10.06.2015 Справа № 11/57
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Дармін М.О., Березкіна О.В.
Секретар судового засідання Валяр М.Г.
Від прокуратури: Несеврі Д.С., довіреність № 05/2-1169 від 08.04.2015р.
За участю представників сторін:
від ПАТ Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК": Бондаренко В.О. представник, довіреність №742-0 від 25.02.14;
інші учасники провадження у справі не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2013 року у справі №11/57
за заявою прокурора Олександрійського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі
кредитора - Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, Кіровоградська область, м. Олександрія,
до боржника - приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз", с.Пролетарське,
про банкрутство, -
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2013 року у справі №11/57 (суддя Поліщук Г.Б.) затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Срібного І.В. та ліквідаційний баланс приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз". Ліквідовано юридичну особу-банкрута приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Союз". Провадження у справі припинено.
Не погодившись з оскарженою ухвалою, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Скаржник вважає, що зазначена ухвала прийнята з порушенням ст..ст.24, 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст..ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України. Посилаючись на укладання кредитного договору між банком та боржником, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що ліквідатором не було здійснено жодних заходів щодо повідомлення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як кредитора боржника про визнання боржника банкрутом, що позбавило можливість взяти участь у розгляді справи.
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін.
Ліквідатор Срібний І.В. у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін. Ліквідатором зазначено стосовно статусу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як кредитора по справі та зобов'язання ліквідатора письмово повідомити банк про визнання боржника банкрутом, є такими, що не відповідають дійсності та чинному законодавству. Ліквідатором також зазначено, що ним були виконані всі заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та вимоги визначені в Протоколі комітету кредиторів боржника від 26.08.2011р. №7.
У судове засідання з'явився представники скаржника та прокуратури, інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка інших учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, а також обмежені строки розгляду апеляційної скарги поданої на ухвалу господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання скаржника та вирішила за можливе розглянути справу у відсутності учасників провадження.
Заслухавши пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню з наступних підстав.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року), якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки постанова про визнання боржника банкрутом винесена 03.11.2009р., то при розгляді справи судом застосовуються норми Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 19.08.09р. господарський суд визнав грошові вимоги кредиторів та затвердив реєстр вимог ПСП "Агро-Союз", зобов'язав арбітражного керуючого вчинити певні дії.
Постановою від 03.11.2009 року господарський суд визнав ПСП "Агро-Союз" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Срібного І.В.; зобов'язав ліквідатора, арбітражного керуючого Срібного І.В.: здійснити в установленому Законом порядку опублікування в офіційних друкованих органах відомостей про визнання банкрутом приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз", відкриття ліквідаційної процедури і докази публікації подати господарському суду до 03.12.2009 року; подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; подати господарському суду для затвердження звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, затверджений рішенням комітету кредиторів (до звіту додати копію протоколу засідання комітету кредиторів).
Ухвалою господарського суду від 13.02.2013 року затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Срібного І.В. та ліквідаційний баланс приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз". Ліквідовано юридичну особу-банкрута приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Союз". Провадження у справі припинено.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (статті 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи у хід процедури банкрутства.
Відповідно до частини 6 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.
У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 10.02.09р. припинено стосовно банкрута процедуру ліквідації, передбачену ст.52 Закону, та переведено до загальної судової процедури банкрутство, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається в порядку, встановленому статтею 14 Закону.
Відповідно до ст.14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Слід звернути увагу, що оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника опубліковано 28.04.2009 року в газеті "Голос України" №№76-77 (4576-4577), а також оголошення про визнання боржника банкрутом - в газеті "Голос України" №217 (4717) від 17.11.2009р.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в порядку, визначеному статтею 14 Закону, не зверталось із заявою до господарського суду про визнання вимог до боржника. Після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури банк не звертався з поточними вимогами до боржника.
Доказів наявності грошових вимог до боржника банком не представлено і до апеляційного господарського суду.
Надані скаржником пояснення у справі (а.с.17-23, т. 7), стосовно наявності судових рішень на підтвердження вжиття заходів про стягнення заборгованості з ПСП "Агро-Союз", не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки чинним законодавством у відповідний період було визначено порядок та строки пред'явлення грошових вимог.
Таким чином, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визнання кредитором у справі про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на час подання апеляційної скарги не набуло статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство.
За таких обставин, оскаржувана ухвала не стосується прав та обов'язків банку, а тому відсутнє право на апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2013 року у справі №11/57 не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
За таких обставин, апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що порушено помилково.
З підстав наведеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2013 року у справі №11/57.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін