"08" червня 2015 р. Справа № 5021/765/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Кузнєцовій І.В.
за участю представників:
позивача - Ромась І.М. (довіреність № 2301-27/39 від 01.12.2014 року),
відповідача - Огорілко Ю.М. (довіреність № 05/2455 від 13.11.2014 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№2620C/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 19 березня 2015 року у справі №5021/765/12,
за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради
до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", м. Суми
про стягнення 310571,68 грн.,
Позивач, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому після остаточних уточнень просив суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за договорами оренди №ФМ-348 від 30.01.1998 р., №ФМ-337 від 30.01.1998 р., №ФМ-321 від 30.01.1998 р. у розмірі 310571,68 грн., з яких 293672,97 грн. - заборгованість по орендній платі, 16898,71 грн. - пеня.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19 березня 2015 року у справі №5021/765/12 (суддя Рунова В.В.) позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 19 березня 2015 року по справі №5021/765/12, та прийняти нове рішення, яким відмовити Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача
В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.
Відповідач надав клопотання (вх. №8892, від 08.06.2015 року), в якому просив долучити до матеріалів справи копії постанов Вищого спеціалізованого суду України. Колегія суддів задовольнила клопотання відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є - Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір №ФМ-348, згідно п.п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Халтуріна, 6, загальною площею 89,8 кв. м для розміщення 22-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 14-15).
Протягом дії договору №ФМ-348 сторонами укладались наступні зміни, якими договір та додаток №3 до нього викладались в новій редакції: №2 від 08.04.2008 р., №2 від 31.12.2009 р., №3 від 08.08.2011 р. (т. 1 а. с. 16-18, 19, 20)
Сторонами 30.01.1998 р. укладено договір №ФМ-337, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. 4-а Продолна, 76, загальною площею 90,1 кв. м для розміщення 13-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 21-22).
Впродовж дії договору №ФМ-337 сторонами укладались наступні зміни, якими договір та додаток №3 до нього викладались в новій редакції: №1 від 28.08.2000 р., зміна до розрахунку орендної плати від 28.08.2000 р., №2 від 08.08.2008 р., №2 від 31.12.2009 р.,№3 від 01.04.2011 р. (т. 1 а. с. 23-24, 25, 26-28, 29, 30).
Також, 30.01.1998 р. сторонами укладено договір №ФМ-321, згідно п.п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Некрасова, 2, загальною площею 43,6 кв. м для розміщення 16-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 31-32).
Протягом дії договору №ФМ-321 сторонами укладались зміни, якими договір та додаток №3 до нього викладались в новій редакції: №1 від 28.08.2000 р., №2 від 08.08.2008 р., зміна до розрахунку орендної плати від 31.12.2009 р., №4 від 01.04.2011 р. (т. 1 а. с. 33-34, 35-37, 38, 39).
Строк дії договорів встановлений до 30.01.2018 р. (п. 8.1. договорів).
В порушення умов зазначених договорів орендар зобов'язання зі сплати орендної плати не виконав, в зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яка не була погашена.
Вказані обставини стали підставою для звернення Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача за договорами оренди №ФМ-348 від 30.01.1998 р., №ФМ-337 від 30.01.1998 р., №ФМ-321 від 30.01.1998 р. 310571,68 грн., з яких 293672,97 грн. - заборгованість по орендній платі, 16898,71 грн. - пеня.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15.11.2012 року у справі № 5021/1287/12 відмовлено у задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до відповідача Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання недійсними частин договорів № ФМ-348 від 30.01.1998 р., а саме: розділ ІІ зміни № 2 від 31.12.2009р. до розрахунку орендної плати до цього договору, розділ ІІ зміни № 3 від 08.08.2011р. до розрахунку орендної плати до цього договору; № ФМ-337 від 30.01.1998 р., а саме: розділ ІІ зміни № 2 від 31.12.2009р. до розрахунку орендної плати до цього договору, розділ ІІ зміни № 3 від 01.04.2011р. до розрахунку орендної плати до вказаного договору оренди; № ФМ-321 від 30.01.1998 р., а саме: розділ ІІ зміни № 3 від 31.12.2009 р. до розрахунку орендної плати до цього договору, розділ ІІ зміни № 4 від 01.04.2011р. до розрахунку орендної плати до цього договору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 р. рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2012 р. у справі № 5021/1287/12 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р. у вказаній справі рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 р. залишено без змін.
Колегія суддів зазначає, що жодного судового рішення відносно визнання недійсними спірних у даній справі правочинів не існує, у справі № 5021/1287/12 господарські суди дійшли до висновку про відповідність вказаних договорів вимогам ст. 203 ст. 215 ЦК України, дослідивши при цьому зміст спірних договорів в цілому, що вбачається з постанови Харківського апеляційного господарського суду у вказаній справі, а за таких обставин законодавство презюмує правомірність вказаних правочинів, що визнає їх дійсними.
Колегією суддів вбачається, що правомірність укладення вказаних договорів в межах повноважень орендодавця підтверджується рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 12.03.1997 року "Про комунальну власність", згідно якого нежитлові приміщення за вказаними договорами були передані в оренду відповідачеві, про що безпосередньо зазначено в тексті спірних договорів (ч. 1 договорів).
Право власності на нежитлові приміщення підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Зарічної районної Ради народних депутатів від 19.08.1986 року № 239 та Виконавчого комітету Ковпаківської районної ради народних депутатів від 17.06.1986 року № 164 "Про оформлення права власності на житлові будинки", згідно яких на цілі житлові будинки Сумським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право комунальної власності, що відповідає вимогам діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 р.
В подальшому, у зв'язку із прийняттям КМУ Постанови від 5 листопада 1991 р. N 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), де в розділі "Житлове господарство" передачі підлягає житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.
На виконання вказаної Постанови, рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 14.11.1991 року "Про передачу у комунальну власність міської ради народних депутатів підприємств та організацій, розташованих у місті Суми" затверджено перелік майна та підприємств, що підлягають включенню до комунальної власності, серед яких п. 80 значаться ЖЕО.
Згідно до рішення Обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 року "Про розмежування державного майна комунальної власності між власністю обласної, районної та місцевої (міст обласного підпорядкування) рад народних депутатів" затверджено розмежувальний перелік майна комунальної власності.
На виконання вказаних рішень, відповідним актом передачі Сумським облвиконкомом підприємств, об'єктів та організацій житлово - комунального господарства в комунальну власність Сумському міськвиконкому, було передано в т.ч. ЖЕО.
У зв'язку із створенням єдиної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, після вступу в дію Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", управління майна комунальної власності поступово здійснює заміну паперових реєстраційних посвідчень на нерухоме майно, що належить до комунальної власності на свідоцтва про право власності, які занесені до єдиної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, що у даному випадку підтверджується Свідоцтвами про право власності, виданим Виконкомом Сумської міської ради від 20.09.2012 року, 17.09.2012 року та 17.09.2012 року відповідно.
Відповідно до п. 4 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про відсутність у позивача прав на укладення зазначених договорів оренди, спростовуються вищенаведеними обставинами та доказами, що їх підтверджують.
Також, відповідач посилається на те, що зміни внесені протягом 2008-2011 років до договорів оренди ФМ-348, ФМ-337, ФМ-321 є нікчемними, оскільки вони підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до вимог ст.ст. 654, 640, 793 та ст. 794 Цивільного кодексу України.
Однак, колегія суддів не погоджується з наведеним твердженням відповідача, оскільки спірні договори були укладені 30.01.1998 р. Нормативно-правовим актом, що регулював порядок укладення договорів та вимоги щодо їх форми у 1998 році є Цивільний кодекс УРСР (пізніше - Цивільний кодекс України) 1963 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України 1963 року угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Згідно з ч.1 ст. 47 цього Кодексу нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України 1963 року за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Частиною 2 ст. 257 цього Кодексу визначалось, що договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений в письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами. Таким чином, для договорів майнового найму (оренди) встановлено обов'язковість простої письмової форми.
Отже, законодавство, яке діяло на момент укладення договору оренди, не встановлювало обов'язкової нотаріальної форми щодо договорів оренди нежитлового приміщення. В самих договорах також відсутня умова про те, що він підлягає нотаріальному посвідченню.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 2004 року, встановлено, що до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку й наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Вказаний перелік є вичерпний. Строк дії договорів встановлений до 30.01.2018 р.
Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, відсутні підстави вважати, що внесення змін до договорів оренди ФМ-348, ФМ-337, ФМ-321 від 30.01.1998р. є окремими правочинами, а також, що незасвідчення таких змін нотаріусом та невчинення ним відповідної державної реєстрації свідчить про недійсність спірних договорів оренди та змін до них.
Відповідно до ч. 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Розрахунок орендної плати за спірний у даній справі період (з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року) відповідачеві здійснюється у відповідності до зміни № 3 від 31.12.2009 року та зміни № 4 від 01.04.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ - 321 від 30.01.1998 року.
Розрахунок орендної плати за спірний у даній справі період (з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року) відповідачеві здійснюється у відповідності до зміни № 2 від 31.12.2009 року та зміни № 3 від 01.04.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ - 337 від 30.01.1998 року.
Розрахунок орендної плати за спірний у даній справі період (з 01.03.2011 року по 31.12.2013 року) відповідачеві здійснюється у відповідності до зміни № 2 від 31.12.2009 року та зміни № 3 від 08.08.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ - 348 від 30.01.1998 року.
Згідно п. 4.3. договорів оренди (в редакції зміни №2 від 08.04.2008 р.) орендна плата сплачується щомісячно до 15 числа.
Орендна плата за зазначеними договорами нараховувалася відповідачу відповідно до останніх розрахунків, що були підписані між сторонами на підставі діючої на той час Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна № 3964-МР від 23.06.2010 року, а саме: зміна № 3 від 01.04.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору№ФМ-337; зміна № 4 від 01.04.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору№ФМ-321; зміна № 3 від 08.08.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору№ФМ-348.
Колегія суддів зазначає, що з січня 2012 року набрала чинності нова Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, але орендна плата за зазначеними договорами нараховується відповідачу не за чинною Методикою, а на підставі останньої підписаної зміни.
Так, відповідно до вимог статті 208 ЦК України між юридичними особами правочини належить вчиняти у письмовій формі. У відповідності до вимог ч.1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
До того ж, відповідно до п. 6.2.5. текстів договорів № ФМ-337, № ФМ-438, № ФМ-321 , в обов'язки орендаря входить сплата орендної плати у розмірі та у термін згідно з договором. При цьому п. 4.6. договорів (у редакції 2008 р.) передбачено, що розмір орендної плати переглядається у сторону збільшення або зменшення на вимогу однієї з сторін у разі змін та доповнень до Методики, зміни базової ставки орендної плати з внесенням відповідних змін у додаток 3 до цього договору.
Умовами договорів оренди (п. 6.2.6) також зобов'язано орендаря здійснювати звірку розрахунків та платежів орендної плати із орендодавцем не менш ніж: 1 раз в квартал з підписанням акту звірки, чого СД УДППЗ "Укрпошта", починаючи з 2010 року жодного разу зроблено не було. Відповідачем не надано суду доказів на спростування такого твердження.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає правомірним нарахування позивачем орендної плати та пені з урахуванням Методики і розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна №3964 - МР від 23.06.2010 р.
Позивачем надано суду детальний розрахунок орендної плати та пені (а.с. 46-54 том 5), який перевірено та встановлено, що він відповідає умовам договорів оренди з наступними змінами та Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна №3964 - МР від 23.06.2010р.
Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати боргу, а заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, про що було зазначено вище, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 293672,97 грн. - заборгованості з орендної плати.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 16898,71 грн. - пені.
Згідно з п. 4.7. договорів оренди (в редакції змін №2 від 08.04.2008 р.) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі, встановленому договором.
Оскільки було встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, право позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 16898,71 грн. передбачено умовами договорів, пеня нарахована в межах строку позовної давності та з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що додані до клопотання відповідача постанови Верховного суду України мають інший предмет спору і не стосуються даної справи, а отже не можуть бути враховані при розгляді даної справи.
Також колегією суддів було враховано Постанову Вищого господарського суду України по справі № 920/2101/13, та Постанову Вищого господарського суду України по справі № 920/2105/13, в яких суд касаційної інстанції дотримується такої ж самої правової позиції.
При таких обставинах колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, тому рішення господарського суду Сумської області від 19 березня 2015 року у справі №5021/765/12 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 19 березня 2015 року у справі №5021/765/12
Повний текст постанови складено 11.06.2015 року
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Хачатрян В.С.