Рішення від 12.06.2015 по справі 903/455/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

09 червня 2015 р. Справа № 903/455/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика", м. Луцьк

про стягнення 198 595,60грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Коваль О.С., дов. №5 від 02.06.2015р.

від відповідача: Коберський А.П., дов. б/н від 12.12.2014р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 09.06.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В судовому засіданні 09.06.2015р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 09.06.2015р. до 15:30год. для ознайомлення з матеріалами справи, поданими в судовому засіданні 09.06.2015р.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд"-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" - про стягнення 171 761,35 грн., в тому числі 136 261,28грн.-основного боргу згідно договору підряду на виконання робіт №01/09/14-31 від 01.09.2014р., 6 744,93грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання згідно п. 6.2. договору підряду від 01.09.2014р. за період з 12.01.2015р. по 20.04.2015р., 1 108,76грн.-3% річних за період з 12.01.2015р. по 20.04.2015р. та 27 646,38грн.-суми індексу інфляції за період з січня 2015р. по березень 2015р. згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем, взятих на себе зобов'язань по оплаті робіт, у встановлені договором підряду на виконання робіт №01/09/14-31 від 01.09.2014р., строки.

Ухвалою суду від 27.04.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 27.05.2015р. на 10:00год.

22.05.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшов до суду супровідний лист №2005/15 від 20.05.2015р. (вх.№01-54/4824/15), яким він долучив до матеріалів справи розрахунок суми основного боргу за договором підряду №01/09/14-31 від 01.09.2014 року, оригінал квитанції №78-2004 від 19.05.2015р., копії довідки з ЄДРПОУ від 12.05.2015р., супровідного листа від 07.05.2015р. №1707, акту звіряння взаєморозрахунків між ТзОВ «Імперіал-Буд» та ТзОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» за період з 01.01.2014р. по 12.05.2015р., виписки з банківського рахунку позивача, повідомлення №2005/15-1 від 20.05.2015р., статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд", затвердженого загальними зборами учасників протоколом №1 від 01.10.2012р., зареєстрованого 02.10.2012р. за №10671020000018174 та наказу №15 від 23.11.2012р.

Вказав, що позивач позбавлений можливості надати належним чином завірені копії платіжних доручень на виконання ухвали суду, оскільки платіжні доручення завіряє банк платника за зверненням самого платника. Платником в даному випадку є ТзОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика». Натомість, ТзОВ «Імперіал-Буд» надає копію виписки з власного банківського рахунку та акт звіряння взаєморозрахунків, що підтверджує надходження коштів саме в вказаному в позовній заяві та розрахунку суми основного боргу, розмірі.

В судовому засіданні 27.05.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2015р. звернувся до суду з клопотанням б/н (вх.№01-54/5015/15 від 27.05.2015р.), в якому просив відкласти розгляд справи з метою подання обґрунтованих доводів по суті позовних вимог.

Крім того, долучив до матеріалів справи копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників протоколом №5/14 від 09.12.2014р., зареєстрованого 11.12.2014р. за №16631050003000568.

Ухвалою суду від 27.05.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача- додаткові пояснення щодо нарахування суми індексу інфляції; відповідача-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази часткової проплати; статут.

В судовому засіданні 09.06.2015р. представник позивача, збільшивши періоди нарахування пені, 3% річних та суми індексу інфляції, звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх.№01-65/175/15 від 09.06.2015р.), та просив стягнути з відповідача 198 595,60грн., в т.ч. 136 261,28грн.-основного боргу згідно договору підряду на виконання робіт №01/09/14-31 від 01.09.2014р., 10 083,33грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання згідно п. 6.2. договору підряду від 01.09.2014р. за період з 12.01.2015р. по 08.06.2015р., 1 657,53грн.-3% річних за період з 12.01.2015р. по 08.06.2015р. та 50 593,46грн.-суми індексу інфляції за період з січня 2015р. по квітень 2015р. згідно ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні 09.06.2015р. та письмових поясненнях №1/239 від 05.06.2015р. (вх.№01-54/5545/15 від 09.06.2015р.) представник відповідача позов заперечив, вказавши, що між ТзОВ "Імперіал-Буд" та ТзОВ "Понінківська картонно-паперова фабрика" 01.09.2014 року було укладено договір підряду №01/09/14-31 на виконання робіт по влаштуванню бетонного покриття.

Зазначив, що за результатами виконання умов договору в другій половині січня 2015 року сторони по справі підписали акт №2 (щодо влаштування щебеневого шару, гідроізоляції, армування та влаштування бетонної основи) за грудень 2014 року, однак при його підписанні представнику ТзОВ "Імперіал-Буд" відповідачем по справі було подано усні зауваження щодо якості виконаних робіт (щодо неякісного улаштування бетонних фундаментів під стійки транспортера), які, за усною домовленістю сторін, мали бути усунені на протязі 14 днів після підписання акту виконаних робіт і після усунення зауважень мала відбутися остаточна оплата робіт згідно згаданого вище акту (136 261,28 грн.). Незважаючи на неодноразові звернення ТзОВ "Понінківська картонно-паперова фабрика", зауваження позивачем усунено не було.

В судовому засіданні 09.06.2015р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 30хв. до 09.06.2015р. до 15:30год. для ознайомлення з матеріалами справи, поданими в судовому засіданні 09.06.2015р.

Після оголошеної судом перерви, представник позивача надав суду письмові заперечення на пояснення відповідача, в яких позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовниз вимог) підтримав та просив задовольнити останні, вказавши, що твердження відповідача щодо підписання актів виконаних робіт в другій половині січня 2015р. не підтверджені ніякими доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме як вбачається з письмових пояснень директора ТзОВ "Імперіал-Буд" Мельничук О.О., акт №1 за листопад підписано 30.11.2014р., акт №2 за грудень підписаний-31.12.2014р. Також підписання актів у вищевказані дати підтверджується і декларацією за грудень 2014р. та податковими накладними за вказаний період, які були виписані за результатом підписання актів виконаних робіт 31.12.2014р.

Зазначив, що вищезазначені акти виконаних робіт підписані без жодних зауважень зі сторони замовника. Претензій щодо якості робіт до моменту підписання актів, а також після їх підписання позивачу не надходило, будь-яких усних домовленостей між стороанми не було, а тому твердження відповідача щодо наявності будь-яких недоліків у виконаних позивачем роботах по спірному договору не відповідають дійсності.

Повідомив про сплату відповідачем 2 000,00грн. в рахунок погашення заборгованості за договором №01/09/14-31 від 01.09.2014р.

Долучив до матеріалів справи письмові пояснення директора ТзОВ "Імперіал-Буд" Мельничук О.О. №б/н від 25.05.2015р. та працівника ТзОВ "Імперіал-Буд" Тесленка В.Г. №б/н від 25.05.2015р., копії податкових накладних №21 від 31.12.2014р., №23 від 31.12.2014р., квитанцій №1 від 15.01.2015р. та №2 від 19.01.2015р. і податкову декларацію з податку на додану вартість.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням б/н від 09.06.2015р. (вх.№01-54/5541/15), яким просив долучити до матеріалів справи докази часткової проплати-копію платіжного доручення №872 від 08.06.2015р. на суму 2 000,00грн.

Водночас, клопотанням б/н від 09.06.2015р. (вх.№01-54/5542/15) долучив до матеріалів справи бухгалтерську довідку ТзОВ "Понінківська картонно-паперова фабрика" №1/244 від 09.06.2015р.

Заява про збільшення позовних вимог підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд" в межах повноважень, наданих довіреністю №5 від 02.06.2015р., не порушує законні права та інтереси сторін та приймається судом.

Відповідно до п. 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відтак, має місце нова ціна позову і згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог становить 198 595,60грн.

Визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

01 вересня 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд", в особі директора Мельничук Оксани Олександрівни, яка діє на підставі статуту (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика", в особі генерального директора Коренєва Сергія Миколайовича, котрий діє на підставі статуту, був укладений договір підряду №01/09/14-31, згідно з п.п. 1.1.-1.3. якого згідно цього договору виконавець зобов'язується своїми силами і засобами виконати якісно роботи по влаштуванню бетонного покриття середньою товщиною 170мм (загальною площею 1600м2), середньою товщиною 150мм (загальною площею 3853м2), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором. Склад, обсяг та вартість робіт, що будуть виконуватися виконавцем, визначаються у затвердженій у встановленому порядку договірній ціні, що є обов'язковим додатком до цього договору (додаток № 1). Виконавець зобов'язаний негайно інформувати замовника в тому випадку, якщо дотримання вказівок замовника загрожує придатності або якості роботи, що виконується.

В пунктах 2.1., 2.2. цього договору сторонами обумовлено, що вартість передбачуваних робіт включає в себе вартість матеріалів та вартість виконання робіт, що доручається виконавцю, за даним договором складає: загальна вартість з ПДВ 20% - 2 028 538,50, в тому числі ПДВ 20% - 338 089,75грн., згідно договірної ціни до договору (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Встановлена договірна ціна може змінюватися по письмовій згоді сторін у наступних нпадках: при зміні обсягів та видів робіт; при зміні цін на матеріально-технічні ресурси.

В розділі 3 даного договору визначено порядок розрахунків, згідно якого всі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на р/р виконавця тільки в національній валюті України з отриманням передоплати: "100 % від вартості матеріалів, та 50% від вартості робіт. Остаточний розрахунок фактично виконаних робіт замовник перераховує протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Термін оплати: перед початком робіт (не пізніше 6-ти банківських днів до початку робіт) перерахувати аванс в розмірі 100 % від вартості матеріалів, та 50% від вартості робіт, а саме 1 756 539,30грн. відповідно до п.п.2.1 та 2.3 даного договору; протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт здійснити остаточний розрахунок фактично виконаних робіт. Всі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються за фактично виконані роботи з урахуванням авансового платежу.

Пунктом 4.1. цього договору сторони погодили термін виконання робіт, а саме виконавець зобов'язаний виконати роботу по влаштуванню бетонного покриття на протязі 25-ти робочих днів, з моменту перерахування авансу та звільнення замовником приміщення.

Згідно п.п. 5.2.1.-5.2.3 п. 5.2. договору підряду замовник зобов'язаний прийняти за актом належно виконану роботу виконавцем відповідно до умов даного договору, та підписати акт виконаних робіт. В разі якщо на протязі 3-ох робочих днів, з моменту надання виконавцем замовнику акту виконаних робіт, даний акт не підписується і не надається замовником з письмовими зауваженнями, щодо якості робіт, то такий акт вважається підписаним. Замовник зобов'язаний оплатити виконавцю роботу, передбачену п.1.1. даного договору, в розмірах і строках, які встановлені договором. Замовник має право безперешкодного доступу до робіт виконавця для перевірки якості робіт, що виконується.

У відповідності п. 6.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт, замовник зобов'язаний виплатити виконавцю пеню в розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Пунктом 7.2. цього договору сторони погодили, що на недоробки, виявлені в період гарантійного терміну, складається дефектний акт за підписом обох сторін.

Згідно п. 9.1. договору підряду даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені відтиском їх печаток.

Крім того, між сторонами був підписаний і додаток №1 до договору №01/09/14-31 від 01.09.2014р. "Договірна ціна", згідно якого вартість передбачуваних робіт включає в себе вартість матеріалів та вартість виконання робіт, що доручається виконавцю, за даним договором та складає: загальна вартість з ПДВ 20% - 2 028 538,50, в тому числі ПДВ 20% - 338 089,75грн.

На виконання договору підряду та додатку №1 до нього, виконавцем виконано роботи по влаштуванню бетонного покриття на загальну суму 1 103 261,28 грн., що стверджується актами виконаних робіт № 1 за листопад 2014р., згідно якого вартість виконаних робіт з матеріалами становить 621 238,80грн. та №2 за грудень 2014р., згідно якого вартість виконаних робіт з матеріалами становить 482 022,48грн.

Дані акти приймання виконаних робіт підписано без зауважень уповноваженими представниками, скріплено відтиском печаток товариств.

Як встановлено судом замовником частково оплачено вартість виконаних виконавцем робіт в розмірі 967 000 грн., про що свідчать платіжні доручення від 09.09.2014р. № 543 на суму 500 000,00 грн. з призначенням платежу "будівельні роботи згідно дог. №01/09/14-31 від 01.09.2014р. у т.ч. ПДВ 83 333,33грн." та від 23.10.2014р. № 6512 на суму 467 000,00 грн. з призначенням платежу "будівельні роботи згідно дог. №01/09/14-31 від 01.09.2014р. у т.ч. ПДВ 77 833,33грн.".

Таким чином, у замовника виникла заборгованість перед виконавцем по оплаті виконаних останнім робіт, яка до моменту звернення позивача з позовом до суду складала 136 261,28грн., з розрахунку 1 103 261,28грн.-967 000,00грн., що і спричинило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Проте, як встановлено судом та підтверджується предстаниками сторін в судовому засіданні, відповідачем 08.06.2015р. (після звернення позивача з позовом та порушення судом провадження у справі) було сплачено на користь позивача 2 000,00грн., що стверджується платіжним дорученням №872 від 08.06.2015р.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами було укладено договір, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Договір підряду №01/09/14-31 від 01.09.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, в розділі 3 договору підряду визначено порядок розрахунків, згідно якого всі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на р/р виконавця тільки в національній валюті України з отриманням передоплати: "100 % від вартості матеріалів, та 50% від вартості робіт. Остаточний розрахунок фактично виконаних робіт замовник перераховує протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт. Термін оплати: перед початком робіт (не пізніше 6-ти банківських днів до початку робіт) перерахувати аванс в розмірі 100 % від вартості матеріалів, та 50% від вартості робіт, а саме 1 756 539,30грн. відповідно до п.п.2.1 та 2.3 даного договору; протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт здійснити остаточний розрахунок фактично виконаних робіт. Всі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються за фактично виконані роботи з урахуванням авансового платежу.

Позивачем зобов'язання по виконанню робіт згідно договору підряду №01/09/14-31 від 01.09.2014р. виконані в повному обсязі, що стверджується актами виконаних робіт № 1 за листопад 2014р., згідно якого вартість виконаних робіт з матеріалами становить 621 238,80грн. та №2 за грудень 2014р., згідно якого вартість виконаних робіт з матеріалами становить 482 022,48грн., а всього загальна вартість виконаних виконавцем робіт з матеріалами по спірному договору складає 1 103 261,28грн., які підписані сторонами без зауважень.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних виконавцем робіт у повному обсязі, у встановлені договором підряду строки, не виконав, сплативши виконавцю лише 967 000,00грн., що стверджується платіжними дорученнями від 09.09.2014р. № 543 на суму 500 000,00 грн., з призначенням платежу "будівельні роботи згідно дог. №01/09/14-31 від 01.09.2014р. у т.ч. ПДВ 83 333,33грн." та від 23.10.2014р. № 6512 на суму 467 000,00 грн., з призначенням платежу "будівельні роботи згідно дог. №01/09/14-31 від 01.09.2014р. у т.ч. ПДВ 77 833,33грн.".

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08.06.2015р. відповідач сплатив на рахунок позивача ще 2 000,00грн., що стверджується платіжним дорученням №872 від 08.06.2015р.

Згідно із пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Оскільки вказані кошти сплачені відповідачем 08.06.2015р., тобто після звернення позивача до суду, то провадження в частині стягнення з відповідача 2 000,00грн.- заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (сплата відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом).

Таким чином, на момент винесення судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 261,28грн., відповідачем не сплачена (доказів сплати суду не надано), належними та допустимими доказами не спростована, стверджується договором підряду №01/09/2014-31 від 01.09.2014р., актами виконаних робіт № 1 за листопад 2014р., згідно якого вартість виконаних робіт з матеріалами становить 621 238,80грн. та №2 за грудень 2014р., згідно якого вартість виконаних робіт з матеріалами становить 482 022,48грн., а всього загальна вартість виконаних виконавцем робіт з матеріалами по спірному договору складає 1 103 261,28грн., які підписані сторонами без зауважень, копіями платіжних доручень від 09.09.2014р. № 543 на суму 500 000,00 грн., від 23.10.2014р. № 6512 на суму 467 000,00 грн., від 08.06.2015р. №872 на суму 2 000,00грн., відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з нього в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, якими встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Твердження відповідача щодо наявності недоліків у виконаних виконавцем роботах не знаходить свого підтвердження та спростовується наявними матеріалами справи, оскільки як визначено п. 5.2.1. договору підряду замовник зобов'язаний прийняти за актом належно виконану роботу виконавцем відповідно до умов даного договору, та підписати акт виконаних робіт. В разі якщо на протязі 3-ох робочих днів, з моменту надання виконавцем замовнику акту виконаних робіт, даний акт не підписується і не надається замовником з письмовими зауваженнями, щодо якості робіт, то такий акт вважається підписаним.

Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт № 1 за листопад 2014р. та №2 за грудень 2014р., підписані без зауважень уповноваженими представниками, скріплені відтиском печаток товариств.

Пояснення представника відповідача про підписання акта №2 виконаних робіт за грудень 2014року не 31.12.2014р., а в другій половині січня 2015р. не підтверджені належними доказами та спростовуються наявними в справі доказами, а саме податковими накладними від 31.12.2014р. №21, 23, податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014р.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності п. 6.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт, замовник зобов'язаний виплатити виконавцю пеню в розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 6.3. договору позивачем підставно нараховано відповідачу пеню в розмірі 10 083,33 грн. за період з 12.01.2015р. по 08.06.2015р., що підлягає до стягнення.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 1 657,53грн.- 3% річних за період з 12.01.2015р. по 08.06.2015р. та 50 593,46грн.-суми індексу інфляції за період з січня 2015р. по квітень 2015р. (включно) .

Розрахунок нарахування річних та суми індексу інфляції перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення річних та суми індексу інфляції, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України та підлягають до задоволення згідно зі ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 971,91грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 265 ГК України, ст.ст.11, 202, 205, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626, 629, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Потебні, 71, код 37993343)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Буд" (м.Київ, Дніпровський район, вул. Старосельська, буд.1, офіс 89, код 38408752)

196 595,60грн., в т.ч. 134 261,28грн.-суми основного боргу, 10 083,33грн.-пені, 1 657,53грн.-3% річних, 50 593,46грн.-суми індексу інфляції та 3 971,91грн.-витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2 000,00грн.-основного боргу.

Повний текст рішення складено

12.06.2015

Суддя С. В. Бондарєв

Попередній документ
44827313
Наступний документ
44827315
Інформація про рішення:
№ рішення: 44827314
№ справи: 903/455/15
Дата рішення: 12.06.2015
Дата публікації: 16.06.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.06.2015)
Дата надходження: 24.04.2015
Предмет позову: стягнення 198 595,60грн.