме ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних. Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" з вимогою про визнання кредиторських вимог в сумі 198 774,92грн., яка внесена до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, тому збитки у позивача відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.09.2014р. № 90 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКТАБАНК", винесеного на підставі Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014р. № 576 „Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК".
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" запроваджено строком на три місяці з 17.09.2014р. по 17.12.2014р.
Згідно з ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно боржника; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відповідно до ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що банківська установа має право здійснювати банківську діяльність виключно на підставі ліцензії Національного банку України.
Оскільки зобов'язання Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" про виконання. платіжних доручень від 05.09.2014р № 1198 на суму 26 398,00грн. та № 1199 від 150 000грн., є частиною банківської діяльності відповідача, здійснення якої припиняється під час тимчасової адміністрації, з моменту відкликання банківської ліцензії, відмова відповідача здійсненні платіжних операцій з розрахункового рахунка позивача, є законною та обґрунтованою.
Крім того, позивач вимагає стягнути грошові кошти в сумі невиконаних платіжних доручень як понесені ним збитки.
Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Грошові кошти від невиконаних платіжних доручень залишились на розрахунковому рахунку позивача. Тобто позивач не поніс жодних втрат у зв'язку з невиконанням платіжних доручень. Отже, наявність у нього збитків позивачем не доведена.
Крім того, 16.01.2015р. на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за № 6 в ПАТ "АКТАБАНК" розпочато процедуру ліквідації строком на 1 рік до 16.01.2016р. Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" з вимогою від 27.01.2015р. про визнання кредиторських вимог в сумі 198 774,92грн.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.04.2015р. прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "АКТАБАНК"
Зазначена вище вимога позивача внесена до Реєстру акцептованих вимог кредиторів. Що підтверджено довідкою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зазначене також підтверджує відсутність збитків у позивача, що є підставою для відмови у позові в частині стягнення збитків в сумі 179 348,00грн.
За відсутності підстав для стягнення збитків відсутні також і підстави для стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов'язання з виконання платіжних доручень позивача.
До того ж, згідно з п. 5.2. Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Тобто, нарахування позивачем індексу інфляції та трьох процентів річних на суму визначену ним як збитки є безпідставним.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
08.06.2015р.
Суддя В.Г.Бєлік