10.06.15р. Справа № 904/8771/14
За позовом Компанії "Камелі Бізнес ЛТД", м. Вікторія, Мае, Республіка Сейшельські острови
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ
про визнання кредитного договору № 120613/2-КЛН від 12.06.2013 року недійсним
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Компанія "Камелі Бізнес ЛТД" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро" (далі - відповідач-1) та до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним кредитного договору № 120613/2-КЛН від 12.06.2013 року. Судовий збір у сумі 1 218,00 грн. позивач просить покласти на відповідачів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро" щодо укладення кредитного договору № 120613/2-КЛН від 12.06.2013 року прийняте неповноважними особами - учасниками цього товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на підставі протоколу №22/01/13 від 22.01.2013 року, тобто до укладення вказаного кредитного договору, повністю відступили за договорами купівлі-продажу №№ 1, 2 від 22.01.2013 року свої корпоративні права позивачеві і вийшли зі складу товариства.
Правовою підставою недійсності оспорюваного кредитного договору позивач вважає частини другу, третю статті 203 та статтю 215 Цивільного кодексу України.
Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" у відзиві на позов проти позову заперечує з підстав його незаконності та необгрунтованості. Зокрема, відповідач-2 зазначає, що позивач набув би корпоративних прав щодо ТОВ "Актив-Агро" лише після державної реєстрації змін до установчих документів. Стосовно спірного кредитного договору вказує на те, що він був укладений відповідно до чинного законодавства (а.с. 77 - 80 том 1).
Відповідач-1 письмового відзиву на позов не надав.
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 10.11.2014 року з призначенням розгляду справи на 01.12.2014 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2014 року (з урахуванням ухвали суду від 26.03.2015 року про виправлення описки) провадження у справі було зупинено з призначенням розгляду справи на 10.06.2015 року у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду.
На вказану ухвалу господарського суду відповілач-2 подав апеляційну скаргу, яка постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.01.2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 року, була залишена без змін.
До початку розгляду справи по суті позивач, посилаючись на статті 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, а також на свої процесуальні права, передбачені статтею 22 цього Кодексу, подав 24.04.2015 року до суду клопотання за підписом директора Жубер Е.С. про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову.
Представники сторін у судове засідання 10.06.2015 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи, призначеної на 10.06.2015 року, були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення представникам сторін поштового відправлення (а.с. 121, 124, 217, 219, 222, 223 том 1).
Також доказом належного повідомлення позивача про розгляд справи є супровідний лист від 17.03.2015 року про виконання судового доручення (а.с. 224 - 245 том 1).
Ухвалою господарського суду від 27.04.2015 року сторони були повідомлені про відмову позивача від позову та про його заяву про припинення провадження у справі з одночасним роз'ясненням наслідків припинення провадження у справі внаслідок відмови позивача від позову, передбачених частиною другою статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги посилання позивача у поданому ним клопотанні про припинення провадження у справі на статті 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави дійти висновку, що позивач ознайомлений та усвідомлює наслідки частини другої статті 80 вказаного Кодексу, згідно з якою у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
За змістом частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Відповідно до приписів статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
За частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
За обставинами справи суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову. Правових ознак порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу чи інших осіб внаслідок відмови позивача від позову не вбачається.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною третьою статті 80 цього Кодексу про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачені підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону як про одну із підстав для повернення судового збору, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (пункт 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст.ст. 22, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Прийняти відмову позивача від позову.
Припинити провадження у справі № 904/8771/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 10.06.2015 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя І.І. Колісник