Справа №460/799/13-к
Провадження №1-кп/460/42/13
15.04.2013 м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Варениця В.С.
з участю секретаря Мельник Є.Є.
прокурора Мотринець Є.І.
захисника ОСОБА_1
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові
кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150000000015 від 15.01.2013 року, про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Мирне Біляївського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не маючого судимості,-
щодо скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст.368 ч.3 КК України
28.02.2013 року до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 щодо скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст.368 ч.3 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, укладеної 26.02.2013 року між начальником управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Львівської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 як старшим прокурором групи прокурорів в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2, в присутності захисника ОСОБА_1
Згідно обвинувального акту гр.ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Краковець" Львівської митниціі, маючи спеціальне звання інспектора митної служби 4 рангу (шоста категорія державного службовця), здійснюючи функції представника влади та службової особи, упровдовж грудня 2012 року - січня 2013 року неодноразово вимагав та одержав хабарі у значному розмірі за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища.
В обвинувальному акті відображено п'ять епізодів вимагання та одержання хабарів обвинуваченим ОСОБА_2 у ОСОБА_4, один епізод вимагання та одержання хабара у ОСОБА_5 і один епізод вимагання та одержання хабара у ОСОБА_6, вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара, повторно, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
За умовами укладеної угоди про визнання винуватості сторони погодилися на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3
2
роки, згідно з ст.77 КК України без конфіскації майна. Також сторони угоди погодилися на звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2,5 роки, з позбавленням обвинуваченого на підставі ст.54 КК України спеціального звання - інспектор митної служби 4 рангу та на підставі ст.ст.75, 76 КК України з покладенням обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Під час підготовчого судового засідання прокурор та обвинувачений, а також захисник, підтримали укладену угоду про визнання винуватості, пояснили, що їм зрозумілі наслідки укладання та затвердження угоди, просять затвердити угоду та ухвалити вирок.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши умови укладеної угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у її затверджені та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України.
Згідно з вимогами ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, умови угоди не відповідають інтересам суспільства, умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, існують обгрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
З обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінуються сім епізодів одержання ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабарів у значному розмірі за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднані з вимаганням хабарів, повторно, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який згідно з ч.4 ст.12 КК України являється за ступенем тяжкості тяжким злочином.
А відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що передумовою укладення угоди про визнання винуватості було винесення 25.02.2013 року постанови про відмову у визнанні потерпілим гр.ОСОБА_4, яка мотивована тим, що після передачі ОСОБА_2 хабара, 15.01.2013 року ОСОБА_4 добровільно звернувся з відповідною заявою до правоохоронного органу та надав згоду на участь у викритті злочинної діяльності ОСОБА_2, відповідно подальші дії ОСОБА_4 щодо передачі хабара ОСОБА_2 здійснювалися в межах призначеного прокурором контролю за вчиненням злочину на умовах конфідеційного співробітництва, що виключає порушення гарантованих йому прав законом прав, а відтак і спричинення моральної чи матеріальної шкоди.
Однак з обвинувального акту вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінуються три епізоди злочинних діянь за ч.3 ст.368 КК України, які мали місце в
3
період до 15.01.2013 року щодо гр.ОСОБА_4, поєднані з вимаганням в нього хабарів, що відповідно до ч.1, 2 ст.55 КПК України, з врахуванням змісту поданої ним заяви про вчинення щодо нього кримінальних правопорушень, є безумовною підставою набуття ОСОБА_4 статусу потерпілого, якому завдано майнової та моральної шкоди.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що грошові кошти в сумі по 170 доларів США, які вимагав та отримував ОСОБА_2 06.01.2013 року та 23.01.2013 року відповідно від гр.ОСОБА_5 та гр.ОСОБА_6 в дійсності належали гр.ОСОБА_7, процесуальне становище якого визначено свідком і якому не роз'яснено право про подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
За таких обставин угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 не може бути затверджена судом, оскільки така угода укладена у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів, в якому повинен брати участь потерпілий ОСОБА_4 та, за певний умов, потерпілий ОСОБА_7
Також викладена в угоді про визнання винуватості узгоджена додаткова міра покарання у виді позбавлення права ОСОБА_2 обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій явно не відповідає інтересам суспільства, враховуючи той факт, що інкриміновані злочини обвинуваченим ОСОБА_2, пов'язані з використання функції представника влади та службової особи митного органу України.
Крім цього, викладені в укладеній угоді про визнання винуватості обов'язки обвинуваченого ОСОБА_8 при звільненні від основного покарання з випробуванням не відповідають змісту ст.76 КК України, в редакції на час укладення угоди, щодо терміну "органу кримінально-виконавчої системи".
На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що укладена угода про визнання винуватості в даному кримінальному провадження суперечить вимогам КПК України, КК України, умови угоди не відповідають інтересам суспільства, порушують права, свободи та інтереси інших осіб, а тому в затвердженні даної угоди слід відмовити.
Керуючись ст.ст.314, 474 КПК України, суд,-
в затвердженні угоди про визнання винуватості між начальником управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Львівської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 (старший прокурор групи прокурорів) та підозрюваним ОСОБА_2, в присутності захисника ОСОБА_1, від 26.02.2013 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150000000015 від 15.01.2013 року, відносно ОСОБА_2 щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, - відмовити.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150000000015 від 15.01.2013 року, відносно ОСОБА_2 щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України повернути прокурору Львівської області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.