донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.06.2015 справа №908/6237/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів при секретарі за участю представників сторін від позивача- від відповідача- Агапова О.Л. Малашкевича С.А. , Мартюхіної Н.О. Максименко Г.М. не з'явились Шевченко А.О. (довіреність від 24.10.2014р №374)
розглянувши апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ
на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2015р.
у справі№ 908/6237/14 (суддя Гончаренко С.А.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м.Запоріжжя
простягнення 7553,08 грн.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ (далі - позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування, в порядку регресу у сумі 7553,08 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 року (суддя Гончаренко С.А.) у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватна акціонерна компанія «АХА Страхування» м. Київ звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 року у справі №908/6237/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування скарги позивач (скаржник) посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
08.06.2015 року через канцелярію суду від представника позивача (скаржника) надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області за позовом ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» до ТОВ «Страхова компанія «КРЕДО» за відсутністю його представника.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.
26.09.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Малютіним Романом Юрійовичем (страхувальник) укладений договір №ТП 124697Га/12х добровільного страхування наземного транспорту.
Застрахованим транспортним засобом, відповідно до п.5 договору, є Toyota Highlander, реєстраційний номер АХ 7506 СТ, рік випуску 2012 (а.с.10).
Пунктом 20.1 договору, за його умовами страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки та додаткові витрати у разі настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п.20.2, які носять ознаки ймовірності та випадковості.
Згідно з п. 24.5 договору у випадку ДТП при наявності іншого учасника Страхувальник зобов"язаний повідомити органи ДАІ та діяти відповідно до п.2.10, 2.11 ПДР. У разі невиконання Страхувальником вказаного обов"язку, Страховик має право ( а не зобов"язаний) відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Між двома умовами виплати страхового відшкодування «на базі СТО на вибір страховика» та «на базі авторизованої СТО» сторони обумовили «на базі авторизованої СТО» (п.15 договору).
Страхова сума по застрахованому транспортному засобу обумовлена в розмірі 426019,00 грн.
Строк дій договору з 27.09.2012 по 27.09.2013р. (п.14-1, 14-2).
11.05.2013 року об 12:15 у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням Малютіна Р.О. та автомобіля Audi 6, державний реєстраційний номер АІ 5455 АК, під керуванням Сидоренка Г.С.
Між водіями з застрахованих автомобілів було досягнуто згоди та вирішено підписати європротокол (двостороннє повідомлення про ДТП), згідно якого винним у ДТП є Сидоренко Г.С., що також підтверджується схемою ДТП та зазначено у вказаному повідомленні (а.с.15).
В свою чергу, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Audi 6, державний реєстраційний номер АІ 5455 АК, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду застрахована відповідачем, про що свідчать договір (поліс) обов'язкового страхування цивільної відповідальності серії АС/0390286 (а.с.14), розмір франшизи за полісом -500 грн., що не заперечується і самим відповідачем (див. відзив на позовну заяву -а.с.47-49).
Внаслідок вищевказаної дорожньої - транспортної пригоди автомобіль марки Toyota Highlander, реєстраційний номер АХ 7506 СТ отримав механічні пошкодження.
Позивач, виходячи із повідомлення про настання страхової події, акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості), калькуляції від 16.05.2013 року, рахунку - фактури №1-00002569 від 14.05.2013 року, виставленого ремонтною організацією ТОВ «АВТОАРТ» та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування у сумі 8053,08 грн., про що склав страховий акт №1.002.13.06060/vesko від 18.05.2013 року та розрахунок суми страхового відшкодування(а.с.23-24).
Згідно з калькуляцією вартість ремонту з ПДВ склала 8 053,08 грн. (а.с.28).
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №ТП124697Га/12х від 26.09.2012 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено на користь ТОВ «АВТОАРТ», яке провело відновлюваний ремонт, в розмірі 8053,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32 181 від 20.05.2013 року 24.02.2014 року (а.с.25).
24.02.2014 року позивач, звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу в розмірі 8053,08 грн.
Вимога залишена без відповіді та задоволення.
Сума позову визначена із суми страхового відшкодування та зменшена на суму франшизи, передбаченої договором - 500 грн.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі підлягаю скасуванню а апеляційна скарга задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється договором.
Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін) встановлено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи доведено, що позивач, як страховик, відповідно до умов договору страхування та на підставі заяви страхувальника перерахував страхове відшкодування. Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою в даному випадку є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовної заяви, господарський суд виходив, зокрема, з того, що виплата страхового відшкодування на підставі Європротоколу умовами договору між позивачем та страхувальником не передбачена.
Крім того, оцінка шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди виплачується страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виключно на підставі звіту про проведену оцінку, складеним суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог Закону «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні».
Дійсно, в договорі позивача та страхувальника відсутнє посилання на можливість складання Євпропротоколу у разі настання ДТП та страхувальник зобов'язаний надати відповідні документі, складені співробітниками ДАІ.
В той же час, таку можливість безпосередньо передбачає діюче законодавство. Так, згідно п.33.2 ст.33 Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка вже діяла на дату ДТП та виникнення спору( див. Закон України від 17.02.2011 №3045 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих
транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Статтею 124 КУпАП зазначається, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Виходячи з вищевикладеного, учасники ДТП з дотриманням вимог законодавства, в передбаченому порядку здійснили дану процедуру та скористались своїм правом складання Повідомлення про ДТП (європротоколу) про що свідчать відписи обох водіїв - учасників спірної ДТП на європротоколі від 11.05.2013 року.
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства є і доказом вини особи, що скоїла ДТП.
Що стосується порушень, на думку суду, вимог Закону «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» то слід зазначити на те, що у спору, який розглядався, відносини позивача та страхувальника регламентувались Законом «Про страхування» та умовами договору страхування, тому і виступати замовником оцінки відповідно ст.10 Закону «Про оцінку…» за окремим договором у позивача потреби не було.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положенням Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування. В свою чергу зазначеним Законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у статті 32 і доказів наявності таких випадків суду не представлено, як і контрразрахунку суми, яка підлягає відшкодуванню.
На підставі викладеного,керуючись ст..6,25,27 Закону України «Про страхування, ст.12, 32, 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 990, 993, 1187.1191 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 99,101,103, п.4 ч.1 ст.104,105 ГПК Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 року у справі № 908/6237/14 скасувати.
Прийняти у справі нове рішення наступного змісту:
«Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ про стягнення 7753,08 грн. з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м.Запоріжжя, задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.34, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 7 553 (сім тисяч п'ятисот п'ятдесят три) грн. 08 коп. сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.34, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 2 740 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає сили з дня її прийняття та може бути оскарження до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Агапов О.Л.
Судді Малашкевич С.А.
Мартюхіна Н.О.
Надруковано 4 прим:
1-позивачу
1-відповідачу
1-у справу
1-ДАГС