Ухвала
10 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - комісія з питань захисту прав дитини Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від
16 квітня 2015 року,
встановила:
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 є батьком їх спільної дитини, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначала, що батько систематично порушує та не виконує покладені на нього права та обов'язки по вихованню сина, зокрема не цікавиться здоров'ям та розвитком сина, його успіхами та життям в цілому, а також не надає матеріальної допомоги на його утримання, що призвело до утворення заборгованості по аліментах у розмірі 3 500 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, суд правильно виходив із того, що належних та допустимих доказів свідомого і грубого нехтування ОСОБА_5 батьківських обов'язків по вихованню дитини не надано.
Рішення суду відповідає вимога ст. 164 СК України, а наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від
5 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
І.М. Фаловська