09 червня 2015 року Справа № 9104/15/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
участю секретаря Щерби С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року у справі за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 166511,44 грн.,
Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 21.07.2011року звернувся в суд із адміністративним позовом до управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 166511,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим , що відповідач в порушення статей 19 , 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню інвалідів та в строк до 16 квітня 2011 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, в розмірі 163856,80 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачу нарахована пеня в розмірі 2654,64 гривень. Загальна сума адміністративно - господарських санкцій та пені складає 166511,44 гривень.
Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року в задоволенні позовної заяви заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 166511,44 грн. - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідач , в порушення статей 19 , 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню інвалідів та в строк до 16 квітня 2011 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, в розмірі 163856,80 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , відповідачу нарахована пеня в розмірі 2654,64 гривень. Загальна сума адміністративно - господарських санкцій та пені складає 166511,44 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності , колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив усі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, що підтверджується відповідними доказами , а тому на нього не може бути покладена відповідальність , передбачена ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з таких підстав.
Як слідує з матеріалів справи управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області зареєстрований , як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 08596908.
З наявного в матеріалах справи звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми № 10-ПІ, самостійно поданого відповідачем до Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів 23.02.2011 року, вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) за 2010 рік складає 419 осіб і відповідно норматив робочих місць для інвалідів становить 17, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві відповідача - 20482, 33 грн..
Відповідачем у жовтні було подано дані про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів у формі звітів форми № 3-ПН до служби зайнятості. За змістом статті 19 Закону № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому КМ України.
Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
У частині 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи , відповідачем звіти форми 3-ПН до центру зайнятості про наявність вільних вакантних робочих місць протягом 2010 року були подані тільки у жовтні, коли у відповідності до вимог вказаних вище законів, відповідач такі звіти зобов'язаний був подавати щомісяця.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідачем неналежно виконаний покладений на нього законом обов'язок щодо щомісячного інформування центру зайнятості про наявність вільних вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а відтак, не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів з огляду на те, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону України N 875-XII свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.
Частиною 1 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що підприємство (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 09.07.2013 року у справі № 21-200а13 та від 19.11.2013 року № 21-397а13.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року у справі № 2а-2357/11/0970 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області в користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 166511, 44 грн. та пеню в розмірі 2654, 64 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар