донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.06.2015 справа №908/2126/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів При секретарі судового засіданняКододова О.В. Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О. Лебеденко В.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Денисенко С.О. (за довіреністю)
від відповідача:Не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК», м. Донецьк
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від21.04.2015року
про по справіповернення зустрічної позовної заяви без розгляду. № 908/2126/15-г (суддя: Мірошниченко М.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК», м. Донецьк
простягнення заборгованості.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК", м. Донецьк заборгованості за кредитним договором про відкриття траншевої кредитної лінії №20-3551/2-1 від 11.11.2013р. у розмірі 76501852,90 грн., з яких 60000000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9351616,42 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 5549000,00 грн. - індекс інфляції по простроченому кредиту, 814145,42 гр. - сума пені, 787091,06 грн. - індекс інфляції по простроченим відсоткам за користування кредитом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2126/15-г, розгляд якої призначено на 21.04.2015 р.
21.04.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "ІСТЕК" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3551/2-1 від 11.11.2013 р. недійсним.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. зустрічну товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК", м. Донецьк про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 20-3551/2-1 від 11.11.2013 р., повернув без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
В ухвалі від 21.04.2015року господарський суд Запорізької області зазначає, що з матеріалів зустрічної позовної заяви вбачається, що, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру - визнання недійсним договору. Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 1218,00грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати). Однак, як встановлено судом, до матеріалів зустрічної позовної заяви позивачем за зустрічним позовом взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі. Як також зазначено в ухвалі, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. В даному випадку, позивачем за зустрічним позовом не наведено обставин які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення від сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не дотримано вимоги Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі і до суду не надано доказів сплати судового збору, що згідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" м.Донецьк подана апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2014р. у справі №905/2126/15-г, в якій останній просить суд ухвалу скасувати, оскільки законом суду надано право звільняти сторону від сплати судового збору, у зустрічній позовній заяві містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору, отже суд повинен був прийняти зустрічну позовну заяву з таким клопотанням та розглянути їх по суті і тільки у такий спосіб вирішити порушене питання ухваливши процесуальне рішення. Крім того апелянт зазначає, що його місцезнаходженням є м. Донецьк та м.Горлівка де проводиться антитерористична операція. В силу цієї обставини він є заручником ситуації і має обмежені можливості щодо користування чи розпорядження своїм майном, а під час ця можливість взагалі відсутня як така, що і приводить до жалюгідного майнового стану.
Відповідач наданим їм правом не скористалися, у судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржувану ухвалу в повному обсязі.
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Перевіряючи оскаржувану ухвалу, судова колегія дійшла висновку, що вона не підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Разом з тим, порядок звернення до суду, розгляд судових справ та оскарження прийнятих процесуальних документів визначаються спеціальними нормами права. У даному випадку, звертаючись з позовом в порядку ст. 1 Господарського процесуального кодексу України за захистом порушеного права, особа (позивач) зобов'язана користуватись нормами зазначеного процесуального Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються процесуальними правами, наданими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
За приписами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, тобто з додержанням вимог розділу 8 Господарського процесуального Кодексу України.
Згідно з ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Так, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, які складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011р., судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст.2 Закону України „Про судовий збір").
За приписами ст.3 Закону України „Про судовий збір", судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до ст.4 Закону України „Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається.
Згідно із ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 гривень.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» у зустрічній позовній заяві заявлено позовні вимоги про визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3551/2-1 від 11.11.2013року недійсним, що за своєю суттю є вимогами немайнового характеру. Відтак розмір судового збору за даним позовом становить 1218,00грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).
Позивачем за зустрічною позовною заявою не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
В оспорюваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що позивач за зустрічним позовом просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви. В апеляційній скарзі апелянт також посилається на важкий матеріальний стан у зв'язку із тим, що його місцезнаходженням є м.Донецьк та м.Горлівка, де проводиться антитерористична операція та в силу цієї обставини він є заручником ситуації і має обмежені можливості щодо користування чи розпорядження своїм майном, а під час ця можливість взагалі відсутня як така, що і приводить до жалюгідного майнового стану.
Відповідно до приписів, викладених у п.п. 3, 3.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі; при цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Пункт 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012р. №01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» також передбачає подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи, що позивачем при зверненні із зустрічним позовом до господарського суду Запорізької області не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, не надано жодного доказу його скрутного фінансового положення та неможливість сплати судового збору, місцевий господарський суд правомірно повернув зустрічну позовну заяву заявнику.
Частиною 2 ст. 36 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Крім того враховуючи, що позивачем не додано доказів в підтвердження його виключного майного стану, підстави для застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" у господарського суду Запорізької області були відсутні.
Одночасно судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що при подачі апеляційної скарги апелянтом було сплачено судовий збір у встановленому розмірі.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані, не спростовують висновків суду першої інстанції, за таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 21.04.2015року по справі №908/2126/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК», м. Донецьк - залишенню без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" м.Донецьк залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015р. у справі №908/2126/15-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.В. Кододова
Судді: О.Л. Агапов
Н.О.Мартюхіна
Надруковано у 4примірниках:
1- позивачу;
1- відповідачу;
1- у справу;
1- ДАГС.