08 червня 2015 року Справа № 910/334/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЄвсікова О.О.,
суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Трейд"
на рішенняГосподарського суду міста Києва від 30.01.2015
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2015
у справі№910/334/15-г Господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Металург Трейд"
доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку"
прозобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін
від позивача:Демура І.Б.
від відповідача:Дяденко Н.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металург Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку" про зобов'язання відповідача закрити мультивалютний поточний рахунок позивача №26007000000879, відкритий у ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" та перерахувати залишок коштів на вказаному рахунку в сумі 485741,96 грн. та 540 доларів США на поточний рахунок позивача №260089610, відкритий у Публічному акціонерному товариства "Перший Український Міжнародний Банк".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 (суддя Отрош І.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів у складі: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.), у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому посилається на винесення судових рішень у справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 07.12.2011 між сторонами у справі укладено договір банківського рахунку №TF.18254.002 (далі - Договір), на підставі якого відповідач (банк) відкрив позивачу (клієнт) мультивалютний поточний рахунок №26007000000879.
Відповідно до п. 1.1, 1.5, 2.3, 2.4 Правил проведення операцій та обслуговування поточних рахунків (невід'ємна частина Договору) банк відкриває клієнту поточний рахунок (в національній та/або іноземній валюті) для приймання та зарахування на рахунок клієнта грошових коштів, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком відповідно до цього договору та законодавства України. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку (рахунках) з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком примусового списання коштів та накладення арешту (тимчасового призупинення операцій) уповноваженими органами у випадках, передбачених законами України. Переказ коштів з рахунків клієнта банк виконує відповідно до черговості надходження розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. Банк може виконувати перекази з урахуванням поточних надходжень коштів протягом операційного дня у разі технічної можливості. Банк виконує доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного дня; після операційного часу банк виконує: наступного операційного дня або в день їх надходження за умови технічної можливості згідно тарифів банку.
Позивач 03.12.2014 звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку №26007000000879 та просив перерахувати залишок коштів на рахунок №260089610 в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк". Разом з цією заявою позивачем подано платіжне доручення №891 від 02.12.2014 на суму 485741,96 грн., заяву про продаж іноземної валюти або банківських металів №008 від 02.12.2014 на суму 540 доларів США та платіжне доручення в іноземній валюті №040 від 02.12.2014 на суму 540 доларів США.
Отримавши вказані документи 04.12.2014, відповідач листом від 09.12.2014 за вих. №204 повідомив позивача про введення в ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" з 28.11.2014 тимчасової адміністрації, а листом від 18.12.2014 за вих. №796 - про неможливість закриття мультивалютного рахунку №26007000000879, оскільки станом на 28.11.2014 на ньому знаходяться грошові кошти в розмірі 496315,96 грн. та 540 доларів США.
Дійсно, на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 за №743 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 за №132 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВБР"", згідно з яким з 28.11.2014 до 27.02.2015 строком на 3 місяці запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку".
Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Металург Трейд" заявило вимоги про зобов'язання відповідача закрити мультивалютний поточний рахунок позивача №26007000000879, відкритий у ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" та перерахувати залишок коштів на вказаному рахунку в сумі 485741,96 грн. та 540 доларів США на поточний рахунок позивача №260089610, відкритий у Публічному акціонерному товариства "Перший Український Міжнародний Банк".
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
У силу ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Як передбачено п.п. 20.1, 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 за №492, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.
Тобто закриття банківського рахунку згідно з вказаними нормами здійснюється лише після перерахування залишку наявних на цьому рахунку коштів згідно з дорученням клієнта.
Водночас Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у п. 16 ст. 2 визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У силу п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Обмеження, встановлене вказаною вище нормою, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. При цьому вкладником у розумінні названого закону є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката; а зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України (п. 4 ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Поняття ж кредитор банку визначено у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" як юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Зважаючи на положення викладених правових норм, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач є кредитором відповідача за Договором, а вимоги позивача про перерахування коштів, які знаходяться на його рахунках у відповідача, є майновими вимогами кредитора, які не могли бути виконані відповідачем у силу положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації. Така позиція відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.03.2015 у справі №910/9232/14.
Судова колегія погоджується також з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заявлених позивачем взаємопов'язаних вимог про зобов'язання перерахувати кошти та про зобов'язання закрити поточні рахунки.
Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи.
Доводи скаржника про закінчення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції трьохмісячного строку, на який запроваджувалась тимчасова адміністрація у ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.11.2014 за №132, не спростовують викладені висновки щодо необхідності дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на момент виникнення даного спору та його вирішення судом першої інстанції.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у судових рішеннях попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Трейд" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі №910/334/15-г залишити без змін.
Головуючий суддя О.Євсіков
Судді О.Кролевець
О.Попікова