79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" червня 2015 р. Справа № 2/28/5022-364/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Плотніцький Б.Д.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» б/н від 20.05.2015р.
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30.04.2015р.
у справі № 2/28/5022-364/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції, м.Тернопіль
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», м.Львів
до відповідача-2 Приватного підприємства «Торговий дім «Тернопіль», м.Тернопіль
про стягнення солідарно з відповідачів 645992,40 грн. заборгованості та штрафних санкцій по кредитному договору,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від позивача - Семенюк С.Я.
від відповідача-2 - не з»явився
В ході судового засідання позивачу права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» в судове засідання 09.06.2015р. не з'явився, подав суду клопотання від 04.06.2015р. № 184 (вхідний номер 01-04/3598/15 від 08.06.2014р.), в якому просить розгляд апеляційної скарги відкласти у зв'язку з неможливістю забезпечити в судовому засіданні явку повноважного представника. Оцінюючи подане скаржником клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене та зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання скаржника відмовляє та вважає за можливе, враховуючи повідомлення всіх сторін про дане судове засідання, розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.04.2015р. у справі № 2/28/5022-364/2011 (суддя Гирила І.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», м.Львів та Приватного підприємства «Торговий дім «Тернопіль», м.Тернопіль про стягнення солідарно з відповідачів 645 992,40 грн. заборгованості та штрафних санкцій по кредитному договору скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» на дії органів ДВС - відхилено.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки, на думку скаржника, звіт про оцінку майна складено з порушенням норм чинного законодавства, експертна оцінка майна боржника не відповідає ринковій вартості останнього. Судом першої інстанції не взято до уваги невідповідність курсових різниць валюти станом на дату оцінки майна та на дату подання скарги, що є, на думку скаржника, підставою для визнання висновку суб»єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 про вартість нежитлового приміщення загальною площею 1296,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.М.Карпенка,1 таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль».
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
19.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", в порядку ст. 121-2 ГПК України, звернулось до господарського суду Тернопільської області із скаргою б/н б/д (вх. №6453) на дії органів ДВС. Зокрема, просило:
- визнати висновок суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 від 18.12.2014 р. про вартість нежитлового приміщення загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, належного на праві приватної власності ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" на виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 19.07.2012 р. у справі №2/28/5022-364/2011;
- з метою встановлення реальної вартості нежитлового приміщення загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, призначити у даній справі судове економічну експертизу, проведення якої доручити Тернопільському відділенню КНДІСЕ. На вирішення експерта просить поставити питання: яка дійсна (ринкова) вартість нежитлового приміщення загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1.
В обґрунтування своїх доводів зазначав, що:
- при проведенні оцінки арештованого майна експертом-оцінювачем ОСОБА_4 не було проведено внутрішнього огляду будівлі та нежитлових приміщень, дані у висновку про це відсутні;
- при здійсненні оцінки майна вказана експертом ринкова вартість оцінюваного нежитлового приміщення визначена з врахуванням курсу валют (долар США, євро), встановлених НБУ станом на 18.12.2014 р., однак станом на день подання даної скарги офіційний курс НБУ вказаних валют є значно вищим, що в кінцевому результаті призвело до встановлення невідповідності оцінки вартості майна його реальній ринковій оцінці;
- повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна надіслано не у спосіб, передбачений ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.05.2012 р. у справі №2/28/5022-364/2011 (суддя Колубаєва В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р., стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" та Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекцій ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 528 400 грн заборгованості по кредиту станом на 14.03.2011 року, 21 732,08 грн прострочені відсотки за період з 01.01.2009 року по 24.02.2011 року, 798,68 грн пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2010 року по 12.03.2011 року, 44 899,64 грн пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 28.08.2010 року по 12.03.2011 року, 30 162 грн інфляційних втрат за період з 01.09.2010 року по 31.01.2011 року, 6 459,92 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 20 000 грн заборгованості по тілу кредиту провадження по справі припинено.
17 серпня 2012 року господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у даній справі.
16.08.2013 р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Кущаком В.Б. було відкрито виконавче провадження № 39399329 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 17.08.2012р. № 2/28/5022-364/2011 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль (ідент. код 31138298) та Приватного підприємства "Торговий дім "Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль (ідент. код 14035686) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ (ідент. код 14305909), від імені якого діє Тернопільська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, м. Тернопіль (ідент. код 21139067): 528 400 грн. - заборгованості по кредиту станом на 14.03.2011р.; 21 732 грн. 08 коп. - прострочених відсотків за період з 01.01.2009р. по 24.02.2011р.; 798 грн. 68 коп. - пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2010р. по 12.03.2011р.; 44 899 грн. 64 коп. - пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 28.08.2010р. по 12.03.2011р.; 30 162 грн. 00 коп. - втрат від інфляційних процесів за період з 01.09.2010р. по 31.01.2011р.; 6 459 грн. 92 коп. - в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ході проведення виконавчих дій, 13.09.2013 р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ було здійснено опис та арешт майна боржника, - нежитлового приміщення, загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Карпенка, 1 та яке належить (зареєстровано) за ЗАТ "Агрокомбінат", правонаступником якого є ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" (Акт опису і арешту - в матеріалах справи).
04.11.2014 р., з метою визначення вартості арештованого та описаного майна боржника, державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 39399329 винесено постанову про призначення ОСОБА_4, який має Сертифікат, виданий 02.02.2012 р. за № 12916/12 Фондом державного майна, строк дії 12.02.2015р., експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 2/28/5022-364/2011, виданого 17.08.2012 р. господарським судом Тернопільської області та зобов'язано останнього надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна приміщення, загальною площею 1296,10 кв., що знаходиться за адресою: вул. Карпенка, 1, м. Тернопіль.
Згідно висновку експерта ОСОБА_4 про вартість майна від 22.12.2014 р. (в матеріалах справи) ринкова вартість нежитлового приміщення, загальною площею 1 296,10 кв.м, що належить згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" від 11.07.2006 року ЗАТ "Агрокомбінат" на праві приватної власності, знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, буд. 1 та перебуває під дією виконавчого провадження згідно акту опису й арешту майна від 13.09.2013 р., станом на 18.12.2014 р. (дата оцінки) складає з врахуванням заокруглень та без врахування ПДВ - 4 988 230 грн.
Висновок про вартість майна СОД СПД-ФОП ОСОБА_4 органом ДВС отримано 06.01.2015 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції останнього за №68/07-33/1.
Листом за №34/99/10 від 12.01.2015 р. державний виконавець повідомив учасників виконавчого провадження про здійснену експертом ОСОБА_4 оцінку арештованого майна боржника ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль". Даний лист та копія висновку про вартість майна надіслано органом ДВС на адресу сторін рекомендованим листом (копії фіскальних чеків від 12.01.2015 р. - в матеріалах справи).
Не погоджуючись із результатами оцінки ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" просило орган ДВС призначити рецензування висновку про оцінку майна (лист за №12/01 від 20.01.2015 р. - в матеріалах справи).
26.01.2015 р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Зваричем Р.М. Р.М.винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Даною постановою було призначено Зубик Ю.З., який має кваліфікаційне посвідчення, видане за № 5781 Фондом державного майна України, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 17.08.2012 р. №2/28/5022-364/2011 та зобов'язано останнього провести рецензування звіту про оцінку майна, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Карпенка, 1.
05.02.2015 р. оцінювачем Зубик Ю.З. складено рецензію на звіт про оцінку майна, відповідно до якої:
- оцінювач СПД ФОП ОСОБА_4 має правову можливість для проведення оцінки та виконання звіту про оцінку майна (сертифікат ФДМУ № 12916/12 від 02.02.2012 р.);
- база оцінки та вид вартості, що прийняті оцінювачем, відповідають меті оцінки та вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;
- обсяг вихідних даних, зібраної інформації відповідає вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та нормативно-правовим актам з оцінки майна. Джерела отриманих вихідних даних названі, додані до звіту. Опрацьованої та проаналізованої інформації достатньо для виконання оцінки; методичні підходи, методи та оціночні процедури, що викладені у звіті про оцінку майна, в цілому відповідають вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" та нормативно-правовим актам з оцінки майна;
- звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Рецензію на звіт про оцінку органом ДВС отримано 09.02.2015 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції останнього за вх. №921/07-29/2.
Листом за №34/3591/08 від 10.02.2015 р. державний виконавець повідомив сторін про проведення рецензування звіту про оцінку майна. Даний лист та копію рецензії на звіт про оцінку майна надіслано на адресу учасників виконавчого провадження, зокрема, і ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" (скаржника), рекомендованими листами, про що свідчать долучені органом ДВС копії фіскальних чеків від 10.02.2015 р.
ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" (скаржник) вважає, що висновок про вартість майна складено СОД ОСОБА_4 з порушенням норм чинного законодавства; експертна оцінка майна не відповідає ринковій вартості останнього.
Відповідно до приписів статті 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
В силу приписів ст. 115, 116 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом. Умови і порядок виконання судових рішень, що підлягають примусовому виконанню виконавчими органами регулюються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 р., з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 11 Закону №606-XIV).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 58 Закону №606-XIV, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (ч. 1 ст. 13 Закону №606-XIV).
Ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 25.05.2009 р. № 4487-1, далі - Закон № 4487-1, визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Ч. ч. 2-3, 6 ст. 13 Закону №606-XIV передбачено, що як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.
Ст. 5 Закону № 4487-1 визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Ч. 3-4 ст. 58 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Таким чином, приписи наведеної вище норми Закону надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст. 58 Закону державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що органом ДВС лист за №34/3591/08 від 10.02.2015 р. та долучену до нього копію рецензії на звіт про оцінку майна, боржнику було направлено 10.02.2015 р. Із скаргою на дії органу ДВС ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" звернулось до суду 19.02.2015 р., тобто, у межах визначеного чинним законодавством десятиденного строку на оскарження відповідних дій.
Поряд із цим, в силу приписів ст. 4 Закону №606-XIV, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до п.п. 57-58, 62-64, 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМ України № 1440 від 10.09.2003 року, звіт про оцінку майна складається оцінювачем у стислій формі.
У випадку необхідності доопрацювання звіту таке доопрацювання здійснюється оцінювачем та суб'єктом оціночної діяльності, який складав звіт про оцінку майна.
Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує звіт.
Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості у результаті оцінки.
За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки.
Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість об'єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють проведення оцінки. Вимога щодо надання висновку про вартість майна задовольняється шляхом організаційного забезпечення проведення незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. У такому разі особи, які вимагають проведення незалежної оцінки майна в процесі рецензування, забезпечують укладення договору на проведення оцінки майна в порядку, визначеному законодавством.
Рецензія щодо висновку про оцінку майна повинна містити висновки про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та можливість його використання з відповідною метою, а саме:
звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів і може бути використаний;
звіт в цілому відповідає нормативно-правовим актам, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;
звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки майна, але може використовуватись з відповідною метою після виправлення недоліків;
звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів і не може використовуватись.
Як вже зазначалось вище, оцінка майна - процесуальна дія державного виконавця. За результатами рецензії від 05.02.2015 р. встановлено, що: оцінювач СПД ФОП ОСОБА_4 має правову можливість для проведення оцінки та виконання звіту про оцінку майна (сертифікат ФДМУ № 12916/12 від 02.02.2012 р.); база оцінки та вид вартості, що прийняті оцінювачем, відповідають меті оцінки та вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; обсяг вихідних даних, зібраної інформації відповідає вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та нормативно-правовим актам з оцінки майна. Джерела отриманих вихідних даних названі, додані до звіту. Опрацьованої та проаналізованої інформації достатньо для виконання оцінки; методичні підходи, методи та оціночні процедури, що викладені у звіті про оцінку майна, в цілому відповідають вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" та нормативно-правовим актам з оцінки майна; звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Зі змісту наявного в матеріалах справи та відповідно оспорюваного скаржником висновку про вартість майна вбачається, що датою проведення огляду об'єкта є 18.12.2014 р. Відомості про проведення оцінки майна на підставі фотознімків будівлі та даних візуального обстеження приміщення у Висновку відсутні. Відтак, твердження скаржника про проведення оцінки без огляду нежитлового приміщення є безпідставними.
Долучені до матеріалів справи копії фіскальних чеків від 12.01.2015 р. та від 10.02.2015 р. підвереджують факт надіслання державним виконавцем як висновку СПД-ФОП ОСОБА_4 про вартість майна, так і Рецензії ПП "Консалдингова компанія "Капітал", оцінювача Зубик Ю.З. на звіт про оцінку майна, сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.
Наведені скаржником доводи щодо невідповідності курсових різниць валюти станом на дату оцінки - 18.12.2014 р. та на дату подання скарги, на думку колегії суддів, не є підставою для визнання висновку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 про вартість нежитлового приміщення загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, належного на праві приватної власності ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" на виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 17.08.2012 р. у справі №2/28/5022-364/2011, оскільки, як вже зазначалось вище, оцінка майна, згідно ст. 3 Закону №4487-1, визначається станом на дату її проведення та не ставиться в залежність від коливання курсу валют у майбутньому.
Інших доказів невідповідності Висновку про оцінку об'єкта нерухомості, з урахуванням рецензії на звіт про оцінку майна, нормам чинного законодавства скаржником не наведено.
Абз. 2 п. 9.9 Постанови пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 року, з наступними змінами та доповненнями, вказано, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватись положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, ст. ст. 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 56, пунктів 1-3, 5, 6, 9, ч.1 ст. 63, ст. 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІI ГПК.
Постановою Пленуму ВГС України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", з наступними змінами та доповненнями, визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Зважаючи на те, що в засіданні суду першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що висновок про вартість майна відповідає чинному законодавству України, вимога скаржника про призначення судової економічної експертизи, з метою встановлення реальної вартості нежитлового приміщення загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, є безпідставною та обгрунтовано судом відхилена.
В п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи наведене вище, cуд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи скаржника щодо наявності підстав для визнання висновку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 від 18.12.2014 р. про вартість нежитлового приміщення загальною площею 1 296,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Карпенка, 1, належного на праві приватної власності ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", яке є правонаступником ЗАТ "Агрокомбінат" таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна ТзОВ на виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 17.08.2012 р. у справі №2/28/5022-364/2011 та з метою встановлення реальної вартості даного нежитлового приміщення необхідності призначення у даній справі судової економічної експертизи, є неправомірними, а скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
Зважаючи на викладене, ухвала господарського суду відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 30.04.2015р. у даній справі.
З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 30.04.2015 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30.04.2015р. у справі № 2/28/5022-364/2011 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.
6. Повний текст постанови складено «09» червня 2015р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Плотніцький Б.Д.
суддя Мельник Г.І.