Ухвала
20 травня 2015 року м. Київ
Суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гвоздик П.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 22 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Білокуракинської районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,
ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2015 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 22 квітня 2015 року, яким позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 у вихованні та вільному спілкуванні із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Ухвалено призначити ОСОБА_3 побачення із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: з 15 год. по 18 год. кожного вівторка, четверга, суботи, а також на день народження дитини в присутності матері дитини ОСОБА_2 Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 871 грн 80 коп. понесених судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відповідачка, будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_4 та разом з якою проживає дитина, чинить перешкоди позивачу, який є батьком і проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні; в зв'язку з неможливістю досягнення батьками згоди стосовно конкретного способу участі одного з них у вихованні дитини, місці та часі їхнього спілкування, такий повинен бути визначений судом з урахуванням розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, а також інтересів і потреб самої дитини.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Білокуракинської районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.О. Гвоздик